Постанова № 47027714, 14.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 511/3697/14-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Панчук А.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 05 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про визнання протиправним рішення та спонукання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача мотивуючи свої вимоги тим, що він є громадянином України і він в силу життєвих обставин виїхав на постійне місце проживання до держави Ізраїль. До червня 1999 року ОСОБА_2 проживав в селі Єгорівкеа Роздільнянського району Одеської області та отримував пенсію за віком. В зв.язку з від.їздом на постійне місце проживання виплату пенсії було припинено.

22.11.2014 року ОСОБА_2 написав та подав заяву до Управління Пенсійіного фонду України в Роздільнянськомук районі Одеської області про поновлення виплати пенсії за віком , мотивуючи своє рішення тим , що відповідно до рішення Конституційного суду України № 25 -рп /2009 року від 07.10.2009 року було визнано неконституційними положення п.2 частини 1 ст. 49 , другого речення ст..51 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування « та втратили силу з моменту прийняття Конституційним судом України рішення.

ОСОБА_2 просить поновити виплату йому пенсії призначеної за віком. Відповідно до рішення № 67 від 01.12.2014 року йому було відмовлено у поновленні виплати пенсії.

В своїй позовній заяві просив суд першої інстанції визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про поновлення виплати йому пенсії та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 22 листопада 2011 року в розмірі відповідно до діючого законодавства. При виїзді за кордон позивачу виплачена пенсія за шість місяців наперед , виплату пенсії припинено, а пенсійна справа закрита.

Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 05 лютого 2015 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи колегія суддів вбачає, що до червня 1999р. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживав в селі Єгорівка Роздільнянського району Одеської області. ОСОБА_2 отримував пенсію за віком. Виплату пенсії було припинено в зв'язку з виїздом на постійне місцем проживання до Ізраїлю.

22.11.2014р. ОСОБА_2 через представника звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області із заявою про поновлення виплати пенсії за віком.

04.12.2014р. відповідно ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Управлінню Пенсійного фонду України надіслано заяву про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок.

Рішенням № 67 від 01.12.2014р. в поновленні виплати пенсії відмовлено.

Не погоджуючись з таким висновком позивач звернувся до суду першої інстанції з відповідним позовом.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон) виплата пенсії припиняється на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Положення ст.51 Закону передбачено, що під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року визначено, що не виплата пенсій громадянам України, які виїхали з України, не відповідає Конституції України, у зв'язку з чим Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) і тому не підлягають застосуванню положення п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Також, зазначеним рішенням наголошено, що право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, оскільки держава, відповідно до конституційних принципів, зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

В то й же час, обмеження щодо виплати пенсій особам, які виїхали за межі України було передбачено і Законом України "Про пенсійне забезпечення", ст.92 якого визначено, що громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Однак, згідно з ч.1 ст.5 Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

З наведеного можна дійти висновку, що стосовно виплати пенсій особам, які виїхали за межі України пріоритетне застосування мають норми Закону, перед нормами інших законодавчих актів рівної юридичної сили.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відмова відповідача в поновленні пенсії ОСОБА_2 на підставі п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які визнані неконституційними є протиправною та не відповідає нормам діючого законодавства.

ЗА таких обставин колегія суддів вважає, що вимога позивача про визнання протиправним рішення Управління пенсійного фонду України у Роздільнянському районі Одеської області щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Натомість, колегія суддів вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 22 листопада в розмірах відповідно до діючого законодавства виходячи з наступного.

Відповідно до позиції Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму № 13 від 24.10.2008 року, вказано, що суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Таким чином, колегія суддів роз'ясняє, що позивачу необхідно повторно звернутися до пенсійного органу з вимогою про розгляд питання про поновлення пенсії позивачу відповідно до норм діючого законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови, якою задовольнити частково позовні вимоги позивача.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 202,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 05 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про визнання протиправним рішення та спонукання до вчинення дій,- скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про визнання протиправним рішення та спонукання до вчинення дій - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Управління пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_2.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.