Ухвала суду № 47027565, 16.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/5895/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС" до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України про визнання протиправним та скасування наказу та визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України про визнання протиправним та скасування наказу та визнання протиправними дій. Свої позовні вимоги мотивував тим, що оскаржений наказ є необґрунтованим та протиправним, оскільки позивачем не допущено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Просив суд визнати протиправним та скасувати наказу від 27.02.2015 року №186 в частині застосування санкції до ПрАТ «Кримський титан».

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 травня 2015 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.02.2015 року №186 в частині застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до приватного акціонерного товариства «Кримський титан».

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.02.2015 №186 за порушення пов'язані із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме ст. 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у 40 денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку.

Відповідно до п. 8 додатку до наказу спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності застосовано до ПрАТ «Кримський титан» за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» на підставі матеріалів Державної фіскальної служби України від 29.09.2014 №3881/5/99-99-22-04-02-16.

Відповідно до п. 2.8 статуту приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» останнє є правонаступником ПрАТ "Криміський титан".

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції: тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Згідно частин 6-7 ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Крім цього, порядок застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України спеціальних санкцій (далі - санкції), передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", до українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності) визначений в Положенні про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року № 52 (далі - Положення № 52).

Згідно з п. 1.1 розділу 1 Положення №52, спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний наказ в частині, що стосується позивача, оформлено на підставі подання Державної фіскальної служби України від 29.09.2014 №3881/5/99-99-22-04-02-16.

Крім того, як підтверджується матеріалами справи, підставою для звернення Державної фіскальної служби України до відповідача з поданням від 29.09.2014 №3881/5/99-99-22-04-02-16 слугувало порушення ПрАТ «Кримський титан» ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», факт якого встановлений актом перевірки від 03.07.2014 №589/26-55-22-06/32785994 проведеної Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Мін доходів у м.Києві.

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено порушення встановлено наступні порушення: - ст.2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями, а саме: - несвоєчасне повернення на валютний рахунок ПрАТ «Кримський ТИТАН» валютних коштів в сумі 33 029 302,60 дол. США за контрактом від 15.01.2014р. №28-1 з компанією «Tolexis International Ltd» (Кіпр); - несвоєчасне повернення на валютний рахунок ПрАТ «Кримський ТИТАН» валютних коштів в сумі 39 160 348,70 дол. США за контрактом від 22.01.2014р. №51-1 з компанією «Tolexis International Ltd» (Кіпр); - ненадходження товару за контрактом від 21.01.2014р. №43-1 у розмірі 13327000,00 дол. США (еквів. 158350334, 51грн.) та за контрактом від 30.01.2014р. №83-1 в сумі 18455710,47 дол. США (еквів. 178 662 844,73 грн.) з компанією «Tolexis International Ltd» (Кіпр).

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 21.07.2014 року прийнято податкове повідомлення - рішення №99826552206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 81 827 666,44 грн. за платежем: пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2014 у справі №826/11344/14 задоволено позов ПрАТ «Криміський титан» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Мін доходів у м.Києві, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 21.07.2014р. №99826552206.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 року вказану вище постанову залишено без змін.

Згідно із ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2014 року у справі №826/11344/14 набрала законної сили.

Зі змісту постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2014 у справі №826/11344/14 вбачається, що судом встановлено факт відсутності порушення позивачем вимогу ст 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» внаслідок звернення позивача до Міжнародного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовами до компанії "Tolexis International Ltd" про стягнення заборгованості по контрактам від 21.01.2014 №43-1, від 30.01.2014 №83-1.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською Арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 цього Закону зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, факт відсутності порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не потребує повторного доказування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що економічні санкції застосовані відповідачем оскарженим наказом до позивача безпідставно, оскільки в діях позивача відсутнє порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 21 липня 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 16 липня 2015 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.