Ухвала суду № 47027558, 15.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/92/15

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив скасувати податкову вимогу ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області № 1194-25 від 03.07.2014 року про сплату боргу з орендної плати юридичних осіб в сумі 6 901 грн. 56 коп. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позиція податкового органу передбачає покладання відповідальності за порушення строків зарахування грошових коштів до бюджету на товариство, що на думку позивача, суперечить чинним нормам податкового законодавства та може призвести до перебоїв у діяльності підприємства, яке є стратегічним для соціальних потреб населення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Одесагаз» (ідентифікаційний код 03351208), зареєстроване у встановленому законом порядку за адресою: 65003, Одеська обл., місто Одеса, вул. Одарія, 1, та має відокремлені підрозділи юридичні особи, серед яких зазначено Одеське міжрайонне управління експлуатації газового господарства ПАТ «Одесагаз» (код ЄДРПОУ 35992395).

Позивачем до ДПІ у Біляївському районі подано податкову декларацію по орендній платі з юридичних осіб на 2014 рік.

30.06.2015 року згідно вказаної декларації здійснено нарахування податкового зобов'язання в сумі 6 901 грн. 56 коп.

Згідно матеріалів справи, позивачем до обслуговуючого банку - АТ «Єврогазбанк» 18.06.2014 року подано платіжне доручення № 13283 від 18.06.2014 року на сплату податку орендна плата за земельні ділянки вул. Кравченко, Ген. Плієва за травень 2014 року у сумі 6 901 грн. 56 коп., отримувач - УДКСУ у Біляївському районі, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області (аркуш справи 9).

При цьому, на адресу ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області позивачем було надіслано заяву № 116 від 26.06.2014 року, якою повідомлено про подання 18.06.2014 року до АТ «Єврогазбанк» платіжного доручення № 13283 на перерахування до бюджету орендної плати за земельні ділянки вул. Кравченко, Ген. Плієва за травень 2014 року в сумі 6 901 грн. 56 коп. за Одеське міжрайонне управління експлуатації газового господарства. Проте, по вині банка, зарахування податку до бюджету не було проведено, та зазначено про відсутність його відповідальності за несвоєчасне перерахування банком податку до бюджету (аркуш справи 8).

В якості підтвердження проведеної сплати, до податкового органу в якості письмового доказу було надано копію платіжного доручення № 13283 від 18.06.2014 року, на суму 6 901 грн. 56 коп., з призначенням платежу - орендна плата за земельні ділянки вул. Кравченко, Ген. Плієва за травень 2014 року, одержана АТ «Єврогазбанк» 18.06.2014 року, про що свідчить штамп банку.

Незважаючи на отримання вказаного листа ДПІ у Біляївському районі сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимогу № 1194-25 від 03.07.2014 року від на суму податкового боргу станом на 02.07.2014 року за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 6 901 грн. 56 коп. (аркуші справи 7, 40).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно п. 1.24 ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», ініціювання переказу вважається завершеним для платника з моменту прийняття банком розрахункового документа на виконання, а банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 ПК України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, (затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976) передбачено, що Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Судом першої інстанції встановлено, що на платіжному доручені № 13283 від 18.06.2014 року, наявна відмітка банку «одержано банком» з датою « 18 чер 2014» та підписом працівника банку, ознаки того, що банком було повернуто дане платіжне доручення без виконання - відсутні.

Судовою колегією встановлено, що підставою для виникнення заборгованості у позивача зі сплати своїх податкових зобов'язань стало не виконання банком його платіжного доручення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем своєчасно, в межах встановлених законодавством термінів сплати податкових зобов'язань, надано платіжне доручення на перерахування податків до бюджету, яке в свою чергу прийнято банком.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що після прийняття банком розрахункового документу про перерахування податків до бюджету, податкові зобов'язання платника податків вважаються виконаними.

Право виставляти податкову вимогу та право податкової застави виникає у податкового органу лише за наявності у платника податків непогашеної у встановлені строки суми узгодженого грошового зобов'язання, проте, в даному випадку, вини платника в порушенні строків оплати немає, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи, в якій він обслуговувався.

Таким чином, надсилання податкової вимоги платнику податків який своєчасно сплатив свої податкові зобов'язання є протиправним, а відомості про вже сплачені кошти платником податків до банку підлягають внесенню в установленому порядку до зворотнього боку картки особового рахунку, як такі що сплачені належним чином.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" є доведеними, обґрунтованими у зв`язку з чим такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 20.07.2015 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик