Ухвала суду № 47027406, 15.07.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/631/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

15 липня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

прокурора - Клименка Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом прокурора Шевченківського району міста Чернівців в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Чернівцях до приватного акціонерного товариства "Чернівецька обласна друкарня" корпоративного підприємства "Державна акціонерна компанія "Укрвидавполіграфія" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду І інстанції та задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Прокурор під час судового засідання підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачу направлялись розрахунки з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за березень 2015 року. В розрахунках обчислено фактичні витрати на виплату та доставку пенсій працівникам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які працювали на даному підприємстві та мають право на пільгову пенсію, що підтверджується довідками про роботу на пільгових умовах, копіями трудових книжок, протоколами розрахунків пенсій, актами перевірки документів для призначення пенсії.

На момент звернення до суду відповідачем не погашена заборгованість по відшкодуванню витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій за списком №2.

Суд І інстанції, задовольняючи адміністративний позов частково, виходив з того, що відповідач, будучи платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не виконав свої зобов'язання в частині відшкодування витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пенсій за віком призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які не досягли загального пенсійного віку.

В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат пов`язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за березень 2015 р. по громадянці ОСОБА_2 в сумі 597,14 грн. суд І інстанції відмовив, так як ІНФОРМАЦІЯ_1 в неї виникає право на пенсію за віком.

Колегія суду погоджується з таким висновком суду І інстанції з огляду на наступні обставини.

Згідно з п. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі Закон № 1058-IV) страхувальниками є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктами 6.1 та 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.8 Інструкцією № 21-1 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Відповідно до п. 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

На момент призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_2 (21 квітня 2009 року), чинне законодавство України (Закони №№400,1058, Інструкція №21-1) зобов'язувало її колишнього роботодавця, яким є приватне акціонерне товариство "Чернівецька обласна друкарня" Корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія", до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону №1058, відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058 (у редакції станом на 2009 рік) жінки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Аналогічна норма існувала і у Законі №1788 відповідно до ст. 12 якого право на пенсію за віком мають жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Отже, аналізуючи зазначені норми у своїй сукупності суд приходить до висновку, що станом на 21 квітня 2009 року (день призначення пільгової пенсії ОСОБА_2.) приватне акціонерне товариство "Чернівецька обласна друкарня" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" мало відшкодовувати управлінню Пенсійного фонду України в м. Чернівцях фактичні витрати пов'язані із виплатою та доставкою пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_2 до досягнення нею пенсійного віку (55 років), а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, пільгові пенсії, призначені на підставі пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ підлягають відшкодуванню підприємствами, на яких ці особи отримали відповідний стаж. Кінцевою датою такого відшкодування є момент досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV. Згідно з положеннями цієї статті в редакції, чинній на момент виходу ОСОБА_2 на пенсію, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Відповідно до вимог цієї ж статті (в редакції після 1 жовтня 2011 року), право на пенсію за віком мають жінки, які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року, після досягнення ними віку 57 років 6 місяців.

Збільшення розміру пенсійного віку відбулося на підставі Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

З системного аналізу статті 12 та пункту «б» частини першої 13 Закону № 1788-ХІІ вбачається, що до внесення цих змін пенсійний вік особам, які працювали на роботах, віднесених до Списку № 2, зменшувався, за загальним правилом, на 5 років. Протягом цих 5 років у роботодавців існував обов'язок відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату пенсії відповідних працівників.

В той же час, після внесення змін до статті 26 Закону № 1058-IV, у зв'язку з неузгодженістю її змісту зі статтею 13 Закону № 1788-ХІІ, період пільгового зниження пенсійного віку для відповідної категорії осіб міг складати більш як 5 років.

Така неузгодженість усунута законодавцем лише шляхом прийняття Закону України від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ, яким зміст статті 13 Закону № 1788-ХІІ приведено у відповідність до положень статті 26 Закону № 1058-IV. При цьому питання щодо відшкодування пенсій роботодавцями у період існування неузгодженості між положеннями Законів № 1788-ХІІ та № 1058-IV законодавцем не вирішено. За таких обставин, суд вважає за необхідне застосувати до спірних відносин положення законодавства, чинного на момент виходу ОСОБА_2 на пенсію.

За змістом Законів № 1788-ХІІ, № 1058-IV та № 400/97-ВР, в редакціях, чинних на момент виходу ОСОБА_2 на пенсію, роботодавець зобов'язаний відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату пенсії до досягнення ОСОБА_2 55 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Враховуючи, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, з 21 квітня 2009 року їй призначено пенсію на пільгових умовах, а тому за правилами статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на дату призначення пенсії на пільгових умовах) право на пенсію за віком в неї виникає з ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно обов'язок товариства відшкодування спірних витрат припиняється ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, колегія суду вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат пов`язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за березень 2015 р. по громадянці ОСОБА_2 в сумі 597,14 грн. не підлягають задоволенню.

В решті суми позовних вимог відповідач зобов'язаний сплатити заборгованість в частині відшкодування витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пенсій за віком призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" по громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які не досягли загального пенсійного віку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 20 липня 2015 року.

Головуючий Загороднюк А.Г.

Судді Драчук Т. О.

Полотнянко Ю.П.