Ухвала суду № 47027325, 02.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2015 року

справа № П/811/2646/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Стальмонтаж-Конструкція»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року по справі № П/811/2646/14 за позовом приватного підприємства «Стальмонтаж-Конструкція» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Стальмонтаж-Конструкція» звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.07.2014 року №0000172204 про сплату 2984348,00 грн. основного платежу та 1492174,00 грн. штрафних санкцій та від 28.07.2014 року №0000182204 про сплату 3829639,00 грн. основного платежу та 957410,00 штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем дотримано вимоги податкового законодавства щодо формування податку на прибуток та податку на додану вартість. Господарські операції між позивачем та його контрагентами підтверджено необхідними первинними бухгалтерськими документами, наданими під час проведення перевірки. Таким чином, у відповідача не було законних підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невірне застосування норм діючого законодавства України просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, посадовими особами ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Стальмонтаж-Конструкція» з питань правильності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів і витрат, що враховуються при визначені об’єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Глобал-Торг» за період з 01.04.2011 по 30.11.2011, з 01.01.2012 по 31.01.2012, з 01.04.2012 по 31.05.2012, з 01.09.2012 по 30.09.2012, з 01.11.2012 по 28.02.2013, ПП «Артсіті» за період з 01.08.2011 по 31.12.2011, з 01.02.2012 по 29.02.2012, з 01.04.2012 по 30.04.2012, з 01.06.2012 по 30.09.2012, з 01.02.2013 по 28.02.2013, ПП «Віста-Торг» за період з 01.03.2013 по 30.04.2013, з 01.06.2013 по 30.06.2013, ПП «Інтеко-Трейд» за період з 01.03.2013 по 30.04.2013, з 01.06.2013 по 31.07.2013.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 10.07.2014 року №148/11-23-22-04/37059306, на підставі висновків якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2014 року №0000172204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість основного платежу про сплату 2984348,00 грн. та 1492174,00 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення №0000182204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток основного платежу 3829639,00 грн. та 957410,00 штрафних санкцій

Проаналізувавши фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Стальмонтаж-Конструкція» (підрядник) було укладено договори підряду №2 від 03.06.2011 року, №1/02 від 14.02.2011 року, №3/02 від 01.11.2011 року, №2/02 від 07.02.2012 року, №4/02 від 01.03.2012 року, №5/02 від 01.03.2012 року, №7/02 від 16.03.2012 року, №8/02 від 27.03.2012 року, №9/02 від 09.04.2012 року, №12/02 від 12.04.2012 року, №13/02 від 17.04.2012 року, №15/02 від 17.04.2012 року, №16/02 від 20.06.2012 року, №17/02 від 04.09.2012 року, №18/02 від 18.09.2012 року, №20/02 від 07.10.2012 року, №21/02 від 03.12.2012 року, №2/02 від 23.01.2013 року, №3/02 від 23.01.2013 року, №5/02 від 06.02.2013 року, №6/02 від 11.02.2013 року та №7/02 від 22.02.2013 року з ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат».

Відповідно до вищевказаних договорів ПП «Стальмонтаж-Конструкція» (підрядник) приймає на себе у відповідності до проектної документації та умовами договорів на власний ризик виконати будівельно-монтажні роботи об’єктів за адресою вул. Промислова, 12, смт. Побузьке, Голованівський район, Кіровоградської області.

Для виконання господарських зобов’язань по договорам підряду позивач уклав договори субпідряду з ПП «Глобал-Торг», ПП «Артсіті», ПП «Віста-Торг» та ПП «Інтеко-Трейд».

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем надано копії: актів, довідок будівельних робіт та видаткові накладні ПП «Глобал-Торг»; актів, довідок будівельних робіт та видаткові накладні ПП «Артсіті»; актів, довідок будівельних робіт та видаткові накладні ПП «Віста-Торг» та ПП «Інтеко-Трейд»; податкові декларації з ПДВ за 2011 рік, 2012 рік, 2013 рік та платіжні доручення щодо розрахунків з ПП «Глобал-Торг», ПП «Артсіті», ПП «Віста-Торг» та ПП «Інтеко-Трейд».

Разом з тим, колегія суддів вважає, що надані документи не підтверджують фактичне здійснення договорів субпідряду з огляду на наступне.

ПП «Глобал-Торг», ПП «Артсіті», ПП «Віста-Торг» та ПП «Інтеко-Трейд» не мають власної виробничої бази, необхідного обладнання, спеціальної техніки, механізмів та інше, що використовувалося під час здійснення будівельно-монтажних робіт об’єктів за адресою вул. Промислова, 12, смт. Побузьке, Голованівський район, Кіровоградської області; кваліфікованих працівників, які мають необхідні знання та досвід у виконанні будівельно-монтажних робіт, а саме з вантажопідіймальними кранами і машинами (мостового типу – до 100 т.; козлові – до 100 т.; крани-перевантажувачі – до 100 т.; кран-балки – до 12,5 т.; талі – до 10 т.; лебідки; колиски), зварювальних та газополум’яних робіт (відповідно до актів виконаних робіт контрагентами).

Крім того, для виконання певних робіт контрагенти повинні мати відповідні дозвільні документи, докази отримання яких в матеріалах справи відсутні.

При проведенні перевірки податковим органом встановлено, що в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Мін доходів у Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №32013120000000087 від 26.02.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, ч.2 ст.205, ч.1 та ч.3 ст.212 КК України по фактах вчиненого не встановленими особами фіктивного підприємництва, тобто реєстрації і придбання юридичних осіб ПП «Глобал-Торг», ТОВ «Артсіті», ПП «Віста-Торг» та ПП «Інтеко-Трей».

Відповідно до висновків експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України в УСБУ в Кіровоградській області: від 09.12.2014 року №62, від 10.12.2014 року №64, від 18.12.2014 року №69, від 12.01.2015 року №2, від 17.01.2015 року №3, посадові особи контрагентів не підписували первинні документи по взаємовідносинам з позивачем - ПП «Стальмонтаж-Конструкція».

Викладені вище факти підтверджуєють, що податкові накладні, які слугують підставою для формування ПП «Стальмонтаж-Конструкція» податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Крім того, у матеріалах справи міститься лист від 16.03.2015 року, де ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» зазначає, що під час виконання будівельних робіт ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» не отримувало від ТОВ «Стальмонтаж-Конструкція» жодних повідомлень щодо необхідності залучення до робіт третіх осіб, не надавало згоди на роботу третіх осіб (субпідрядників), в актах виконаних робіт жодної печатки та підпису субпідрядника не міститься.

Проаналізувавши викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що реальність здійснення господарських відносин позивача з ПП «Глобал-Торг», ТОВ «Артсіті», ПП «Віста-Торг» та ПП «Інтеко-Трей» не підтверджено, крім того, встановлено неможливість реального виконання договорів субпідряду.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо укладання позивачем правочинів, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків податкового органу та суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Стальмонтаж-Конструкція» – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 16 липня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов