Рішення № 470271, 15.02.2007, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" лютого 2007 р. Справа № 9/2090

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Алексєєва М.В.

при секретарі Коваленко І.О.

за участю представників сторін

від позивача Новикова К.В. дор. від 15.07.06.

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "ХарчПак" (м.Житомир)

до Мирославського сільського споживчого товариства (м. Бердичів)

про стягнення 1099,02 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 1099,02 грн. з яких: 654,84 грн. борг, 32,51 грн. 3% річних, 110,89 грн. інфляційних нарахувань, 200,53 грн. пені та 100,25 грн. проценту за користування чужими грошовими коштами.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Ухвала, адресована відповідачу, повернута на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення про те, що адресат за вказаною адресою не знаходиться.

Проте, в матеріалах справи міститься лист Бердичівської ОДПІ №21475 від 21.09.06. з якого вбачається, що відповідач знаходиться за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Скраглівка, вул. Миру,5 та подає до податкового органу декларацію.

Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.

Справа, відповідно до ст. 75 ГПК Українирозглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "ХарчПак" (позивач у справі) поставило Мирославському сільському споживчому товариству (відповідач у справі) товар, що підтверджується накладними: № 0074782 від 07.10.04., №0074783 від 07.10.04.

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач направив відповідачу претензію №1021 від 26.10.05. про сплату боргу (а.с.8).

Вищевказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 654,84 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованого розрахунку поданого позивачем, сума інфляційних складає - 110,89 грн., 3% річних - 32,51 грн.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач просить стягнути з відповідача відповідно до ст. 536, п.3 ст. 692 ЦК України проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 100,25 грн.

Дата вимога задоволенню не підлягає оскільки у договорі на підставі якого виникає грошове зобов'язання, необхідно встановлювати розмір процентів за користування грошима.

З накладних від № 0074782 від 07.10.04., №0074783 від 07.10.04. не вбачається, що товар поставлявся на підставі договору.

Також позивач просить стягнути з відповідача згідно п.10.2 договору постачання №М-3 від 06.06.03, укладеного між сторонами пеню в сумі 200,53 грн.

Що стосується позовної вимоги в частині стягнення пені , то суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.546 ЦК України неустойка (пеня) є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 547 ЦУ України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання неустойкою вчиняється у письмовій формі.

Зазначена вимога кореспондується зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" - де зазначено, що розмір пені встановлюється за згодою сторін.

Позивачем не доведено факту наявності встановлення за згодою сторін у письмовій формі неустойки у вигляді пені в певному розмірі.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності з чинним законодавством та такими, що підлягають задоволенню частково на суму 798,24 грн. з яких: 654,84 грн. борг, 32,51 грн. 3% річних та 110,89 грн. інфляційних.

В частині стягнення 100,25грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 200,53 грн. пені суд відмовляє .

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтованих позовних вимог.

На підставі ст. 525, 526, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 33, 49, ст.ст.75, 82,84,85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Мирославського сільського споживчого товариства, Бердичівський район, с. Скраглівка, вул. Миру,42, код 30389015

на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство" ХарчПак", м. Житомир, вул. Ватутіна,79, ід.код 24705751 - 654,84 грн. боргу, 32,51 грн. 3% річних, 110,89 грн. інфляційних, 74,08 грн. державного мита та 85,70 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Алексєєв М.В.

Дата підписання 27.02.07.

.