Ухвала суду № 47026858, 16.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №810/595/15 Головуючий у 1-й інстанції: Брагін О.Є. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області до Комунального закладу "Ставищенська центральна районна лікарня" Ставищенської районної ради Київської області про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу "Ставищенська центральна районна лікарня" Ставищенської районної ради Київської області про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій. Свої позовні вимоги мотивував наявністю у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 5465,94 грн..

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов»язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, за відповідачем рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" та "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року на загальну суму 5465,94 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, просив стягнути її у примусовому порядку.

На спростування доводів позивача, відповідачем були надані рішення суду, які набули законної сили згідно яких, зокрема, постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року задоволено позовні вимоги УПФУ у Ставищенському районі Київської області до відповідача, стягнуто з комунального закладу "Ставищенська центральна районна лікарня" Ставищенської районної ради Київської області (код ЄДРПОУ: 01994209) на користь управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 47227 (сорок сім тисяч двісті двадцять сім) гривень 27 копійок. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року по цій справі виконання рішення розстрочено на 2 (два) роки зі сплатою платежів рівними частинами по 1967,80 грн. до останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з 01 лютого 2015 року.

Згідно платіжного доручення №5 від 30.01.2015 року відповідачем на рахунок УПФУ 30.01.2015 року було перераховано 14 900,00 грн., в тому числі у якості відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій за списками №№1-2 у сумі 1027,48 грн. та 13872,52 грн. відповідно, що слідує із змісту платіжного доручення.

Таким чином, відповідач, на день розгляду справи, повністю виконав свої зобов»язання щодо сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій станом на січень 2015 року згідно розрахунку, зробленого 09.01.2015 року.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Положеннями Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 (Інструкція 21-1) визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 Інструкції 21-1 унормовано, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі рішення про розстрочення заборгованості, сума розстроченої заборгованості має вилучається із картки особового рахунку платника датою рішення про розстрочення та обліковується у картці розстрочених сум. Пенсійним фонд України своїм листом від 1.04.2003 №04/5479 зазначив, що несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату пільгових пенсій вважаються податковою заборгованістю (недоїмкою). При цьому підприємство несе відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені.

Згідно з п. 5.4 розділу 5 "Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2012 року, відомості про надані згідно із законодавством розстрочення (відстрочення), у тому числі на підставі рішень судів, підлягають відображенню в автоматизованій інформаційній системі (АІС) відповідно до цього Порядку.

Оскільки позивачем не доведено факт прострочення чи несплати КЗ «Ставищенською центральною районною лікарнею» сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у строки та порядку, визначених рішенням суду, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 21 липня 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 16 липня 2015 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.