Постанова № 47026522, 13.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2015 р. Справа№ 910/6731/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Кононенко В.А., за довіреністю;

відповідача:Мурильов О.О. - директор;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехніка"

на рішення господарського суду Черкаської області від 21.05.2015

у справі № 910/6731/15-г (головуючий суддя: Довгань К.І.)

за позовом Підприємства "Департамент правового захисту" Міжнародної благодійної організації "Комітет сприяння правоохоронним органам України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехніка"

про стягнення 112104,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.05.2015 у справі № 910/6731/15-г позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехніка" на користь Підприємства "Департамент правового захисту" Міжнародної благодійної організації "Комітет сприяння правоохоронним органам України" 85890,00 грн. основного боргу, 3926,12 грн. 3% річних, 22288,57 грн. інфляційних, 2242,10 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремтехніка" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 21.05.2015 у справі № 910/6731/15-г та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом Черкаської області не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехніка" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О. суддів: Синиці О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 13.07.2015.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Синиці О.Ф. на лікарняному та перебування судді Шевченко Е.О., сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/6731/15-г колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження.

13.07.2015 представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

13.07.2015 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду Черкаської області від 21.05.2015 у справі № 910/6731/15-г залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

22.07.2013 між Підприємством "Департамент правового захисту" Міжнародної благодійної організації "Комітет сприяння правоохоронним органам України" (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ремтехніка" (відповідачем) було укладено договір № 9 (надалі - договір), за умовами якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання по забезпеченню комплексної безпеки на об'єкті відповідача - цілісний майновий комплекс: М'ясокомбінат, який розташований за адресою: Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Єрки, вул.. Л. Толстого, 2-Б, у тому числі: безпосередню охорону об'єкта; організацію та забезпечення пропускного режиму; організацію технічного, методичного, інформаційного та консультативного забезпечення безпеки функціонування об'єкту відповідача.

За своєю правовою природою договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.5 договору, щомісяця, не пізніше 5 числа, відповідач та позивач підписують акт про належне виконання умов договору. Вказаний акт являтиме собою невід'ємну частину договору і слугуватиме підставою для оплати відповідачем рахунків позивача.

Згідно п. 3.1 договору, відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату на поточний рахунок позивача за послуги охорони

У відповідності до п. 5.1 договору, вартість послуг і строки оплати визначаються протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №1), який є невід'ємною частиною цього договору.

Додатком №1 сторони погодили, що відповідно до погодженої кількості постів охорони (шість добових постів) ціна охоронних послуг по даному договору становить: 79000,00 грн.

На день вчинення сплати, сума підлягає зміні прямо пропорційно зміні індексу інфляції, що встановлений Національним банком України.

Відповідно до п. 8.1 договору, даний договір укладений терміном з 22 липня 2013 року до 22 липня 2014 року і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

При умові, якщо сторони неналежним чином виконують свої обов'язки у відповідності до договору, то відповідач або позивач мають право призупинити дію договору у односторонньому порядку, повідомивши останнього за 5 (п'ять) днів до призупинення договору. (п. 8.2 договору).

Згідно п. 6.2 договору, за прострочення у виплаті позивачу передбачених договором сум, відповідач за кожний день прострочення платежу сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період нарахування пені, від суми заборгованості у відповідності з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Як вбачається з матеріалів справи до договору було укладено ряд додаткових угод на підставі яких сторони погоджували кількість постів охорони та ціну охоронних послуг по договору.

На підтвердження наданих послуг позивачем та їх отримання відповідачем сторонами були складені та підписані акти надання послуг: № 9 від 31.07.2013 на суму 25000,00 грн.; № 17 від 31.08.2013 на суму 32490,00 грн.; № 23 від 31.09.2013 на суму 22500,00 грн.; № 31 від 31.10.2013 на суму 10000,00 грн.; № 39 від 30.11.2013 на суму 10000,00 грн.; № 47 від 31.12.2013 на суму 10000,00 грн.; № 6 від 31.01.2014 на суму 5000,00 грн.; № 16 від 28.02.2014 на суму 5000,00 грн.; №27 від 31.03.2014 на суму 5000,00 грн.

Зазначені акти підписані сторонами та скріплені печатками без будь-яких зауважень та заперечень.

Проте, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період з липня 2013 року по червень 2014 року, підписаного і скріпленого печатками обох сторін, заборгованість відповідача перед позивачем складає 85890,00 грн.

Позивач направляв на адресу відповідача лист - повідомлення за вих. № 07/04 від 30.04.2014, яким повідомив про призупинення надання ним послуг у зв'язку з неналежним виконанням умов договору.

Відповідач листом від 07.04.2014 за вих. № 12/05, повідомив що оплата послуг наданих позивачем буде здійснена за вказаним у листі графіком та просив зупинити дію договору № 9 від 22.07.2013.

Проте, відповідач свої зобов'язання по оплаті за договором № 9 від 22.07.2013 не виконав.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Отже, двостороннім правочинами притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то за змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З аналізу викладених норм вбачається, що договір про надання послуг є оплатним, і обов'язок виконавця надати послугу відповідає обов'язку замовника цю послугу прийняти та оплатити.

Згідно з ч.1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Оскільки договір про надання послуг є оплатним, то обов'язок відповідача за договором оплатити отримані послуги виникає згідно з положеннями Закону.

Отже, факт наявності порушення договірних зобов'язань у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача індексу інфляції 22288,57 грн., 3% річних 3926,12 грн.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з приписами статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 1 жовтня 2014 року справа № 6-113 цс 14).

Врахувавши зазначене, місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено вимогу позивача про стягнення індексу інфляції 22288,57 грн., 3% річних 3926,12 грн.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду Черкаської області від 21.05.2015 у справі № 910/6731/15-г відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехніка" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 21.05.2015 у справі № 910/6731/15-г - без змін.

2. Матеріали справи № 910/6731/15-г повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова