Постанова № 47026405, 13.07.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2015 р. Справа № 920/502/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плужник О.В., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Базіль Р.В., за довіреністю №2603/020202-17 від 26.12.14 р.;

відповідача - не з'явився

третьої особи - Шевчун О.М. (директор), Шарикін Ю.В. за довіреністю № б/н від 08.04.15 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги ТОВ "ЮА", м. Суми (вх. №3448 С/3) та ФОП ОСОБА_4 (вх. №3450С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 12.05.15 року у справі № 920/502/15

за позовом Сумської міської ради, м. Суми

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮА", м. Суми

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0296 га., яка знаходиться по АДРЕСА_2 в м. Суми шляхом знесення самочинно збудованої споруди - комплексу по обслуговуванню транспортних засобів.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.05.2015 року по справі №920/502/15 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено.

Зобов'язано ФОП ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0296 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 в м. Суми, шляхом знесення самочинно збудованої споруди - комплексу по обслуговуванню транспортних засобів. Стягувач: Сумська міська рада. Стягнуто з ОП ОСОБА_4 на користь Сумської міської ради витрати по судовому збору в сумі 1218,00 грн.

Третя особа, ТОВ "ЮА", не погодилася з зазначеним рішенням, звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Сумської області від 12.05.2015 року по справі №920/502/15, виключивши з його мотивувальної частини висновки суду про належність земельних ділянок площею 0,0056 га, кадастровий НОМЕР_2, розташованої за адресою м. Суми, АДРЕСА_2 та площею 0,0063 га., кадастровий НОМЕР_3, розташованої за адресою м. Суми, АДРЕСА_2, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4

В апеляційній скарзі третя особа наполягає на тому, що зазначені земельні ділянки належать ТОВ "ЮА", єдиним належним доказом права власності на них є Статут товариства, оскільки внесення земельних ділянок до статутного фонду товариства відбулося раніше, аніж отримання державних актів на землю відповідачем. На думку апелянта, державні акти на землю НОМЕР_4 від 11.11.2009 року та НОМЕР_5 від 11.11.2009 року є неналежними доказами того, що зазначені земельні ділянки належать ФОП ОСОБА_4

Відповідач, ФОП ОСОБА_4, також не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, крім іншого, посилається на порушення норм матеріального і процесуального права при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 12.05.2015 року по справі №920/502/15.

Зазначає, що фізична особа ОСОБА_4 не є суб'єктом господарювання та взагалі не може бути відповідачем в господарському суді.

Крім того, наполягає на тому, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до рішення суду від 16.04.2013 року по справі №592/3207/13-ц земельна ділянка перейшла у власність іншої фізичної особи, не суб'єкта господарювання.

Не прийнято до уваги судом першої інстанції також і те, що постановою ВГСУ від 12.06.2008 року по справі №11/462-06 скасовано право власності на нерухоме майно суб'єкта господарювання ОСОБА_4, яке було внесено до Статутного фонду ТОВ "ЮА".

08.07.2015 року ФОП ОСОБА_4 через засоби електронного зв'язку на адресу господарського суду апеляційної інстанції надіслано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду в задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено у зв'язку з його отриманням за межами семиденного строку, передбаченого статтею 74-1 Господарського процесуального кодексу України.

ФОП ОСОБА_4 своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористалася, про час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції належним чином створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, правову позицію ФОП ОСОБА_4 викладено в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, заслухавши уповноважених представників позивача та третьої особи, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційних скарг ТОВ "ЮА" та ФОП ОСОБА_4 без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідач, підприємець ОСОБА_4, за договором купівлі-продажу від 21.04.2004 року купив у позивача, Сумської міської ради, земельну ділянку загальною площею 0,0119 га по АДРЕСА_2 у м. Суми під розміщення літнього кафе та майстерні шиномонтажу.

У вищезгаданих державних актах на право власності на земельні ділянки визначено цільове призначення (використання) земельних ділянок - для комерційного використання.

Згідно пункту 1.2 Статуту ТОВ "ЮА" (третьої особи), затвердженого установчими зборами засновників (протокол №1 від 24.11.2004 року) та зареєстрованого державним реєстратором 24.11.2004 року за №16521020800000654, засновниками (учасниками) товариства є громадяни України: ОСОБА_4 та ОСОБА_9.

Згідно пункту 4.8 Статуту третьої особи, ОСОБА_4 вносить до статутного фонду товариства: 1) земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Суми, АДРЕСА_2. загальною площею 0,0119 га, що належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.04.2004 року, вартістю 4902,00 грн.; 2) малу архітектурну форму літнього кафе з майданчиком, загальною площею 121,9 м. кв., майстерню шиномонтажу загальною площею 24,0 м. кв., навіс площею 81,6 м. кв., які розташовані в м. Суми по АДРЕСА_2, що належать ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Сумською міською радою 11.11.2003 року, зареєстрованого в СОО БТІ в реєстровій книзі № 21 за реєстровим номером № 1210, вартістю 50000,00 грн.

11.11.2009 року, на підставі вищезгаданого договору, відповідач отримав два державних акта на право власності: серії НОМЕР_6 на земельну ділянку площею 0,0056 га по АДРЕСА_2 у м. Суми; серії НОМЕР_6 на земельну ділянку площею 0,0063 га по АДРЕСА_2 у м. Суми.

Актом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області № 873 від 07.10.2013 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_4 (відповідачем) встановлено, що є підстави вважати об'єкт (комплекс по обслуговуванню транспортних засобів по АДРЕСА_2 у м. Суми, замовником якого є ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає в м. Суми на АДРЕСА_1) самочинним будівництвом.

Листом Державного підприємства "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 23.05.2014 року № 621/01-20 та листом Сумського міського відділу УМВС України в Сумській області підтверджується, що при огляді та обмірі спеціалістом ДП "Сумській інститут землеустрою" Жуком І.С. земельних ділянок по АДРЕСА_2 у м. Суми (кадастрові номери - НОМЕР_3; НОМЕР_2) площею 0,0063 га та 0,0056 га, що належать на праві власності підприємцю ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.04.2004 року та згідно вищезгаданих Державних актів на право власності на земельні ділянки, та співставлення розташування даних земельних ділянок з розташуванням нерухомого майна (будівлі) по АДРЕСА_2 у м. Суми встановлено, що нерухоме майно в м. Суми на АДРЕСА_2 розташоване на вищезгаданих ділянках та на землях Сумської міської ради (а.с. 10,11, 28, 29). Загальна площа нерухомого майна з урахуванням навісів становить 0,0402 га. площа та межі земельної ділянки під об'єктом нерухомого майна не співпадають з межами земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_2 (площею 0,0063 га та 0,0056 га). Площа земельної ділянки, зайнятої без дозвільних документів, під об'єктом нерухомості фактично становить 0,0296 га.

Замовником будівництва комплексу по обслуговуванню транспортних засобів, згідно декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, є ОСОБА_4 (відповідач), яка у даному випадку (як і при придбанні у власність земельної ділянки загальною площею 0,0119 га у м. Суми по АДРЕСА_2 для комерційного використання) діяла як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець, оскільки на земельній ділянці для комерційного використання (та на самовільно зайнятій земельній ділянці Сумської міської ради) відповідачем будувався об'єкт для використання у підприємницькій діяльності - комплекс по обслуговуванню транспортних засобів.

Відповідно до статті 876 Цивільного кодексу України, власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

В суді першої інстанції представник відповідача не заперечував, що замовником будівництва комплексу по обслуговуванню транспортних засобів по АДРЕСА_2 у м. Суми, розташованого частково на землі Сумської міської ради (позивача), була ОСОБА_4, але при цьому наполягав на тому, що вона діяла як громадянка ОСОБА_4, а не як підприємець, а тому провадження у даній господарській справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю спору між позивачем та підприємцем ОСОБА_4, а спір позивача з громадянкою ОСОБА_4 не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Проте, як при придбанні у власність земельної ділянки загальною площею 0,0119 га по АДРЕСА_2 у м. Суми (а.с. 12-16), так і при замовленні будівництва комплексу по обслуговуванню транспортних засобів за тією ж адресою ОСОБА_4 діяла як підприємець, оскільки і земельна ділянка, і об'єкт нерухомості, замовником якого була ОСОБА_4, призначені для використання у підприємницькій діяльності, про що обґрунтовано було зазначено в рішенні суду першої інстанції.

Факт використання ОСОБА_4 вищезазначеної будівлі та земельної ділянки доводиться укладеним 14.10.2014 року договором оренди на приміщення за адресою: м. Суми, АДРЕСА_2 та протоколом допиту ОСОБА_8, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12014200440000167, про що зазначалося в листі № 14 від 06.01.2015 року Сумського міського відділу УМВС України в Сумській області.

Як встановлено судом першої інстанції, за адресою м. Суми, АДРЕСА_2 у приватній власності відповідача перебуває лише земельна ділянка загальною площею 0,0119 га, тож частина комплексу по обслуговуванню транспортних засобів зведена на земельній ділянці площею 0,0296 га, є власністю територіальної громади м. Суми в особі позивача (Сумської міської ради), відповідачеві ні у власність, ні у користування не передавалась, та самовільно зайнята відповідачем.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Приймаючи до уваги викладене, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача у даній справі підлягають задоволенню.

Що стосується посилання відповідача на те, що відповідно до рішення суду від 16.04.2013 року по справі №592/3207/13-ц земельна ділянка перейшла у власність іншої фізичної особи, не суб'єкта господарювання, то зазначене рішення не розглядалося в суді першої інстанції, тож не приймається судовою колегією до уваги.

За таких обставин, апелянт не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності своїх вимог. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, а вимоги та наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення.

Що стосуться позиції третьої особи щодо виключення з мотивувальної частини рішення висновку суду про належність земельних ділянок площею 0,0056 га, кадастровий НОМЕР_2, розташованої за адресою м. Суми, АДРЕСА_2 та площею 0,0063 га., кадастровий НОМЕР_3, розташованої за адресою м. Суми, АДРЕСА_2, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України, суспільство стає власником нерухомого майна, переданого йому учасниками у якості внеску до статутного капіталу. Але момент придбання товариством права власності на нерухоме майно обумовлений не передачею майна, що лише підтверджує виконання засновниками своїх зобов'язань, а саме державною реєстрацією права власності на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Таким чином, момент набуття товариством права власності на нерухоме майно обумовлений саме державною реєстрацією права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Проте, в матеріалах справи відсутні належні правовстановлюючі документи, що засвідчують право власності ТОВ "ЮА" на земельні ділянки площею 0,0056 га, кадастровий НОМЕР_2, розташованої за адресою м. Суми, АДРЕСА_2 та площею 0,0063 га., кадастровий НОМЕР_3, розташованої за адресою м. Суми, АДРЕСА_2.

За таких обставин, рішення господарського суду Сумської області від 12.05.2015 року по справі №920/502/15 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Таким чином, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ТОВ "ЮА", м. Суми та ФОП ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 12.05.2015 року по справі №920/502/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 20.07.15

Головуючий суддя Плужник О.В.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.