Постанова № 47026307, 14.07.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015 року Справа № 904/4856/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Малик С.О.

представники сторін у судове засідання не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Конотопагротехсервіс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2015 року у справі № 904/4856/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства "Конотопагротехсервіс", с. Привокзальне, Сумська область

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест", м. Дніпропетровськ

про стягнення 106 554,84 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2015 року у справі № 904/4856/14 (суддя Новікова Р.Г.) позов задоволено. Стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства "Конотопагротехсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" суму процентів за користування товарним кредитом в розмірі 106 554,84грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 131,10грн.

Рішення мотивовано правом позивача відповідно до п.7.3. договору купівлі- продажу №12012 від 07.05.2013 року стягнути 350 процентів річних на несплачену відповідачем суму вартості отриманого товару.

Суд зазначив, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2014 року у справі №904/1236/14 стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" проіндексовану суму вартості товару в розмірі 80 076,30 грн., проценти за користування товарним кредитом в розмірі 86 471,97грн. та пеню в розмірі 3 495,50 грн. Нарахування зазначених сум здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" в період з 27.08.2013 року по 19.02.2014 року.

У даній справі докази погашення заборгованості Публічним акціонерним товариством "Конотопагротехсервіс" за договором купівлі – продажу №12012 від 07.05.2013 року в матеріалах справи відсутні, позивачем нараховано до стягнення заборгованість з процентів за користування товарним кредитом в розмірі 10 6554,84 грн. за період з 20.02.2014 року по 02.07.2014 року.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач-1 оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що нарахування позивачем процентів за користування товарним кредитом згідно п.7.3 договору по суті є неустойкою. Нарахування неустойки відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім порушень вказаної норми, апелянт посилається і на порушення господарським судом ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, оскільки нараховані штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками позивача.

Просить рішення господарського суду від 24.02.2015 року у справі № 904/4856/14 скасувати, в позові відмовити.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростував доводи скаржника. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін та розглянути апеляційну скаргу за відсутності його представника.

Відповідач-2 погоджується з висновками оскаржуваного рішення, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Також просить розглянути апеляційну скаргу за відсутності його представника.

13.0.2015 року представник апелянта надав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з зайнятістю у іншому судовому процесі.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки коло осіб, які мають право представляти інтереси юридичної особи відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України не обмежено.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку колегії суддів неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, оскільки наявні у справі докази дозволяють визначитись щодо законності оскаржуваного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2014 року у справі №904/1236/14 встановлено факт порушення Публічним акціонерним товариством "Конотопагротехсервіс" умов договору купівлі – продажу № 12012 від 07.05.2013 року в частині розрахунків за отриманий товар.

З цих підстав на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства "Конотопагротехсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" заборгованість, яка складається з проіндексованої суми вартості товару в розмірі 80 076 грн.30коп., процентів за користування товарним кредитом в розмірі 86 471грн.97коп. та пені в розмірі 3 495грн.50коп.

Нарахування вищезазначених сум здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" в період з 27.08.2013року по 19.02.2014року.

Докази погашення стягнутої судом суми заборгованості за отриманий товар Публічним акціонерним товариством "Конотопагротехсервіс" до матеріалів справи не надано.

Судом першої інстанції встановлено, що у даній справі предметом спору є стягнення на користь позивача з відповідачів солідарно заборгованості з процентів за користування товарним кредитом в розмірі 106 554грн.84коп. за період з 20.02.2014року по 02.07.2014року.

Відповідно до пункту 7.3 договору купівлі – продажу №12012 від 07.05.2013 року якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховується 350 процентів річних за користування товарним кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем умови договору в частині оплати отриманого товару не були виконані. Докази припинення відповідних зобов’язань перед позивачем у передбачений законом спосіб до матеріалів справи не надано.

Проведений позивачем розрахунок процентів є вірним.

За вказаних обставин висновок господарського суду про задоволення позову є правомірним. При цьому судом вірно враховано наявність договору поруки №12012-ПОР від 07.05.2013 року між позивачем та відповідачем- 2, положення ст. 543 Цивільного кодексу України.

Щодо доводів апелянта про правову природу стягнутої суми, то вони є хибними з огляду на наступне:

Відповідно до ч.5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Тобто, проценти за користування товарним кредитом розглядаються в цілому як грошовий борг покупця перед продавцем за отримані товари без фактичної передачі коштів у користування, а не як штрафні санкції.

Плата за користування товарним кредитом - це є сума, на яку збільшується сума грошового боргу.

Нарахування таких процентів за загальним правилом не залежить від вини боржника та наявності будь-яких порушень, тому зменшення їх розміру є неможливим.

Крім того, про відмінність процентів за користування товарним кредитом від пені свідчать прямі законодавчі приписи.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Стаття 550 Цивільного кодексу України встановлює, що проценти на неустойку не нараховуються, чим підкреслюється різниця між процентами і неустойкою.

В ст. 534 Цивільного кодексу України проценти і неустойка названі окремо в одній черзі погашення вимог за зобов’язаннями.

Отже, проценти мають компенсаційний, а не штрафний характер на відміну від штрафного характеру неустойки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, а апеляційну скаргу недоведеною.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2015 року у справі № 904/4856/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Підписано в повному обсязі 20.07.2015 року.