Рішення № 47024469, 14.07.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.2015 Справа № 920/2103/13

за позовом: Прокурора м. Суми в інтересах держави в особі Управління

майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми,

до відповідача: Українського державного підприємства поштового зв'язку

«Укрпошта» в особі Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта», м. Суми

про стягнення 68 809 грн. 44 коп.,

Суддя Джепа Ю. А.

Представники сторін:

Від позивача: Пейкова І.О. (довіреність № 10.01.-27/11 від 10.06.2015),

Від відповідача: Мельник О.В. (довіреність № 15 від 06.01.2015),

Прокурор: Іващенко А.М.

При секретарі судового засідання Середі І.Г.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.07.2015 по 14.07.2015.

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви № 71/38 від 09.12.2013 прокурор м. Суми просить суд стягнути з відповідача на користь міського бюджету заборгованість за неналежне виконання умов договору оренди № ФМ-309, який був укладений 30.01.1998 між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та відповідачем, в розмірі 68 809 грн. 44 коп., в тому числі: 65 281 грн. 79 коп. - заборгованість з орендної плати, 3 527 грн. 65 коп. - пені, та просить суд витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.10.2014 (головуючий суддя - Зражевський Ю.О., судді - Лиховид Б.І., Лугова Н.П.) позов задоволено. Стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції (40003, м. Суми, вул. Привокзальна, 5, код 22981300) на користь міського бюджету (на рахунок 34226999700002, код бюджетної класифікації 22020401 ("Плата за оренду майнових комплексів та іншого майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Суми"), отримувач: Міський бюджет м. Суми, код ЄДРПОУ: 33525906, реєстраційний рахунок № 35412003002186 банк: ГУ ДКСУ в Сумській області, МФО 837013) заборгованість з орендної плати у розмірі 65281 грн. 79 коп., 3527 грн. 65 коп. пені за договором № ФМ-309 від 30.01.1998 (стягувач - Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код 22020401). А також стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції (40003, м. Суми, вул. Привокзальна, 5, код 22981300) в доход державного бюджету (отримувач коштів: УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37970593, код банку отримувача (МФО): 837013, рахунок отримувача: 31218206783002, код класифікації доходів бюджету: 22030001) судовий збір в сумі 1827 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2015 рішення господарського суду Сумської області від 28.10.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 скасовано, справу № 920/2103/13 направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

У постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2015 в даній справі зазначено, що у прийнятті судових рішень зі справи попередні судові інстанції з огляду на наведені ними обставини виходили з: узгодження сторонами усіх істотних умов Договору ще 07.05.2008, тобто до 01.01.2004; внесення 07.05.2008 змін № 2 до Договору лише в частині орендної плати; внесення після 01.01.2004 року змін до Договору в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення та державної реєстрації договорів оренди, що відповідає формі вчинення Договору.

Водночас про викладення Договору в новій редакції зазначено безпосередньо в змінах до нього від 07.05.2008, зміна № 2 (т. 1, а.с. 10 - 12), а також це встановлено рішенням господарського суду Сумської області від 04.02.2014 зі справи № 920/2153/13 (разом із встановленням неукладеності Договору через відсутність нотаріального посвідчення згаданих змін від 07.05.2008), яке набрало законної сили, є чинним і обов'язковим для виконання.

Разом з тим як місцевим, так і апеляційним господарськими судами:

· помилково застосовано згадані приписи пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України;

· не досліджено наявних розбіжностей щодо площі об'єкта оренди - 147,2 м2 відповідно до Договору та 113,3 м2 згідно із змінами від 07.05.2008 № 2 до нього;

· не дано оцінки преюдиціальному значенню судових рішень зі справи № 920/2153/13 (зокрема, стосовно укладеності правочину від 07.05.2008).

Відповідно до вимог ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постановах касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання постанови Вищого господарського суду України від 21.04.2015 ухвалою господарського суду Сумської області від 18.05.2015 та під час проведення судових засідань сторонам запропоновано надати суду письмові пояснення з приводу обставин, на необхідність дослідження яких звернув увагу Вищий господарський суд України при направленні справи на новий розгляд, та надати докази на їх обгрунтування.

Прокурор м. Суми в поданому суду письмовому клопотанні від 14.07.2015 просить, керуючись п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, припинити провадження в даній справі.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п.5 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам», відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті.

Представник позивача в наданих суду письмових поясненнях від 09.07.2015 та усно в судовому засіданні зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог. З приводу обставин, на необхідність дослідження яких звернув увагу Вищий господарський суд України при направленні справи на новий розгляд, вказав, що приміщення за адресою: м. Суми, вул. Роменська, 88, площею 147,2 кв.м. відповідач орендував на підставі договору оренди № ФМ-309 від 30.01.1998. В подальшому площа орендованого приміщення змінювалася в зв'язку з поверненням частини орендованих площ позивачу. Однак, акт приймання-передачі в управлінні відсутній. Останньою Зміною № 2 від 07.05.2008 договір оренди № ФМ-309 було викладено в новій редакції, де зазначено, що розмір орендованого приміщення складає 113,3 кв.м. Також зазначив, що законодавство, яке діяло на момент укладення договору оренди, не встановлювало обов'язкової нотаріальної форми щодо договору оренди нежитлового приміщення. В самому договорі також відсутня умова про те, що він підлягає нотаріальному посвідченню. Цивільним кодексом України та будь-яким іншим законом не встановлювалося обов'язковості нотаріального посвідчення та державної реєстрації змін до договору оренди. Натомість, ст. 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій саме формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Отже, з огляду на вищенаведене, оскільки інше не встановлено законом та договором оренди, а також не випливає із звичаїв ділового обороту, внесення змін до договору оренди № ФМ-309 від 30.01.1998 має вчинятися в такій саме формі, що й сам договір оренди, тобто у письмовій формі без обов'язкового нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Представник відповідача в наданих суду письмових поясненнях від 08.07.2015 проти задоволення позову заперечує, вказавши, що вимоги позивача про стягнення орендної плати ґрунтуються на неукладених правочинах, крім того, договір, що є підставою позовних вимог є недійсним в частині визначення орендної плати.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і необхідність дослідження яких під час нового розгляду справи встановлена судом касаційної інстанції, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.01.1998 між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (орендодавець) та Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції (орендар) укладено Договір, за яким орендодавець передає, а орендар приймає на умовах, визначених Договором, в оренду нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Роменська, 88, загальною площею 113,3 м2, для розміщення 2-го відділення зв'язку.

Пунктом 8.1 Договору встановлено строк його дії з 30.01.1998 по 30.01.2018.

07.05.2008 сторонами узгоджено зміни № 2 до Договору, згідно з якими до Договору було внесено зміни в частині вартості об'єкта нерухомості, орендної плати та розрахунків між сторонами.

08.08.2011 сторонами підписано зміни № 2 до розрахунку орендної плати до Договору (додаток № 3).

Заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за період з 01.07.2011 по 01.10.2013 складає 65 281 грн. 79 коп. Відповідно до пункту 4.7 змін від 07.05.2008 №2 до Договору, позивачем нарахована пеня за період з 01.06.2013 по 01.10.2013 у розмірі 3527 грн. 65 коп.

Право позивача на зазначене нежитлове приміщення підтверджується рішенням виконавчого комітету Ковпаківської районної ради народних депутатів від 17.06.1986 № 164 "Про оформлення права власності на житлові будинки" (п. 324), у відповідності до якого на цілий житловий будинок за адресою м. Суми, вул. Роменська, 88, Сумським обласним бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право комунальної власності за ЖЕО Ковпаківського району, що відповідає вимогам діючої на той час Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР від 31.01.1966.

У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (в комунальну власність), де в розділі "Житлове господарство" зазначено, що передачі підлягає житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов'язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду.

Рішенням Сумської міської ради народних депутатів від 14.11.1991 "Про передачу у комунальну власність міської ради народних депутатів підприємств та організацій, розташованих у м. Суми" затверджено перелік майна та підприємств, що підлягають включенню до комунальної власності, серед яких у пункті 80 визначено назване ЖЕО. Відповідно до рішення Обласної ради народних депутатів від 23.01.1992 "Про розмежування майна комунальної власності між власністю обласної, районної та місцевої (міст обласного підпорядкування) рад народних депутатів" затверджено розмежувальний перелік майна комунальної власності. На виконання зазначених рішень відповідним актом передачі Сумським облвиконкомом у комунальну власність Сумському міськвиконкому було передано в тому числі і згадане ЖЕО.

Після створення Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" управління майна комунальної власності здійснило заміну паперових реєстраційних посвідчень на нерухоме майно на Свідоцтво про право власності, видане виконкомом Сумської міської ради 01.10.2012 на нежитлове приміщення площею 113,3 м2, яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Роменська, 88, та внесене до єдиної інформаційної системи - Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Приміщення за адресою: м. Суми, вул. Роменська, 88, площею 147,2 кв.м. відповідач орендував на підставі договору оренди № ФМ-309 від 30.01.1998. В подальшому площа орендованого приміщення змінювалася в зв'язку з поверненням частини орендованих площ позивачу. Однак, акт приймання-передачі в управлінні відсутній. Останньою Зміною № 2 від 07.05.2008 договір оренди № ФМ-309 було викладено в новій редакції, де зазначено, що розмір орендованого приміщення складає 113,3 кв.м.

Причиною виникнення спору є питання щодо наявності підстав для стягнення визначеного позивачем боргу за Договором.

Всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Підставою для стягнення з відповідача заявленої суми згідно доводів позивача є договір оренди № ФМ-309 від 30.01.1998, що викладений у новій редакції у зміні №2 від 07.05.2008. Розрахунок позивачем здійснено на підставі зміни № 2 до розрахунку від 08.08.2011.

Відповідно до договору оренди, строк його дії складає 20 років. 07.05.2008 договір оренди викладено у новій редакції, зокрема погоджені й його істотні умови.

У ст. 654 Цивільного кодексу України зазначено, що зміни до договору повинні вчинятися у тій самій формі, яка визначена для договорів певного виду чинним на час погодження сторонами умов правочину законодавством.

Відповідно до ст. 793 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на день укладення Зміни № 2 до договору та подальших змін до розрахунку орендної плати) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно зі ст. 794 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

У ст. 654 Цивільного кодексу України зазначено, що зміни до договору повинні вчинятися у тій самій формі, яка визначена для договорів певного виду чинним на час погодження сторонами умов правочину законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За таких обставин, відповідно до Перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, у разі внесення змін до Договору оренди, який був укладений за правилами Цивільного кодексу Української РСР від 1963 року, та у разі, якщо нові відносини містили ознаки закріплені у ст. 793 та 794 Цивільного кодексу України, сторони повинні були дотримуватися вимог щодо обов'язкового нотаріального посвідчення та державної реєстрації Договору.

Згідно зі ст.ст. 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Крім того, відповідно до абз.2 п. 5.2 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» за змістом частини другої статті 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду.

Сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови (навіть якщо суд не визнавав його недійсним).

Абз. 6 п. 2.6. Постанови ВГСУ від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначає, що, зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення. Коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, то за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Крім того, в справі № 920/2153/13 між тими ж сторонами щодо того ж Договору оренди № ФМ-309 Вищим господарським судом України прямо вказано, що правочини, на підставі яких позивач ґрунтує свої вимоги, є неукладеними.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, враховуючи, що зміни до договорів оренди та розрахунків орендної плати, які є підставою для нарахування позивачем як орендної плати, так і штрафних санкцій, є неукладеними, доводи позивача не підтверджуються встановленими судом обставинами справи та не ґрунтуються на вимогах законодавства, а тому суд дійшов висновку, що задоволення позову у спосіб, визначений позивачем, не вбачається можливим.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 210, 215-217, 638, 640, 793, 794 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 29, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код 33525906) в доход державного бюджету (отримувач коштів: УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37970593, код банку отримувача (МФО): 837013, рахунок отримувача: 31218206783002, код класифікації доходів бюджету: 22030001) судовий збір в сумі 1827 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.07.2015.

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА