Рішення № 47024051, 15.07.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2015 р. Справа № 911/1979/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю “Грейтберта інвестментс ЛТД” (GREATBERTA INVESTMENTS LTD), Республіка Кіпр

до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Буча- Олімпійський”, м. Буча

про стягнення 44907866,47 грн.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю “Грейтберта інвестментс ЛТД” (GREATBERTA INVESTMENTS LTD) (надалі позивач) заявлено позов до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Буча-Олімпійський” (надалі відповідач) про стягнення заборгованості 44907866,47 грн., з яких: 31000000,00 грн. основний борг, 568191,78грн. 3% річних, 10239674,69 грн. інфляційних втрат та 3100000,00 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання за договором купівлі-продажу цінних паперів від 20.08.2014 р. № БВ-2008-1/БД-2008-1 у частині оплатив вартості переданих позивачем цінних паперів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2015 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 27.05.2015 р.

26.05.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому останній визнає суму основного боргу у повному обсязі.

У судовому засіданні 27.05.2015 р. судом оголошено перерву до 02.06.2015 р. про що представниками сторін підписано відповідне повідомлення.

У судовому засіданні 02.06.2015 р. судом оголошено перерву до 17.06.2015 р. про що представниками сторін підписано відповідне повідомлення.

17.06.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав роз’яснення щодо вартості цінних паперів.

У судовому засіданні 17.06.2015 р. судом оголошено перерву до 15.07.2015 р. про що представниками сторін підписано відповідне повідомлення.

15.07.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача було подано додаткові письмові пояснення.

У судове засідання 15.07.2015 р. з’явився як представник позивача, так і представник відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд

встановив:

20 серпня 2014 року між Акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю “Грейтберта інвестментс ЛТД” (GREATBERTA INVESTMENTS LTD) (далі продавець) та Обслуговуючим кооперативом “Житлово-будівельний кооперати “Буча-Олімпійський” (далі покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-2008-1/БД-2008-1 (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов’язаний передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити наступні цінні папери:

Вид, тип, форма існування, форма випуску ЦП

Акції прості бездокументарні іменні

Емітент ЦП (або перший векселедавець)

ПАТ «Еліт-Інвест-Проект»

КОД ЄДРПОУ, код ЄДРІСІ (за наявності) емітента

38450233

ІSIN (або серія,номер, дата скликання/погашення векселя)

UA4000148464

Номінальна вартість одного ЦП

0,25 грн. (нуль гривень 25 копійок)

Договірна ціна одного ЦП

Розраховується шляхом ділення загальної вартості ЦП на загальну кількість ЦП

Загальна кількість ЦП

31000 (тридцять одна тисяча) шт.

Загальна вартість ЦП (загальна сума договору)

31000000,00 грн., що є еквівалентом 1755568,56 євро 56 євроцентів

Пунктом 3.1 даного договору передбачено, що форма розрахунків - безготівкова. Покупець зобов’язується сплатити загальну суму до сплати продавцю шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом одного тижня з моменту підписання договору.

Відповідно до пункту 3.3 договору, моментом повного виконання зобов’язань по оплаті цінних паперів є момент зарахування загальної суми договору на рахунок продавця.

В пункті 9.2. договору зазначено, що факт переходу права власності на цінні папери оформлюється актом прийому – передачі цінних паперів. Сторони зобов’язані підписати відповідний акт протягом 1 (одного) робочого дня з моменту переходу права власності на цінні папери.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання. Дія договору припиняється за взаємною згодою сторін, за рішенням суду або при повному виконанні сторонами своїх зобов’язань по договору.

Згідно з приписами частини першої ст. 43 Закону України «Про міжнародне приватне право» сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що правом, яке підлягає застосуванню до даного контракту є матеріальне право України.

На виконання умов вказаного договору купівлі-продажу позивачем було передано відповідачеві цінні папери на суму 31000000,00 грн., що підтверджується підписаним представниками сторін та скріпленим відтисками печаток позивача та відповідача актом прийому-передачі цінних паперів від 20.08.2014 р. до договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ-2008-1/БД-2008-1 від 20.08.2014 р.

Згідно з приписами частини першої ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З п. 3.1. договору вбачається, що відповідач мав здійснити розрахунок з позивачем протягом одного тижня з моменту підписання договору, тобто у термін до 28.08.2014р.

У свою чергу, як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов’язання за вказаним вище договором купівлі-продажу у частині оплати переданих позивачем цінних паперів не виконав, у зв’язку з чим за ОК “Житлово-будівельний кооператив “Буча-Олімпійський” рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 31000000,00 грн.

Судом встановлено, що договірна ціна значно більша від номінальної вартості цінних паперів з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка (ч. 4 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що акціонери публічного акціонерного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів товариства.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство здійснює розміщення або продаж кожної акції, яку воно викупило, за ціною, не нижчою за її ринкову вартість, що затверджується наглядовою радою, крім випадків: розміщення акцій під час заснування товариства; розміщення акцій під час злиття, приєднання, поділу, виділу товариства. Акціонерне товариство не має права розміщувати акції за ціною, нижчою за їх номінальну вартість.

Згідно з ст. 5-2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» ринкова вартість визначається:

- за біржовим курсом - для цінних паперів, які включені до біржового списку фондової біржі;

- за вартістю, визначеною незалежним оцінювачем відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, - для цінних паперів, які не включені до біржового списку фондової біржі.

З огляду на вищевказане, акціонери публічного акціонерного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів товариства. Акція має номінальну і ринкову вартості (ціни). Номінальна ціна - це ціна, визначена на акції. Ринкова ціна, або курс акції, - це ціна, за котрою акція реально продається і купується на фондовому ринку. Курс акцій перебуває в прямій залежності від розміру отримуваного за ними дивіденда і в оберненій - від рівня позичкового відсотка та визначається, у даному випадку, незалежним оцінювачем відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність

Керуючись вказаними вище приписами норм чинного законодавства, позивачем було замовлено у Приватного підприємства «Консалтингова група «Агро-Експерт» (Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності №12437/11 від 08.09.2011 р., виданий Фондом державного майна України) оцінку на визначення ринкової вартості 31000,00 штук простих бездокументарних іменних акцій ПАТ «Еліт-Інвест-Проект» станом на 18.08.2014 р.

Відповідно до висновку про вартість цінних паперів від 18.08.2014 р., зробленого Приватним підприємством «Консалтингова група «Агро-Експерт», ринкова вартість цінних паперів – простих бездокументарних іменних акцій ПАТ «Еліт-Інвест-Проект» у кількості 31000,00 штук, станом на 18.08.2014 р. становить: 31000000,00 грн. без урахування ПДВ, вартість однієї акції становить 1000,00 грн. без урахування ПДВ.

Враховуючи усе вищевикладене, з огляду на приписи норм ст. 627 ЦК України, яка встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні змісту такого договору, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було правомірно досягнуто згоди щодо договірної вартості цінних паперів у розмірі 31000000,00 грн.

З огляду на вищевказані обставини, у відповідача рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 31000000,00 грн. Доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Разом з тим, 22.05.2015 р. між позивачем та відповідачем було підписано представниками останнім та скріплено відтисками печаток юридичних осіб акт звірки взаємних розрахунків за період з 20.08.2014 р. по 25.05.2015 р. відповідно до змісту якого за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем а договором від 20.08.2014 р. № БД-2008-1 у розмірі 31000000,00 грн.

Крім того, як зазначено вище, 26.05.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому останній визнає суму основного боргу у повному обсязі.

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що дії відповідача по визнанню позову у частині суми основного боргу не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Врахувавши вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати коштів, за передані позивачем цінні папери в розмірі 31000000,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.

У ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимоги даних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед Акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю “Грейтберта інвестментс ЛТД” у розмірі 31000000,00 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 31000000,00 грн. боргу за передані цінні папери підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 568191,78грн. 3% річних, 10239674,69 грн. інфляційних втрат та 3100000,00 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних по заборгованості за передані цінні папери за період з 28.08.2014 р. по 07.04.2015р., суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 568191,78 грн. задовольняє повністю, оскільки аналогічний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат по заборгованості за передані цінні папери за період з 28.08.2014 р. по 07.04.2015р., суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 10239674,69 грн. задовольняє в частині стягнення 10230000,00 грн., оскільки аналогічний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно.

Згідно з частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 5.1 договору від 20.08.2014 № БВ-2008-1/БД-2008-1 у випадку прострочення однією стороною строків виконання зобов’язань, передбачених цим договором, ця сторона повинна сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня , від вартості невиконаних зобов’язань за кожен день прострочення, але не більш 10% від загальної вартості цінних паперів.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони не погодили умовами договору від 20.08.2014 № БВ-2008-1/БД-2008-1 продовження строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання по сплаті коштів за переданий товар у порядку визначеному ст. 232 ГК України не продовжено більше ніж на шість місяців, відповідно, суд приходить до висновку, що позивач мав право нараховувати пеню лише протягом шести місяців з моменту прострочення виконання зобов'язання по сплаті коштів, тобто з 28.08.2014р. по 28.02.2015 р., а не по 07.04.2015 р.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені по заборгованості за передані цінні папери за період з 28.08.2014 р. по 28.02.2015р., суд встановив, що арифметично вірним розрахунком пені є сума 6231000,00 грн. З огляду на той факт, що умовами договору обмежено суму пені на стягнення якої має право відповідач 3100000,00 грн., вимога позивача про стягнення суми пені у розмірі 3100000,00 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 31000000,00 грн. боргу, 568191,78 грн. 3% річних, 3100000,00 грн. пені, 10230000,00грн. інфляційних втрат, загалом 44898191,78 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Буча-Олімпійський” (08292, Київська область, м. Буча, вул. Лісова, буд. 1; код ЄДРПО України 38256294) на користь Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю “Грейтберта інвестментс ЛТД” (Киріяку Матсі, 3.РУССОС ЛІМАССОЛ ТАУРЕ, 6-й поверх, кв./оф. 6А. 3040,м. Лімассол, Кіпр; реєстраційний код НЕ 328646) – 31000000 (тридцять один мільйон) гривень 00 коп. боргу, 3100000 (три мільйони сто тисяч) гривень 00 коп. пені, 568191 (п’ятсот шістдесят вісім тисяч сто дев’яносто одну) гривню 78 коп. 3% річних, 10230000 (десять мільйонів двісті тридцять тисяч) гривень 00 коп. інфляційних втрат та 73064 (сімдесят три тисячі шістдесят чотири) гривні 26 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.07.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін