Ухвала суду № 47023900, 15.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.07.2015Справа № 910/5311/14

За скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Королівський смак»на діїВідділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києвіу справі№910/5311/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Королівський смак»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «Шантіль»простягнення 33 310,99 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін: від позивача:Дідківський М.О. від відповідача:не з'явився від ВДВС:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Королівський смак» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «Шантіль» про стягнення 33 310,99 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Королівський смак» задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «Шантіль» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Королівський смак» заборгованість у розмірі 29 451,00 грн., штраф у розмірі 2 945,10 грн., пеню у розмірі 650,34 грн., 3% річних у розмірі 152,50 грн. та судовий збір у розмірі 1 820,85 грн.; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

22.05.2014 р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

28.05.2015 р. до канцелярії суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Королівський смак» надійшла скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просив суд скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.12.2014 р. та визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця по виконанню судового рішення у даній справі, а також зобов'язати здійснити примусове виконання вказаного рішення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2015 р. відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Королівський смак» пропущений строк на подачу скарги та призначено її до розгляду на 06.07.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2015 р. розгляд скарги відкладено на 15.07.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та державного виконавця.

В судове засідання представники позивача з'явилися, надав пояснення по суті спору, подану скаргу просив задовольнити повністю.

Представник відповідача та Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення представника скаржника, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд міста Києва встановив наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

04.06.2014 р. державним виконавцем ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№43590003 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 22.05.2014 р. у справі №910/5311/14. Вказаною постановою боржнику надано семиденний строк для добровільного виконання рішення, а саме до 22.05.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

05.06.2014 р. та 23.06.2014 р. з метою примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 22.05.2014 р. у справі №910/5311/14 державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, а 13.06.2014 р. - постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

15.12.2014 р. державним виконавцем ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з відсутністю у боржника грошових коштів та майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Позивач вказує, що після отримання вказаної постанови йому стало відомо про наявні на рахунках боржника грошові кошти у розмірі 9 055,06 грн., за рахунок яких могло бути частково виконано рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. у справі №910/5311/14.

Зокрема, в матеріалах справи наявні виписки з рахунку відповідача, з яких вбачається, що з 02.10.2014 р. на рахунку ТОВ «Кондитерський дім «Шантіль» у ПАТ «ФідоБанк» знаходилися грошові кошти у розмірі 1 501,66 грн., а на рахунку АТ «Райффайзен Банк Аваль» - 7 553,40 грн.

Суд відзначає, що в матеріалах виконавчого провадження ВП №43590003 містяться листи таких фінансових установ про те, що залишку коштів на рахунках ТОВ «Кондитерський дім «Шантіль» не достатньо для виконання постанови державного виконавця про арешт коштів боржника.

Вказана інформація, надана державному виконавцю ПАТ «ФідоБанк» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» свідчить про те, що на рахунках боржника все ж знаходилися грошові кошти, за рахунок яких можна було б частково виконати рішення суду у даній справі, хоча для повного виконання їх було недостатньо.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази суд приходить до висновку, що державний виконавець ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві під час виконання судового рішення у даній справі в межах виконавчого провадження ВП №43590003 не був позбавлений можливості дізнатися інформацію стосовно точного залишку грошових коштів боржника на рахунках в фінансових установах з метою подальшого перерахування їх на користь ТОВ «Торговий дім «Королівський смак».

Таким чином, суд приходить до висновку, що всупереч приписам ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві не було належним чином вжито необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. у справі №910/5311/14.

Відтак, постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП№43590003 від 15.12.2014 р. є такою, що винесена передчасно.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Пунктом 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012 р. встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Королівський смак» визнаються судом правомірними, бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві по виконанню рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. у справі №910/5311/14 - неправомірною, а постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.12.2014 р. підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві виконати рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. у справі №910/5311/14 суд відзначає наступне.

Відповідно до абз. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» №13 від 26.13.2003 р. заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 121 2 ГПК. Виходячи зі змісту ст. 248 24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом N 606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 35 Закону N 606-XIV), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його (ч. 3 ст. 36 Закону N 606-XIV).

Оскільки примусове виконання рішення є діями, які в розумінні статі 60 Закону України «Про виконавче провадження» належать безпосередньо до повноважень державного виконавця, підстави для зобов'язання державного виконавця виконати рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. у справі №910/5311/14 у суду відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Королівський смак» на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві по виконанню рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. у справі №910/5311/14.

3. Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.12.2014 р., винесену в межах виконавчого провадження ВП №43690003.

4. В іншій частині в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Королівський смак» на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві відмовити.

Суддя В.П. Босий