Ухвала суду № 47023315, 13.07.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Леніна, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

13.07.2015р. Справа №908/4247/14

Суддя Паляниця Ю.О., розглянувши матеріали заяви №17/806 від 01.07.2015р. Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ про відстрочку виконання рішення по справі:

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ

про стягнення 41922021,40 грн основного боргу за договором №055/14-ПР від 18.12.2013р., 1675294,11 грн пені, 3914541,50 грн штрафу, 279670,62 річних процентів, 2882744,55 грн втрат від інфляції грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 29.01.2015р. господарського суду Запорізької області по справі №908/4247/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ задоволено частково: стягнено з відповідача на користь позивача 795692,95 грн пені, 1865411,14 грн втрат від інфляції грошових коштів, 264245,59 грн річних процентів, 1957270,75 грн штрафу, 71475,24 грн судового збору; в іншій частині позову відмовлено. В частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 41922021,40 грн провадження по справі припинено.

Постановою від 19.03.2015р. Харківського апеляційного господарського суду та постановою від 04.06.2015р. Вищого господарського суду України вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

01.07.2015р. до господарського суду Донецької області надійшла заява №17/806 від 01.07.2015р. Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про відстрочку виконання рішення від 21.09.2015р. у справі №908/4247/14 на 2 роки до 01.07.2017р.

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на недостатність власних обігових коштів внаслідок різкого зменшення кількості замовлень на вироблену Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» продукцію, відмов контрагентів від вже замовленої продукції, несвоєчасної оплати вже виготовленої та відвантаженої продукції; різкий спад виробничої діяльності (невиконання виробничого плану) через знаходження підприємства в епіцентрі збройного конфлікту на сході України; припинення більшості господарських відносин з підприємствами, що знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції.

Позивач у судовому засіданні 13.07.2015р. надав заперечення б/н від 13.07.2015р. на заяву про відстрочку виконання рішення та зазначив, що сума, яку було стягнуто за рішенням суду від 29.01.2015р., є заборгованістю відповідача, що утворилась у зв'язку з неналежним та недобросовісним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань. Крім того, за твердженням позивача, діяльність Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у 2014 році - першому кварталі 2015 року була збитковою, господарська діяльність підприємства обтяжена податковими та кредитними зобов'язаннями.

Розглянувши заяву №17/806 від 01.07.2015р. Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про відстрочення виконання рішення від 29.01.2015р. господарського суду Запорізької області, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд встановив.

Відповідно до ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, згідно із якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», в ч.2 ст.13 якого встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписами ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно із мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституціного Суду України (справа №1-17/2009) виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення №18-рп/2012 від 13.12.2012р. Конституційного Суду України (справа №1-26/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення №11-рп/2012 від 25.04.2012р. Конституційного Суду України (справа №1-12/2012). Аналогічну правову позицію наведено в рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013р. Конституційного Суду України (справа №1-7/2013).

Виходячи з того, що згідно із ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

17.07.1997р. Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України стала частиною національного законодавства.

Стаття 6 Конвенції закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із ст.19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини.

У п.18 рішення Європейського суду від 12.05.2011р. у справі «Ліпісвіцька проти України» однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України» засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатує, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст.124 Конституції України.

Таким чином, виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.

З урахуванням викладеного, судове рішення по справі №908/4247/14, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

За поясненням сторін, на теперішній час рішення суду від 29.01.2015р. у справі №908/4247/15 Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» не виконано.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може, зокрема, відстрочити виконання рішення.

При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з п.7.1.2 постанови №9 від 17.10.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Пунктом 7.2 вказаної постанови суду касаційної інстанції встановлено, що підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.43 зазначеного нормативно-правового акту господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи положення вказаних вище норм процесуального законодавства, при зверненні до суду з заявою про відстрочку виконання судового рішення заявником повинні бути доведені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк.

Керуючись принципами повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з огляду на всі представлені сторонами документи, суд дійшов висновку, що заява №17/806 від 01.07.2015р. Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про відстрочення виконання рішення від 29.01.2015р. господарського суду Запорізької області підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вказувалось вище, в обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на недостатність власних обігових коштів внаслідок різкого зменшення кількості замовлень на вироблену Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» продукцію, відмов контрагентів від вже замовленої продукції, несвоєчасної оплати вже виготовленої та відвантаженої продукції; різкий спад виробничої діяльності (невиконання виробничого плану) через знаходження підприємства в епіцентрі збройного конфлікту на сході України; припинення більшості господарських відносин з підприємствами, що знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції.

За твердженням відповідача, наявність вказаних обставин зумовила відсутність у Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» грошових коштів для оплати заборгованості перед позивачем.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2015р., звіт про взаєморозрахунки з нерезидентами станом на 31.03.2015р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перший квартал 2015 року, лист №4-9-11312 від 25.06.2015р. відділу Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, довідку №17/805 від 01.07.2015р. Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», висновок від 03.07.2014р. Донецької торгово-промислової палати, рішення арбітражного суду міста Москви від 16.12.2014р. у справі №А40-183612/14, від 22.12.2014р. у справі №А4091239/14, від 28.11.2014р. у справі №А40-101095/14, рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2015р. у справі №908/4895/14 про стягнення грошових коштів на користь заявника, претензії №17/113 від 12.02.2015р., №17/139 від 19.02.2015р. Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь».

З представлених до матеріалів справи документів дійсно вбачається ускладнене фінансове становище боржника, зокрема, відповідно до звіту про взаєморозрахунки з нерезидентами станом на 31.03.2015р. кредиторська заборгованість підприємства становить 708388,20 тис. грн, з яких прострочена - 550803,60 тис. грн. При цьому, дебіторська заборгованість Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» складає 181408,70 тис. грн, з яких прострочена 24673,30 грн.

Виходячи зі змісту звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) боржника за 1 квартал 2015 року чистий фінансовий результат (прибуток) відсутній, збитки товариства за звітний період становлять 2320950 грн.

У відповідності до листа №4-9-11312 від 25.06.2015р. відділу Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, у відділі знаходиться зведене виконавче провадження (в яке входить 129 виконавчих проваджень) про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на користь юридичних осіб боргу на загальну суму 25676786,94 грн.

Як визначено у довідці №17/805 від 01.07.2015р. Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», заробітна плата працівникам підприємства за період з січня по червень 2015 року виплачується несвоєчасно.

Разом з цим, боржником вчиняються дії щодо стягнення заборгованості з інших осіб, на підтвердження чого надано рішення арбітражного суду міста Москви від 16.12.2014р. у справі №А40-183612/14, від 22.12.2014р. у справі №А4091239/14, від 28.11.2014р. у справі №А40-101095/14, рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2015р. у справі №908/4895/14 про стягнення грошових коштів на користь заявника, претензії №17/113 від 12.02.2015р., №17/139 від 19.02.2015р. Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь».

Одночасно, як вказувалось вище, під час розгляду заяв про розстрочку виконання судового рішення господарський суд повинен враховувати інтереси кредитора. Аналогічну позицію наведено у постанові від 25.07.2013р. Вищого господарського суду України по справі №5017/2763/2012.

Наразі, власну господарську діяльність Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за результатами 2014 року завершило зі збитком у 85044810 тис. грн, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2014 рік (звітом про сукупний дохід). Збитки позивача за результатами господарської діяльності за перший квартал 2015 року склали 21904139 тис. грн. Крім того, господарська діяльність позивача обтяжена довгостроковими податковими та кредитними зобов'язаннями: станом на 31.12.2014р. сума таких зобов'язань склала 93812180 тис. грн (26611562 тис. грн - довгострокові зобов'язання і забезпечення, 67200618 тис. грн поточні зобов'язання і забезпечення), а станом на кінець першого кварталу 2015 року - 110111741 тис. грн (36996959 тис. грн - довгострокові зобов'язання і забезпечення, 73114782 тис. грн поточні зобов'язання і забезпечення), що підтверджується балансом підприємства позивача станом на 31.12.2014р., 31.03.2015р.

З огляду на вищенаведене, фінансове становище Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» також є утрудненим.

При цьому, заборгованість відповідача є наслідком неплатежів боржника за поставлений природний газ, оплата якого не може пов'язуватись із взаємовідносинами останнього з іншими учасниками господарських відносин з огляду на те, що відповідач є самостійним суб'єктом господарювання і відповідно до договору №055/14-ПР від 18.12.2013р. прийняв на себе зобов'язання з оплати товару, а також тягар відповідальності за порушення договірних зобов'язань перед постачальником. Наразі, політична, економічна ситуація у країні, в рівній мірі впливає на фінансове становище обох учасників, внаслідок чого суд не вбачає можливості в наданні відстрочки виконання рішення на 2 роки до 01.07.2017р.

При цьому, судом прийнято до уваги, що відповідне рішення фактично не виконується вже майже 4 місяці, тобто, з моменту прийняття постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2015р. та набрання рішенням господарського суду Запорізької області від 29.01.2015р. законної сили.

Одночасно, вчинення дій, спрямованих на негайне виконання рішення суду від 29.01.2015р., з урахуванням наявності інших виконавчих проваджень на загальну суму 25676786,94 грн, за висновками суду, можуть призвести до блокування роботи відповідача, призупинення діяльності щодо стягнення заборгованості з осіб, які є боржниками Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», що, в свою чергу, може мати наслідком загрозу повного виконання відповідного судового акту.

Таким чином, враховуючи позицію Вищого господарського суду щодо обов'язкового врахування збалансованості інтересів обох сторін під час розгляду заяв про відстрочення виконання рішень, з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги, що негайне виконання рішення від 29.01.2015р. є ускладненим, господарський суд дійшов висновку, що виконання рішення від 29.01.2015р. господарського суду Запорізької області по справі №908/4247/14 може бути відстрочено на 6 місяців, а саме до 14.01.2016р.

Відтак, заява №17/806 від 01.07.2015р. Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про відстрочку виконання рішення від 21.09.2015р. у справі №908/4247/14 підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву №17/806 від 01.07.2015р. Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ про відстрочку виконання рішення від 21.09.2015р. у справі №908/4247/14 на 2 роки до 01.07.2017р.

Відстрочити виконання рішення від 29.01.2015р. господарського суду Запорізької області по справі №908/4247/14 на 6 місяців, а саме до 14.01.2016р.

Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття та згідно зі ст.115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України.

Суддя Ю.О.Паляниця

Надр. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу за адресою: 01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6

3 - відповідачу за адресою: 84306, Донецька область, м.Краматорськ