Рішення № 47023306, 14.07.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.07.2015р. Справа №905/501/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», Донецька область, м.Горлівка

до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», Донецька область, м.Маріуполь

про: стягнення 2766,28грн. боргу за активну електроенергію, 1,10грн. – 3% річних, 6,69грн. інфляційних, 9,59грн. пені

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

14.07.2015р. з 11-35год. до 11-40год.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», Донецька область, м.Горлівка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», Донецька область, м.Маріуполь про стягнення 2766,28грн. боргу за активну електроенергію, 1,10грн. – 3% річних, 6,69грн. інфляційних, 9,59грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір про постачання електричної енергії №2248 від 28.07.2004р., додаткову угоду та додаток №5 до нього, акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за червень, липень, вересень – грудень 2014 року, а також на рахунки за ті самі періоди, тощо.

До позову додає розрахунок основного боргу, сум пені, 3% річних та інфляційних (а.с.8-9).

Протягом розгляду справи позивач електронною поштою надіслав, зокрема, клопотання №51юр-1337/15 від 10.07.2015р. про розгляд справи без участі свого представника (а.с.40-45). При цьому витребувані від позивача ухвалою суду від 24.06.2015р. документи суду не надійшли.

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання 14.07.2015р. не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи, а також про вимоги ухвали суду був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить штамп від 25.06.2015р. канцелярії господарського суду на ухвалі про порушення провадження у справі від 24.06.2015р. (а.с.1, зворотній бік).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, наявні у матеріалах справи, з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, керуючись законом суд

ВСТАНОВИВ:

28.07.2004р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (позивач, Постачальник) та Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет» (Споживач, відповідач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №2248 (далі – Договір, а.с.10-13).

З Загальних положень статуту ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (а.с.34) вбачається, що Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, а надалі – на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго”.

Таким чином, відбулась зміна найменувань позивача без зміни його організаційно-правової форми, що не свідчить про реорганізацію товариства, а Постачальником за Договором є позивач у даній справі.

Додатковою угодою №5 до Договору, укладеною 31.08.2009р., сторони змінили найменування Споживача в преамбулі Договору на Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (а.с.17).

Таким чином, Споживачем за Договором є відповідач у даній справі.

Відповідно до розділу 1 Договору Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до підп.2.1.2.Договору Постачальник електричної енергії зобов’язався постачати Споживачу електроенергію як різновид Товару в межах 1,2кВт приєднаної потужності і в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 Договору.

Згідно з підп.2.2.3. Договору Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №5 «Порядок розрахунків за електроенергію» та №6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до Договору.

Згідно з підп.4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених підп.2.2.3. Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №5 «Порядок розрахунків за електроенергію», Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п.9.4. Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2007р. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

Сторони встановили Споживачу розрахунковий період з 18 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п.1 Додатку №5 до Договору, а.с.14).

Пунктом 5 Додатку №5 визначено, що остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка. Для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня отримання. В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника або дата внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника (п.4.4 Додатку №5).

У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком нарахувань Постачальних проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов’язання за Договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції (п.6 Додатку №5).

Договір, Додаткова угода та Додаток №5 до нього підписані обома сторонами та скріплені печатками обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов’язання за Договором: у червні, липні, вересні – грудні 2014 року постачав відповідачу електричну енергію, на підтвердження чого надав суду Акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), підписані сторонами та скріплені їхніми печатками (а.с.19, 20, 22, 23, 26, 27, 31), а також рахунки на оплату за спожиту активну електроенергію (а.с.18, 21, 24, 25).

Виставлені рахунки були отримані відповідачем, про що свідчать відповідні відмітки на них, зроблені уповноваженим представником Споживача за довіреністю №03-135 від 16.12.2013р. (а.с.31).

Відповідно до п.4.3.1. Договору сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов’язань за Договором, якщо воно є результатом дії непереборної сили. Перелік обставин непереборної сили визначається п.1.2. ПКЕЕ. Термін виконання зобов’язань за Договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили.

Сторона, для якої виконання зобов’язань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше ніж через 5 календарних днів письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили (п.4.3.2. Договору).

Відомості про наявність заяв (повідомлень) будь-якої зі сторін про дію обставин непереборної сили у матеріалах справи відсутні. Отже, суд виходить із того, що відсутні підстави для відкладення виконання будь-якою зі сторін своїх обов’язків за Договором, а також для звільнення сторін від відповідальності за невиконання своїх зобов’язань за Договором.

На порушення умов Договору, вимог ст.ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України та ст.193 Господарського кодексу (далі – ГК) України свої зобов’язання щодо оплати спожитої у вересні, листопаді та грудні 2014 року активної електроенергії відповідач не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Заявлену до стягнення суму основної заборгованості суд визнає такою, що відповідає умовам Договору, а також первинним документам, що містяться у справі.

З урахуванням викладеного суд визнає вимогу позивача про стягнення 2766,28грн. заборгованості за активну електричну енергію за вересень, листопад та грудень 2014 року обґрунтованою, документально доведеною та такою, що не спростована відповідачем і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідач виконав свій обов’язок з оплати спожитої у червні та липні 2014 року активної електричної енергії з порушенням строків, визначених п.5 Додатку №5 до Договору.

Під час встановлення кінцевих дат періодів існування заборгованості суд виходить з відомостей про дати погашення заборгованості, вказаних позивачем у розрахунку позовних вимог (а.с.8-9), оскільки іншого відповідачем не доведено.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у відповідача в періодах, за які здійснене нарахування пені, 3% річних та інфляційних, була наявна заборгованість перед позивачем.

Позивач з посиланням на підп.4.2.1. Договору та п.6 Додатку №5 до нього просить суд стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 9,59грн.

Перевіривши наданий розрахунок пені (а.с.8), суд встановив, що її нарахування здійснене позивачем відповідно до умов Договору, приписів ч.6 ст.232 ГК України, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України та Законів України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», проте не є арифметично вірним.

З огляду на викладене та приписи ст.6, ч.ч.1, 3 ст.549, ст.627 ЦК України, ст.ст.216-218 ГК України стягненню на користь позивача підлягає пеня у сумі 9,53грн., нарахована на заборгованість згідно з рахунками №68/2248 за активну електроенергію:

- за червень 2014 року – у сумі 0,81грн. за період 04.07.2014р.;

- за липень 2014 року – у сумі 2,92грн. за період 02.08.2014р. – 04.08.2014р.;

- за грудень 2014 року – у сумі 5,80грн. за період 03.01.2015р. – 06.02.2015р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1,10грн. та інфляційні у розмірі 6,69грн.

Судом перевірено розрахунок 3% річних (а.с.8) і встановлено, що він є арифметично вірним та не суперечить приписам ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягає сума 3% річних у розмірі 1,10грн., нарахована на заборгованість згідно з рахунками №68/2248 за активну електроенергію:

- за червень 2014 року – у сумі 0,13грн. за період 04.07.2014р.;

- за липень 2014 року – у сумі 0,35грн. за період 02.08.2014р. – 04.08.2014р.;

- за грудень 2014 року – у сумі 0,62грн. за період 03.01.2015р. – 06.02.2015р.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань (а.с.9) суперечить суті та призначенню інституту індексації простроченої заборгованості з огляду на таке.

Позивачем здійснене нарахування інфляційних на заборгованість за період прострочення виконання, який не дорівнює повному календарному місяцю (за період січень 2015 року інфляційні нараховані на заборгованість за грудень 2014 року, яка виникла лише з 03 січня), в той час як індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які мала місце дефляція (абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р.).

Таким чином, суд відмовляє у стягненні інфляційних нарахувань в сумі 6,69грн., здійснених за період січень 2015 року на борг за грудень 2014 року.

Судовий збір відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст.6, 258, 525, 526, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 216-218, 232 Господарського кодексу України; Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96ВР; Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» від 13.01.2015р. №85-VІІІ; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», Донецька область, м.Горлівка до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», Донецька область, м.Маріуполь про стягнення 2766,28грн. боргу за активну електроенергію, 1,10грн. – 3% річних, 6,69грн. інфляційних, 9,59грн. пені – задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта, буд.177а; код ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, м.Горлівка, проспект Леніна, 11; код ЄДРПОУ 00131268) 2766,28грн. боргу за активну електроенергію, 1,10грн. – 3% річних, 9,53грн. пені, 1822,62грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.07.2015р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 20.07.2015р.

Суддя О.М. Шилова

Надр.3 прим.: 1 – до справи,

2 – сторонам