Рішення № 47023079, 15.07.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 липня 2015 р. Справа № 903/52/15за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", м.Славута, Славутського району, Хмельницької області

до дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам", с. Мишів, Іваничівського району, Волинської області

про стягнення 833 965,96 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: Стельмах Ю.М. (дов. б/н від 12.12.2014р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 833 965,96 грн., з них: 746 740,54 грн. заборгованості за переданий на підставі договору поставки № 1122 від 14.03.2014р. товар, 45 663,69 грн. пені за період з 01.11.2014р. по 20.01.2015р., 4 971,45 грн. процентів річних за період з 01.11.2014р. по 20.01.2015р., 36 590,28 грн. збитків, завданих інфляцією, за період листопад - грудень 2014р.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору поставки № 1122 від 14.03.2014р. щодо повного та своєчасного розрахунку за переданий товар.

Ухвалою господарського суду від 27.01.2015р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.02.2015р.

В судове засідання 11.02.2015р. представники позивача та відповідача не з'явились.

09.02.2015р. на адресу суду надійшло клопотання представника позивача №89/р від 06.02.2015р., в якому він просив розгляд справи відкласти у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання.

Крім цього, 09.02.2015р. на адресу суду на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі від 27.01.2015р. позивач подав розрахунок заборгованості, копію Статуту ТзОВ "Суффле Агро Україна".

11.02.2015р. відповідачем через канцелярію суду подано клопотання №194 від 10.02.2015р., в якому він просив розгляд справи відкласти, посилаючись на те, що ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" не отримувало копії позовної заяви та доданих до неї документів, внаслідок чого відповідач не ознайомлений із суттю позовних вимог та документами, поданими позивачем до суду.

Зазначав, що між сторонами узгоджується сума взаємних розрахунків, зокрема, частина заборгованості погашається шляхом переведення боргу ПАТ «Славутський солодовий завод» перед ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» на ТзОВ «Суффле Агро Україна»; вказував, що після оформлення угоди буде визначено остаточну суму взаємних розрахунків та узгоджено варіанти мирного врегулювання спору.

З метою надання сторонам можливості добровільного врегулювання спору 11.01.2015р. судом було прийнято ухвалу про відкладення розгляду справи на 25.02.2015р.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.02.2015р. позовні вимоги визнав частково: на суму 365 265,17 грн., в задоволенні решти позовних вимог просив відмовити; подав письмові пояснення №278 від 25.02.2015р. в яких посилається на таке:

- позовні вимоги стосуються лише стягнення заборгованості, яка виникла на підставі договору поставки № 1122 від 14 березня 2014 року, укладеного між ТзОВ «Суффле Агро Україна» та ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам". Однак, поставка продукції згідно з наданими позивачем видатковими накладними К-00001293 від 15.08.2014 року та №К-00001396 на загальну суму 339 480 грн. відбувалася не на підставі договору, на якому ґрунтуються позовні вимоги, та нараховані індекс інфляції, проценти річні та пеня, а за іншим договором № 1122 від 01 серпня 2014 року, який позивачем до суду не надано. Тобто, вищезазначені видаткові накладні не є обґрунтуванням виникнення заборгованості за договором поставки від 14 березня 2014 року, в тому числі нарахування штрафних санкцій та інших нарахувань;

- частина заборгованості в сумі 41995,37 грн. за договором поставки № 1122 від 14 березня 2014 року погашена шляхом переведення боргу ПАТ «Славутський солодовий завод» перед ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» на ТзОВ «Суффле Агро» та зарахування зустрічних грошових вимог. Зазначене зарахування у наведеній сумі позивачем у зменшення суми заборгованості за договором відповідачем не враховано;

- позивачем не надано всіх первинних документів та документів про оплату заборгованості, які б обґрунтовували розмір заявлених позовних вимог. Зокрема, відсутні документи про часткову оплату заборгованості, довіреності на отримання товару. Заявлений розмір заборгованості не відповідає наявному сальдо у взаємних розрахунках сторін;

- в деяких додаткових угодах до договору визначені інші умови оплати товару, ніж в основному договорі. Крім того, деякі копії первинних документів, наданих позивачем, не відповідають оригіналам, а тому необхідно дослідити оригінали всіх документів, які обґрунтовують виникнення та стягнення заборгованості.

Також в поясненнях №278 від 25.02.2015р. відповідач просив суд витребувати в позивача для огляду в судовому засіданні оригінали всіх документів, доданих ним до позову, зокрема, оригінали договорів від 14.03.2014 року та від 01.08.2014 року, зобов'язати сторони провести звірку взаємних розрахунків, результати яких надати суду; в зв'язку із витребуванням оригіналів документів та необхідністю проведення звірки взаємних розрахунків просить відкласти розгляд справи на інше число.

З метою всестороннього та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи судом клопотання представника відповідача про витребування у позивача оригіналів договорів від 14.03.2014 року та від 01.08.2014 року, зобов'язання сторін провести звірку взаємних розрахунків було задоволено.

У зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача, необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів розгляд справи було відкладено на 12.03.2015р.

10.03.2015р. на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення №90/р від 04.03.2015р.; до письмових пояснень додано клопотання №91/р від 04.03.2015р., в якому позивач просив провести судове засідання, що призначене на 12.03.2015р., без участі представника позивача.

11.03.2015р. відповідачем через канцелярію суду подано заяву про зупинення провадження у справі №397 від 10.03.2015р., посилаючись на те, що господарським судом Хмельницької області порушено провадження у справі №924/268/15 за позовом дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" до товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про визнання недійсним договору поставки №1122 від 14.03.2014р.; до клопотання додано копію ухвали господарського суду Хмельницької області про порушення провадження у справі №924/268/15 від 25.02.2015р.

Клопотання про зупинення провадження у справі відповідач просив розглянути за відсутності його представника у зв'язку із його участю в судовому засіданні по справі 924/268/15 в господарському суді Хмельницької області, що призначене на 12.03.2015р.

Ухвалою суду від 12.03.2015р. клопотання ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" про зупинення провадження у справі було задоволено, провадження у справі №903/52/15 на підставі ст.79 ГПК України зупинено до розгляду господарським судом Хмельницької області справи №924/268/15 про визнання недійсним договору поставки №1122 від 14.03.2014р.

22.06.2015р. ТзОВ «Суффле Агро» надіслано до суду клопотання про поновлення провадження у справі №903/52/15; до клопотання додано копію постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2015р. у справі №924/268/15.

Ухвалою суду від 06.07.2015р. провадження у справі №903/52/15 поновлено, розгляд справи призначено на 15.07.2015р.; зобов'язано позивача - ТзОВ «Суффле Агро» подати суду докази на підтвердження відображення в бухгалтерському обліку операції зменшення заборгованості ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" на суму 1 272 074,28 грн.; договір №1122 від 30.05.2014р.; письмові пояснення щодо строків оплати товару за договором №1122 від 30.05.2014р.; письмові пояснення щодо посилання у видаткових накладних №К-00001293 від 15.08.2014р., №00001396 від 15.09.2014р. на договір №1122 від 01.08.2014р.; оригінали документів, доданих до позовної заяви (для огляду в судовому засіданні); зобов'язано відповідача подати суду: договір №1122 від 01.08.2014р.; докази на підтвердження погашення боргу в сумі 41995,37 грн.

14.07.2015р. відповідач через канцелярію суду подав заяву №1220 від 13.07.2015р., в якій просив зупинити провадження у справі №903/52/15, посилаючись на порушення 17.06.2015р. господарським судом Хмельницької області провадження у справі №924/953/15 за позовом ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" до ТзОВ «Суффле Агро» про визнання недійсним договору поставки №1122 від 14.03.2014р.

ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" в заяві №1220 від 13.07.2015р. звертає увагу суду на те, що підставою оскарження договору №1122 від 14.03.2014р. у справі №924/953/15 є інші обставини, ніж ті, що були у справі №924/268/15.

Крім цього, в заяві №1220 від 13.07.2015р. відповідач просив розглянути клопотання за відсутності його представника, посилаючись на зайнятість у справі в господарському суді Львівської області.

В судовому засіданні 15.07.2015р. представник позивача просив у задоволенні клопотання представника відповідача відмовити, посилаючись на те, що це клопотання спрямоване на затягування судового розгляду, звернувся до суду з заявою, в якій, посилаючись на ст.6 Конвенції про захист прав людини, а також на те, що справа знаходиться на розгляді в суді з січня 2015 року, просив розглянути справу по суті та прийняти рішення у справі.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, суд відхилив його з огляду на таке.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Отже, пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає іншу справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

З доданої до клопотання копії позовної заяви №961 від 15.06.2015р. ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" до ТзОВ «Суффле Агро» про визнання недійсним договору поставки №1122 від 14.03.2014р. вбачається, що підставою оскарження договору є невідповідність п.4.1. діючому законодавству.

Пунктом 4.1. договору №1122 від 14.03.2014р. передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. В разі несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем відповідно до договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми винагороди за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.2.5. постанови №14 від 17.12.2013р. приписом частини 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено порядок і строк нарахування штрафних санкцій.

У справі №903/52/15 позивачем нараховано і заявлено до стягнення пеню не за весь час прострочення оплати, а лише з 01.11.2014р. по 20.01.2015р., тобто за період, менший як шість місяців.

Таким чином, розгляд справи №924/953/15, де буде оцінюватися умова договору щодо нарахування штрафних санкцій без врахування п.6 ст.232 Господарського кодексу України, не впливатиме на вирішення справи №903/52/15.

Зважаючи на належне повідомлення відповідача про судовий розгляд 15.07.2015р., що підтверджується рекомендованим повідомленням, наявним в матеріалах справи, враховуючи закінчення строку розгляду справи, встановленого ст.69 ГПК України, судове засідання 15.07.2015р. проведено за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

14.03.2014 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" як продавцем і відповідачем - дочірнім підприємством "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" як покупцем було укладено договір поставки № 1122, згідно з умовами якого продавець зобов'язався поставляти, а покупець приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів (що йменуються надалі - товари): насіння ячменю; насіння кукурудзи; насіння ріпаку; насіння соняшника; насіння озимої пшениці; насіння ячменю пивоварного (імпорт); засоби захисту рослин.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.04.2015р. у справі №924/268/15 у задоволенні позову дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" до товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про визнання недійсним договору поставки №1122 від 14.03.2014р. відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2015р. зазначене рішення залишено без змін.

Отже, відповідно до ч.5 ст.85 ГПК України рішення суду від 21.04.2015р. набрало законної сили.

Згідно з п.п. 1.3, 1.4 договору поставки № 1122 від 14.03.2014р. загальний об'єм поставки означатиме або плановий об'єм поставки, зазначений в додатках до даного договору, або фактичний об'єм поставки відповідно до видаткових документів, що повинен відповідати плановому об'єму поставки +/- 5 %.

Загальна вартість поставки означатиме загальний об'єм поставки, помножений на ціну.

Згідно із п.п. 2.1, 2.2 договору якість товару, що постачається за даним договором, повинна відповідати нормам ДСТУ та зазначається у додаткових угодах до даного договору.

Кількість товару, його ціна та загальна вартість кожної конкретної партії поставки, а також інші істотні умови поставки зазначаються сторонами у додаткових угодах та специфікаціях до даного договору.

На виконання п.2.2 договору поставки між сторонами також було укладено додаткову угоду №1122н від 14.03.2014р., додаткову угоду №1122к від 14.03.2014р., додаткову угоду №1122з від 14.03.2014р., додаткову угоду №1122р від 01.08.2014р., які є невід'ємними частинами договору поставки № 1122 від 14.03.2014р., та специфікації №1/Я від 14.03.2014р., №1/К від 14.03.2014р., №1/Р без дати, №1/З від 14.03.2014р., №2/З від 14.03.2014р.

Згідно з п.п. 2.3, 2.5, 2.6 договору покупець зобов'язаний перевірити кількість товару при відвантаженні, його вагу, відсутність пошкоджень, і у випадку виявлення, негайно повідомити про це продавця. Товар вважається переданим по кількості і якості за умови підписання видаткової накладної покупцем. При пред'явленні претензій по якості та кількості товару сторони погодились застосовувати Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджені постановами Державного арбітражу СРСР від 15.06.65р. № П-6 і від 25.04.66 р. № П-7.

Покупець зобов'язується оплатити вартість товару не пізніше 31 жовтня 2014 року, якщо інші строки не будуть погоджені сторонами у додатках до даного договору.

У зв'язку з тим, що постачання за даним договором має характер централізовано-кільцевих перевезень в розумінні пункту 13 наказу Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99, підписання видаткової накладної представником покупця можливе без довіреності на отримання матеріальних цінностей шляхом скріплення свого підпису на документах печаткою покупця, відміченою в даному договорі в пункті «Реквізити Сторін».

На виконання умов договору поставки № 1122 від 14.03.2014р. позивач на підставі видаткових накладних №К-00000420 від 21.03.2014р., №К-00000416 від 29.03.2014р., №К-00000573 від 01.04.2014р., №К-00000531 від 05.04.2014р., №К-00001050 від 22.05.2014р, №К-00001293 від 15.08.2014р., №К-00001396 від 15.09.2014р. та рахунку коригування вартості №К-00000608 від 01.10.2014р. до видаткової накладної №К-00000416 від 29.03.2014р. на підставі довіреності №54 від 17.03.2014р. передав відповідачу товару на загальну суму 3202247,64 грн.

01.10.2014р. між публічним акціонерним товариством «Славутський солодовий завод» як первісним боржником, товариством з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» як новим боржником та дочірнім підприємством "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" як "Господарством", що відповідає терміну кредитор в розумінні цивільного законодавства України, на підставі статей 520- 523, 601 Цивільного кодексу України було укладено договір про переведення боргу № 3ПБ.

Згідно з п.1.1. цього договору ПАТ «Славутський солодовий завод» переводить свій борг (обов'язки) з оплати господарству вартості ячменю пивоварного на загальну суму 1 183 432,82 грн., отриманого за видатковими накладними №376 від 06.09.2014р., №377 від 08.09.2014р., та зобов'язується сплатити ТзОВ «Суффле Агро Україна» за прийняття боргу визначену цим договором плату, а ТзОВ «Суффле Агро Україна» заміняє ТзОВ «Славутський солодовий завод» у зобов'язанні, що виникає із зазначеного вище правочину / договору поставки, і приймає на себе обов'язки ТзОВ «Славутський солодовий завод» за основним договором.

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. договору про переведення боргу №3ПБ від 01.10.2014р. ТзОВ «Славутський солодовий завод» сплачує ТзОВ «Суффле Агро Україна» плату за прийняття боргу у розмірі 1 183 432,82 грн. шляхом перерахування коштів на банківський рахунок останнього; ТзОВ «Суффле Агро Україна» погашає зобов'язання перед дочірнім підприємством "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку статті 601 Цивільного кодексу України наступним чином: заборгованість господарства - ДП "Агрофірма Луга-Нова" перед ТзОВ «Суффле Агро Україна» за поставлене насіння кукурудзи за договорами №1122к від 14.03.2014р. на суму 573 613,34 грн., №1122р від 01.08.2014р. на суму 503,40 грн., № 1122з від 14.03.2014р. на суму 609 316,08 грн.

В пункті 2.4. договору №3ПБ від 01.10.2014р. сторони, що брали участь в його укладенні, зафіксували, що зарахування здійснене ними без жодного примусу внаслідок вільного волевиявлення та жодним чином не порушує їх прав та інтересів.

Таким чином, підписавши договір №3ПБ від 01.10.2014р. на таких умовах, ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" погодилося на зарахування на суму 1 183 432,82 грн.

Отже, у ТзОВ «Суффле Агро Україна» зменшилася існуюча у нього дебіторська заборгованість перед ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" на суму 1 183 432,82 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог: 3 202 247,64 грн. - 1 183 432,82 грн. = 2 018 814,82 грн.

Факт проведення ТзОВ «Суффле Агро Україна» зарахування дебіторсько-кредиторської заборгованості по бухгалтерському обліку товариства підтверджується випискою з журналу - ордера ТзОВ «Суффле Агро Україна» і відомостей по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за 01.01.2014р.-30.11.2014р. (а.с.99).

13.01.2015р. позивач на адресу відповідача надіслав заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог №7/з, в якій він на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України просив заборгованість ТзОВ «Суффле Агро Україна» перед ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" за договорами купівлі продажу ячменю №1122А та №1122Б від 30.05.2014 року в розмірі 1 272 074.28 грн. вважати погашеною повністю шляхом її зарахування як часткової оплати боргу ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" за договором поставки №1122 від 14.03.2014 року.

Факт надіслання цієї зави ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" підтверджується поштовою квитанцією №2 від 13.01.2015р., описом вкладення у цінний лист (а.с.57).

Проведення цієї операції по бухгалтерському обліку ТзОВ «Суффле Агро Україна» підтверджується випискою з журналу - ордера ТзОВ «Суффле Агро Україна» і відомостей по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за 01.01.2014р.-30.11.2014р., випискою з журналу - ордера ТзОВ «Суффле Агро Україна» і відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за 01.01.2014р.-30.11.2014р. (а.с. 156, 157).

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

У відповідності із ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

В розумінні статті 601 Цивільного кодексу України необхідною умовою для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог є те, щоб за обома вимогами вже настав строк виконання, оскільки неможливо пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

Дослідженням умов додаткових угод №1122к від 14.03.2014р., №1122р від 01.08.2014р., № 1122з від 14.03.2014р., укладених до договору поставки № 1122 від 14.03.2014р., та специфікацій до них встановлено, що у ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" настав строк розрахунку за отриманий на підставі них товар.

Отримавши за договорами купівлі-продажу №№1122А, 1122Б від 30.05.2014 року ячмінь, у ТзОВ «Суффле Агро Україна» відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України виник обов'язок по його оплаті.

Доказів визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог як одностороннього правочину суду подано не було.

Враховуючи зарахування сторонами зустрічних однорідних вимог на суми 1 183 432,82 грн. і 1 272 074.28 грн., заборгованість відповідача перед позивачем за переданий на підставі договору поставки №1122 від 14.03.2014 року товар на час розгляду справи становить 746 740,54 грн., виходячи з розрахунку: 3 202 247,64 грн. - 1 183 432,82 грн. - 1 272 074,28 грн. = 746 740,54 грн.

03.11.2014р. представниками сторін було підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків №2734 (а.с.56-57), згідно з яким відповідач визнав факт наявності у нього заборгованості перед позивачем в розмірі 746 740,54 грн.

Доказів, які б спростовували цю заборгованість, або доказів її оплати відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки відповідач, всупереч вимог п. 2.5 договору поставки №1122 від 14.03.2014р., не оплатив у повному обсязі вартість переданого позивачем товару, позовна вимога про стягнення з нього 746 740,54 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача на позов, викладені ним у відзиві з огляду на таке.

Як стверджував представник відповідача під час розгляду справи, передача товару за видатковими накладними №К-00001293 від 15.08.2014 року, №К-00001396 від 15.09.2014р. на загальну суму 339 480 грн. відбувалася не на підставі договору, на якому ґрунтуються позовні вимоги та нараховані індекс інфляції, проценти річні та пеня, а за іншим договором - № 1122 від 01 серпня 2014 року. Однак, на підтвердження своїх доводів і на вимогу суду (ухвала від 06.07.2015р.) договору № 1122 від 01 серпня 2014р. відповідач не подав. Згідно з письмовими поясненнями представника позивача №99/р від 10.07.2015р. такого договору між сторонами не укладалось, фактично в накладних №К-00001293 від 15.08.2014 року, №К-00001396 від 15.09.2014р. зазначено дату укладення додаткової угоди №1122р. до договору поставки №1122. Як вказано в п.6 додаткової угоди №1122р від 01.08.2014р. вона є невід'ємною частиною договору поставки №1122 від 14.03.2014р. Отже, слід вважати, що товар за накладними №К-00001293 від 15.08.2014 року, №К-00001396 від 15.09.2014р. передавався на підставі договору поставки №1122 від 14.03.2014р.

Щодо доводів відповідача про те, що частина заборгованості в розмірі 41995,37 грн. за договором поставки № 1122 від 14 березня 2014 року була погашена шляхом переведення боргу ПАТ «Славутський солодовий завод» перед ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» на ТзОВ «Суффле Агро» та зарахування зустрічних грошових вимог, то жодних доказів на підтвердження своїх доводів відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач суду не надав. Позивач факт переведення боргу ПАТ «Славутський солодовий завод» на цю суму на ТзОВ «Суффле Агро» заперечував, вказуючи, що в його бухгалтерському обліку така операція не відображена.

На підтвердження розміру заявлених позовних позивачем до позовної заяви відповідно до п.4 ч.1 ст.57 ГПК України додані документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Оригінали договору поставки № 1122 від 14 березня 2014 року, додаткових угод до нього - №1122к від 14.03.2014р., №1122р від 01.08.2014р., № 1122з від 14.03.2014р., №1122 н від 14.03.2014р., оригінали видаткових накладних №К-00000420 від 21.03.2014р., №К-00000416 від 29.03.2014р., №К-00000573 від 01.04.2014р., №К-00000531 від 05.04.2014р., №К-00001050 від 22.05.2014р., №К-00001293 від 15.08.2014р., №К-00001396 від 15.09.2014р., довіреності №54 від 17.03.2014р. були оглянуті в судовому засіданні. Підписавши акт звірки взаємних розрахунків №2734 від 03.11.2014р. (а.с.55-56), відповідач визнав факт існування у нього заборгованості перед ТзОВ «Суффле Агро» на суму 746 740,54 грн., яка заявлена до стягнення.

Наведені докази спростовують доводи відповідача про те, що позивачем не надано всіх первинних документів та документів про оплату заборгованості, які б обґрунтовували розмір заявлених позовних вимог, а заявлений розмір заборгованості не відповідає наявному сальдо у взаємних розрахунках сторін.

Згідно з п. 2.5. договору поставки №1122 від 14.03.2015р. покупець зобов'язувався оплатити вартість товару не пізніше 31 жовтня 2014 року, якщо інші строки не будуть погоджені сторонами у додатках до даного договору.

Тобто, договором №1122 від 14.03.2015р. була передбачена можливість встановлення інших строків оплати за домовленістю сторін.

У специфікаціях до додаткових угод №1122н від 14.03.2014р., №1122к від 14.03.2014р. сторонами було визначено інший строк оплати товару - до 30.09.2014р., що не суперечить п.2.5. договору поставки №1122 від 14.03.2015р.

У відповідності із ст.ст. 610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.1 договору поставки №1122 від 14.03.2014р. за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. В разі несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем відповідно до договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми винагороди за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 статті 232 Господарського Кодексу України.

У зв'язку із порушенням відповідачем встановленого п.2.5 договору поставки №1122 від 14.03.2014р. строку оплати товару з відповідача підлягає до стягнення 45663,69 грн. пені за період з 01.11.2014р. по 20.01.2015р. (розрахунок пені - а.с. 4).

На час розгляду справи №903/52/15 доказів на підтвердження визнання недійсним договору №1122 від 14.03.2014р. в частині п.4.1. не подано, а тому згідно із ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину.

Нарахована позивачем пеня не перевищує шестимісячного строк, встановленого п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем порушено строк оплати товару, встановлений п.2.5 договору №1122 від 14.03.2014р., з відповідача підлягає до стягнення 4 971,45 грн. процентів річних за період з 01.11.2014р. по 20.01.2015р., 36590,28 грн. збитків, завданих інфляцією, за період листопад - грудень 2014 року (розрахунки знаходяться в матеріалах справи - а.с.5).

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати по справі на підставі ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 202, 204, 526, 599, 601, 610, 611, 612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «Агрофірма Луга-Нова» приватного підприємства «Універсам» (45326, Волинська область, Іваничівський район, с.Мишів, код ЄДРПОУ 31979873) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30000, Хмельницька область, Славутський район, м. Славута, вул. Острозька, 138, Код ЄДРПОУ 34863309, р/р 26009007739000 у ПАТ «Корпоративний та Інвестиційний Банк Креді Агріколь», МФО 300379) 746 740 грн. 54 коп. заборгованості, 45 663 грн. 69 коп. пені, 4 971 грн. 45 коп. процентів річних, 36590 грн. 28 коп. збитків, завданих інфляцією, 16679 грн. 32 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено: 20.07.2015р.

Суддя І. О. Якушева