ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
20 липня 2015 року Справа № 926/112/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на постанову та рішенняЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 року господарського суду Чернівецької області від 05.03.2015 рокуу справі господарського суду № 926/112/13-г Чернівецької областіза позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4дофізичної особи-підприємця ОСОБА_5; фізичної особи-підприємця ОСОБА_6про відшкодування матеріальної та моральної шкоди В С Т А Н О В И В :
подана касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - скаржниці) не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року, яким встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення та ухвали господарського суду.
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду у разі подання позовної заяви майнового характеру становить 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Позовна заява про відшкодування моральної шкоди має майновий характер, тому повинна оплачуватися судовим збором відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", про що роз'яснено пунктом 2.2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході нового розгляду справи в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 50 000 грн. моральної шкоди позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди до 150 000 грн. (вх. №210 від 09.02.2015 року), яку прийнято ухвалою місцевого господарського суду від 09.02.2015 року (том 3, а.с. 102а - 105, 110).
За результатами розгляду по суті вимог позивача про стягнення моральної шкоди рішенням господарського суду Чернівецької області від 05.03.2015 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 року, позов задоволено частково, стягнено з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 15 000 грн. моральної шкоди та 326, 90 грн. судового збору (том 3, а.с. 116 - 118, 155 - 159).
Як вбачається зі змісту резолютивної частини касаційної скарги від 05.06.2015 року, позивач просить змінити постанову апеляційного суду від 19.05.2015 року та рішення суду першої інстанції від 05.03.2015 року, стягнувши на її користь з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 150 000 грн. на відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду виходячи із оспорюваної суми, тобто суми, із стягненням якої (відмовою у стягненні якої) не погоджується заявник касаційної скарги. Відтак, оскаржуючи в касаційному порядку рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позивних вимог про відшкодування моральної шкоди на суму 135 000 грн., скаржниці належало сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 350 грн. (135 000 * 2% : 100 * 50% : 100), що узгоджується з роз'ясненнями згідно пункту 2.15. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржницею надано квитанцію №218 від 05.06.2016 року про сплату судового збору в розмірі 853 грн., що не відповідає зазначеним положенням Закону України "Про судовий збір".
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України.
Відповідно до частини 3 статті 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 року та рішення господарського суду Чернівецької області від 05.03.2015 року у справі №926/112/13-г повернути скаржнику.
Головуючий Н.Г. Ткаченко
Судді Л.Й. Катеринчук
С.В. Куровський
Судове рішення № 47022906, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 20.07.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 926/112/13-г. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: