Ухвала суду № 47022696, 20.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

20 липня 2015 року м. Київ № 826/12956/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів Погрібніченка І.М., Шулежка В.П., розглянув в порядку письмового провадження заяву стягувача про виправлення помилки у виконавчому листі в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Айленд»доДержавної фіскальної служби Українипровизнання недійсним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айленд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №000299 від 13.06.2014 про застосування фінансових санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2014 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення державної фіскальної служби України від 13.06.2014 №000299.

17.12.2014 винесено додаткову постанову у справі, якою стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Айленд» (ідентифікаційний код: 31748637, адреса: 02105, м. Київ, пр-т. Ю. Гагаріна, буд. 9, кв. 24) судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотирьохсот вісімдесяти семи грн. 20 коп) з державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код: 39292197, адреса: 04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8).

26.03.2015 видано виконавчий лист у справі.

Згідно відмітки служби діловодства та документообігу, 17.06.2015 стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Айленд» звернулося до суду з заявою про виправлення помилки у виконавчому листі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2015 призначено судовий розгляд заяви про виправлення помилки у виконавчому листі на 26.06.2015.

Представник стягувача в судовому засіданні 26.06.2015 підтримав заяву про виправлення помилки у виконавчому листі, зазначив, що 24.04.2015 стягувач звернувся до державної казначейської служби України із заявою щодо повернення судового збору відповідно до виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2015, у відповідь на яку державна казначейська служба України надіслала лист, в якому у поверненні судового збору відмовлено з тих причин, що в резолютивній частині додаткової постанови суду від 17.12.2014 визначено, що кошти підлягають стягненню шляхом їх безспірного списання з рахунків державної фіскальної служби України та у виконавчому листі невірно сказаний боржник - Державна казначейська служба України.

Боржник явку уповноваженого представника в судове засідання 26.06.2015 не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду належним чином повідомлений, суду надано заперечень не надав.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неприбуття у судове засідання стягувача і боржника, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду (частина третя статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене та не прибуття представника боржника до суду, в судовому засіданні 26.06.2015 суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини другої статі 259 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентовані нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі по тексту - Закон №606-XIV).

Згідно пунктів 3-4 частини першої статті 18 Закону №606-XIV у виконавчому документі зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) боржника та резолютивна частина рішення.

Таким чином, відомості, зазначені у виконавчому листі від 26.03.2015 відповідають додатковій постанові суду від 17.12.2014, тобто не є помилкою, отже, відсутні підстави для задоволення заяви про виправлення помилки у виконавчому листі.

Разом з тим, у відповідності до частини першої 1 статі 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Правила цієї статті повністю кореспондують статті 36 Закону №606-XIV.

Главою 7 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовані питання щодо судових витрат, в тому числі питання щодо сплати, розподілу та повернення судового збору.

Так, згідно частини другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі по тексту - Закон №3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 9 Закону №3674-VI визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно частини першої статті 3 Закону №606-XIV у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (частина друга статті 3 Закону №606-XIV).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45) (далі по тексту - Порядок №845).

Пунктом 6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;оригінал виконавчого документа;судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Згідно пункту 17 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Як вбачається з платіжних доручень №11250 від 28.08.2014 на суму 73,08 грн. та №11292 від 09.09.2014 на суму 414,12 грн., позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 487,20 грн. за звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - 31218206784007, Банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача - 820019, Код класифікації доходів бюджету - 22030001.

За таких обставин, суд вважає, що слід встановити спосіб виконання судового рішення, виходячи із функцій та завдань, покладених на органи казначейської служби, шляхом стягнення судових витрат з державного бюджету України шляхом списання з рахунків в головному управлінні державної казначейської служби України у м. Києві, тобто через орган казначейської служби, на рахунки в якому зараховані надходження.

З огляду на викладене, керуючись статтями 160, 155, 259, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Айленд» про виправлення помилки у виконавчому листі відмовити.

2. Встановити спосіб виконання додаткової постанови суду від 17 грудня 2014 року, якою стягнуто з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Айленд» судові витрати у розмірі 487,20 грн., шляхом їх списання з рахунків в головному управлінні державної казначейської служби України у м. Києві.

3. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.О. Іщук

Судді І.М.Погрібніченко

В.П. Шулежко