Постанова № 47019506, 17.07.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 липня 2015 р. Справа № 802/1900/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка Михайла Васильовича, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області (далі - УПФ України у Калинівському районі) з адміністративним позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1В.) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП ОСОБА_1 своєчасно не сплатила суму єдиного внеску за 2012 рік та І- ІІ квартал 2013 року в загальному розмірі 6960,48 грн., визначену на підставі вимог №Ф 50-2012 від 10.04.2013 року, №Ф122-2013 від 13.05.2013 року та №Ф224-2013 від 08.08.2013 року, щодо яких закінчився строк оскарження.

Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст. 183-2 КАС України у даній адміністративній справі застосовується скорочене провадження, ухвалою від 30.06.2015 року відкрив скорочене провадження у справі та запропонував відповідачу в 10-денний термін надати письмові заперечення проти позову.

13.07.2015 року на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача проти позову, у яких ФОП ОСОБА_1 пояснила, що перебуваючи у статусі підприємця вона не мала найманої робочої сили, тобто не являлася страхувальником, а відтак внески до пенсійного фонду могла сплачувати лише добровільно та не обовязково. Зазначає, що усі звіти до фіскального органу вона подавала вчасно, однак у зв'язку з низьким рівнем доходу вона не мала змоги сплачувати суми єдиного внеску. За таких обставин просить відмовити у позові.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи порядку скороченого провадження за наявними в ній доказами в межах строку, визначеного пунктом 4 частини 5 статті 183-2 КАС України.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходив з наступного.

Відповідач відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VI), який набрав чинності з 01 січня 2011 року, будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про що свідчать відомості з реєстру страхувальників (а.с. 4), у звязку з чим несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки в повному обсязі (статті 6, 7 Закону № 2464-VI).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як зазначено у частині 11 статті 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У відповідності до абз. 3 частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI відповідач ОСОБА_1, як платник єдиного внеску, несе обовязок по сплаті єдиного внеску, який нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік та І- ІІ квартал 2013 року в сумі 6960,48 грн., що підтверджується карткою особового рахунку фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, 34,7% (а.с.6), повідомленнями-розрахунками (а.с. 8, 11 на зворотній стороні аркуша) та розрахунком ціни позову (а.с. 5).

В силу ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 (у редакції чинній на момент виникнення боргу) територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилають платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня надходження вимоги про сплату недоїмки, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суму недоїмки та фінансових санкцій.

Судом встановлено, що відповідачу були надіслані вимоги №Ф 50-2012 від 10.04.2013 року на суму 4572,42 грн., яка була отримана відповідачем особисто 17.04.2013 року (а.с.7), №Ф122-2013 від 13.05.2013 року на суму 1194,03 грн., яка була отримана відповідачем особисто 28.05.2013 року (а.с. 9) та №Ф224-2013 від 08.08.2013 року на суму 1194,03 грн., яка була отримана відповідачем особисто 28.05.2013 року (а.с. 10), однак боржник протягом десяти робочих днів після їх отримання не сплатив зазначеної у них суми та не оскаржив їх.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням того, що у визначений законом строк відповідач суму заборгованості - 6960,48 грн., яка підтверджується матеріалами справи, не сплатив, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Разом з тим суд критично оцінює заперечення ФОП ОСОБА_1 про те, що у неї не існує обовязку сплачувати єдиний внесок, так як вказане суперечить вищезазначеним положенням Закону № 2464. Крім того, низький рівень доходу платника не є підставою для несплати сум єдиного внеску, оскільки частиною 12 статті 9 Закону № 2464-VІ встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. А відтак ФОП ОСОБА_1, будучи платником єдиного внеску, зобовязана сплачувати відповідні суми коштів у порядку та розмірах, що передбачені законом.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області (вул. Дзержинського, 24, м. Калинівка, код ЄДРПОУ 21726913, р/р № 37195104000207 в УДКСУ у Калинівському районі Вінницької області, МФО 802015) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 6960 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 48 копійок.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 КАС України

Суддя Слободонюк Михайло Васильович