Рішення № 47019408, 13.07.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3927/15-ц

пр. № 2/759/2932/15

13 липня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Журибеди О.М.,

за участю секретаря - Дюрич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в м. Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів попереднього слідства, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління МВС України в м. Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів попереднього слідства, посилаючись на те, що 04.06.2010 року прокуратурою м. Києва була скасована постанова від 26.04.2010 року про перекваліфікацію та відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, як необґрунтована.

25.08.2010 року відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, було порушено кримінальну справу та об'єднано її з кримінальною справою № 09-16090 в одне провадження.

03.06.2011 року відносно ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ознаками ч. 2 ст. 190 КК України, зазначену справу об'єднано з кримінальною справою № 09-16090 в одне провадження і в подальшому дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а не ч. 4 ст. 190 КК України.

08.10.2012 року Солом'янським районним судом м. Києва по справі № 1/2609/508/12 була винесена постанова, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 було направлено прокурору Солом'янського району м. Києва для організації додаткового розслідування.

13.12.2012 Апеляційний суд м. Києва виніс ухвалу, якою постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 08.10.2012 року залишив без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.

10.01.2013 року до ЄРДР було внесено повідомлення про кримінальне правопорушення № 12013110090000322.

24.01.2013 року прокурор Солом'янського району м. Києва виніс постанову про обєднання матеріалів досудових розслідувань, яким кримінальне провадження № 12013110090000322 було об'єднане з кримінальним провадженням № 42012110090000000209.

19.08.2014 року ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру, згідно якого він підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

16.09.2014 року по справі № 752/14124/14-к Голосіївським районним судом м. Києва була винесена ухвала, якою до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 11.11.2014 року.

26.12.2014 року по справі № 752/21591/14-к Голосіївським районним судом м. Києва була винесена ухвала, якою до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 11.01.2015 року.

11.01.2015 року прокурором прокуратури м. Києва була винесена постанова про закриття кримінального провадження, згідно якої було встановлено те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення.

Після притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності він був шокований, йому довелось пояснюватись перед батьками та рідними ситуацію, що склалась та виправдовувати себе перед ними. Позивач пережив моральні страждання в зв'язку з постійними викликами до міліції, допити, безпідставні звинувачення, судові процеси, були порушені життєві плани та перспективи позивача.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги посилаючись на обставини викладенні в позовній заяві.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Таким чином, суд вважає за можливе, керуючись ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 7 ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові законними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Частиною 2 ст. 2 вказаного Закону встановлено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

У наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються і моральна шкода (ч. 5стаття 3).

Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 вищевказаного Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру ( стаття 4 ).

Статтею 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові законними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» встановлено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством ( ч. 2 ).

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом ( ч. 3 ).

Судом встановлено, що 03.06.2011 року відносно ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ознаками ч. 2 ст. 190 КК України, зазначену справу об'єднано з кримінальною справою № 09-16090 в одне провадження і в подальшому дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а не за ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 12-13).

08.10.2012 року Солом'янським районним судом м. Києва по справі № 1/2609/508/12 була винесена постанова, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 було направлено прокурору Солом'янського району м. Києва для організації додаткового розслідування (а.с. 15-20).

13.12.2012 Апеляційний суд м. Києва виніс ухвалу, якою постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 08.10.2012 року залишив без змін, а апеляцію прокурора без задоволення (а.с. 21-27).

10.01.2013 року до ЄРДР було внесено повідомлення про кримінальне правопорушення № 12013110090000322 (а.с. 29).

24.01.2013 року прокурор прокуратури Солом'янського району м. Києва виніс постанову про об'єднання матеріалів досудових розслідувань, яким кримінальне провадження № 12013110090000322 було об'єднане з кримінальним провадженням № 42012110090000000209 (а.с. 30-31).

19.08.2014 року ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру, згідно якого він підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 32-35).

16.09.2014 року по справі № 752/14124/14-к Голосіївським районним судом м. Києва була винесена ухвала, якою до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 11.11.2014 року (а.с. 36-40).

26.12.2014 року по справі № 752/21591/14-к Голосіївським районним судом м. Києва була винесена ухвала, якою до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 11.01.2015 року (а.с. 41-44).

11.01.2015 року прокурором прокуратури м. Києва була винесена постанова про закриття кримінального провадження, згідно якої було встановлено те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення (а.с. 46-55).

Таким чином, враховуючи вищевказані норми закону та встановлені обставини, тривалість страждань позивача в зв'язку з незаконним порушенням проти нього кримінальної справи, яка в подальшому була закрита 11.01.2015 року у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, її тривале розслідування, застосування запобіжних заходів (домашнього арешту), суд вважає, що ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди, яка була йому заподіяна внаслідок фізичного та психічного впливу, що призвело до погіршення та позбавлення його можливостей реалізовувати свої звички і бажання, погіршення відносин з оточуючими людьми, а також призвело до порушення його нормальних життєвих зв'язків та вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя з моменту порушення кримінальної справи та по дату закриття кримінальної справи.

При цьому в порушення вимог статті 11 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові законними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», яка зобов'язує орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або суд, у разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди, прокурор, який закрив кримінальне провадження відносно позивача, зазначений обов'язок не виконав.

Враховуючи характер і тривалість страждань позивача та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, а також роз'яснення, викладені в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, суд вважає, що розмір моральної шкоди зазначений в позові буде достатнім для відновлення немайнових втрат ОСОБА_1

На підставі викладеного та керуючись ст. 1167, 1176 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224, 292, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в м. Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів попереднього слідства - задовольнити.

Стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 62 041 (шістдесят дві тисячі сорок одна) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на заочне рішення суду може бути подано позивачем до апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя