Ухвала суду № 47019012, 20.07.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/887/15-ц

провадження № 2/753/2177/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2015 р.Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Сирбул О.Ф., за участю секретаря судового засідання Борисові М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, заяву позивача ОСОБА_2 про допит сторони як свідка у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства.

В судовому засіданні позивачем заявлено клопотання про допит сторони як свідка.

Перевіривши відповідність заяви вимогам ст.ст. 133, 134, 136, 184 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Відповідно до ст.136 ЦПК України у заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 184 ЦПК України якщо сторона, третя особа, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їх згодою можуть бути допитані як свідки згідно із ст.ст. 180-182 ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Дослідивши заяву позивача суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, оскільки, не зазначено фактів, які мають значення для справи та заява подана після початку розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 133, 134, 135, 136, 184, 209, 210, 293 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про допит сторони як свідка у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: