Ухвала суду № 47018928, 16.07.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/73/15-ц

Провадження по справі № 6/752/234/15

У Х В А Л А

16.07.2015 року Голосіївський районний суду міста Києва в складі головуючого судді Фролова М.О., за участі секретаря Титоренка А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про приведення виконавчих листів у відповідність Закону України «Про виконавче провадження» та виправлення помилки, виданого за результатами розгляду цивільної справи за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,-

встановив:

В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва знаходилась вищевказана цивільна справа.

До суду надійшла заява представника позивача про приведення виконавчих листів у відповідність Закону України «Про виконавче провадження» та виправлення помилки, зазначивши про відсутність у виконавчому листі реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржника ОСОБА_1 та зазначення адреси стягувача.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України не перешкоджає розгляду вказаного питання.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано

документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я

(прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб)

стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або

місце проживання чи перебування (для фізичних осіб),

ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача

та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний

номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників

податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для

фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або

інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного

номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної

влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також

інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав

виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи

можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження

боржника та його місце роботи (для фізичних осіб),

місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника

тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Разом з тим, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

В свою чергу, судом вживались заходи щодо отримання інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (а. с. 56).

Окрім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну. Отже, державний виконавець не позбавлений можливості щодо отримання необхідної інформації відносно особи боржника.

Крім того, звертаючись із заявою про приведення виконавчих листів у відповідність Закону України «Про виконавче провадження», заявником не додано доказів звернення до державного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду та, відповідно, не додано постанови державного виконавця про відкриття або відмову у відкритті виконавчого провадження.

Зважаючи на вищевикладене, суд зазначає, що стягувач не позбавлений права звернення до державного виконавця у спосіб, передбачений законодавством.

Крім того, у правовій позиції Верховного суду України, викладеній у справі № 6-45цс14 від 21.05.2014 року вказано, що не можна погодитись з висновком суду касаційної інстанції про те, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Разом з тим, у разі відмови у відкритті провадження, сторони виконавчого провадження не позбавлені права звернення до суду зі скаргою в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Окрім того, щодо вимоги про зазначення у виконавчих листах адреси стягувача, суд зазначає наступне.

З виконавчих листів, доданих до заяви вбачається, що адреса стягувача зазначена: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, як було зазначено у позовній заяві. Відомості, які додані заявником щодо місцезнаходження стягувача, а саме за адресою :02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д, не були відомі суду при ухваленні рішення у справі, а отже, суд приходить до висновку, що зазначення адреси стягувача не є опискою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 369 ЦПК України, -

постановив:

у задоволенні заяви представника позивача про виправлення описки у виконавчому листі, виданого за результатами розгляду цивільної справи за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регрессу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні ухвали суду - протягом п`яти днів з дня отримання її копії до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва.

Суддя