Постанова № 47017760, 20.07.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3670/15-а

Провадження № 2-а/750/401/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2015 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого судді Супруна О.П.

при секретарі Носенко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області,управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанов про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору,

встановив :

15 квітня 2015 року управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради звернулося до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області, в якому просить скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про накладення штрафу від 03 квітня 2015 року у виконавчому провадженні № 45105585 за виконавчим листом № 750/9129/13-а, виданим 16.09.2014Деснянським районним судом м. Чернігова, та постанову про стягнення виконавчого збору від 03.04.2015 за ВП № 45105585, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що оскаржувані постанови є незаконними, оскільки судове рішення не виконується з поважних причин, а саме через відсутність державного фінансування на соціальні виплати.

Протокольною ухвалою суду від 25.05.2015 до участі у справі в якості співвідповідача залучене управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи оповіщені належним чином. Представник позивача подав письмову заяву, в якій позов підтримав та просив його задовольнити, а справу розглядати за його відсутності. Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ст. 41 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області знаходиться виконавчий лист № 750/9129/13-а від 16.09.2014, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова про зобовязання управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі пяти мінімальних заробітних плат та здійснити відповідні виплати, за відрахуванням вже сплаченої суми.

03 вересня 2014 року згідно постанови Деснянського районного суду м. Чернігова та розпорядження управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради було здійснено перерахунок ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік. Згідно вказаного перерахунку сума до виплати стягувачу становить 5615 грн.

Проте, виплата коштів не здійснена боржником у звязку з відсутністю бюджетних коштів.

03 квітня 2015 року державним виконавцем винесено постанови, які є предметом оскарження, про накладення штрафу на боржника та стягнення виконавчого збору. Підставою до прийняття зазначеного рішення стало невиконання судового рішення Деснянського районного суду м. Чернігова, на підставі якого видано виконавчий лист № 2506/4165/2015 від 25.07.2014.

Відповідно до ч. 2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з ч. 3ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення здійснюється відповідно достатті 75 Закону України № 606-ХІV «Про виконавче провадження».

Частиною 2статті 75 зазначеного Законупередбачено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно достатті 89 цього Законуі не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження (далі Закон) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

Згідно із частинами першою та другою статті 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно із частиною першою статті 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Враховуючи викладене, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Судом встановлено, що позивачем виконано вимогу державного виконавця в межах своїх повноважень, а саме: згідно рішення боржник здійснив перерахунок грошової допомоги, проте, виплата нарахованої допомоги не здійснена у зв'язку з відсутністю коштів, оскільки вони не є власністю божника та не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.

Відповідно до статей23та116 Бюджетного кодексу Українибудь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем семиденного строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 24.03.2015 у справі № 21-66а15.

Щодо постанови старшого державного виконавця від 03.04.2015 про стягнення виконавчого збору суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується зборжника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вчинення державним виконавцем будь-яких дій для примусового виконання виконавчого листа.

Водночас, за змістом наведених норм, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Вказана позиція узгоджується із практикою Верховного Суду України (постанова від 28 січня 2015 рокусправа 3-217гс14).

Таким чином, відповідачем, як субєктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятої ним постанови про стягнення виконавчого збору з боржника.

За таких обставин, оскільки у позивача були поважні причини невиконання судового рішення, постанови ДВС про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору є передчасними, у звязку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 3, 11, 94, 158-163, 181, 186 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області,управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанов про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору задовольнити.

Скасувати постанову про накладення штрафу від 03 квітня 2015 року, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 45105585 за виконавчим листом № 750/9129/13-а, виданим 16.09.2014Деснянським районним судом м. Чернігова.

Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 03 квітня 2015 року, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 45105585 за виконавчим листом № 750/9129/13-а, виданим 16.09.2014Деснянським районним судом м. Чернігова.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.П. Супрун