Ухвала суду № 47006217, 15.07.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/993/15

Номер справи місцевого суду: 495/6213/14-к

Головуючий у першій інстанції Акулова М. І.

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2015 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Копіци О.В.,

суддів Джулая О.Б. та Толкаченко О.О.,

секретаря судового засідання Желєзнова В.В.,

за участю прокурора Романець Ю.В.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Момоток О.Ю. на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.06.2015 року, якою обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12014160240001399 відносно:

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_12 в м. Іллічівськ Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого;

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_13 в м. Іллічівськ Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого;

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_14 в м. Іллічівськ Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого приватним підприємцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого;

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України

ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_15 в м. Одеса, громадянина України, з вищою освітою, працюючого приватним підприємцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого;

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України

ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_16, в с. Протопопівка Олександрійського району Кіровоградської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимого;

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України;

ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_17, в с. Малодолинське м. Іллічівськ Одеської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6, раніше не судимого;

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України повернуто прокурору Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області для усунення недоліків;

встановив:

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 червня 2015 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України повернутий до прокуратури для усунення недоліків, викладених в ухвалі суду.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків, суд мотивував своє рішення наступними доводами:

- обвинувальний акт не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення відносно кожного обвинуваченого з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення злочину та його наслідків, форми вини і мотивів злочину тощо, а також доказів, якими суд обґрунтовує свої висновки, обставин, що визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом'якшують або обтяжують покарання;

- зазначеним злочином потерпілому була заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 20114 грн., однак в обвинувальному акті відсутні дані про те, що слідчий або прокурор звертався до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних злочином, а також відомості про розмір витрат на залучення експерта у разі проведення експертизи під час досудового розслідування;

- прокурор та слідчий не надали обвинуваченим та стороні захисту доступу до відповіді заступника директора фонду соціального страхування, згідно якого ОСОБА_13 в період з 29.08.2013 року по 03.07.2014 року працював на посаді директора Білгород-Дністровської міської виконавчої дирекції Одеського ОВ Фонду соціального страхування, яка являються невід'ємною частиною матеріалів досудового розслідування та не здійснили повне відкриття матеріалів, тому суд не має право допустити ці відомості, що містяться в них, як докази;

- обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_10 були раніше засуджені, однак не вказано за якою статтею та даних про погашеня судимості, що може вплинути у подальшому на саму кваліфікацію злочину та відомості щодо обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання, про що вказано обтяжуючу обставину обвинуваченого ОСОБА_5, як рецидив злочину, що свідчить про невідповідність обвинувального акту матеріалам кримінального провадження, та про їх суперечність одне одному;

- вказана загальна сума майна, яким заволоділи обвинувачені, однак не конкретизовано яке саме майно, яка його вартість і на підставі чого вона визначена відповідно до ступеня вини кожного обвинуваченого та їх фактичної ролі кожного у вчиненні злочину і спричинені ними наслідки та наявність між ними причинно-наслідкового зв'язку, не конкретизовано місце та дата скоєння злочину.

В апеляційній скарзі прокурор Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Момоток О.Ю. зазначив, що ухвала суду 1-ої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав:

- суд не звернув увагу на те, що в обвинувальному акті містяться посилання на заподіяння матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму 20114 грн.;

- суд вийшов за межі розгляду питань зазначених у ст. 314 КПК України, згідно до якої суд не мав право ставити під сумнів питання щодо кваліфікації злочину та безпідставно вказав на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_10 були раніше судимі, однак не вказано за якою статтею та даних чи погашені судимості чи ні, що може вплинути на кваліфікацію злочину та відомості щодо обставин, оскільки в обвинувальному акті на останньому аркуші містяться відомості ст.ст. 66, 67 КК України кожного обвинуваченого;

- суд вказав як на недолік недолучення до обвинувального акту довідки сторони захисту, що суперечить ст. 291 КПК України.

У зв'язку з викладеним, прокурор просив ухвалу суду скасувати з направленням провадження на стадію підготовчого судового засідання.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку обвинувачених та їх захисників, які заперечували проти її задоволення, вивчивши матеріали кримвнального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд 1-ої інстанції послався на його невідповідність вимогам ст.. 291 КПК України, які, на думку апеляційного суду, є суттєвими недоліками та стали підставою для повернення прокурору обвинувального акту.

Так, згідно з вимогами ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт має містити: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості кожного обвинуваченого, анкетні відомості кожного потерпілого, прізвище, ім'я, по-батькові та займану посаду слідчого, прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання, розмір шкоди, завданої правопорушенням, розмір витрат на залучення експерта, дату та місце його складання та затвердження, підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що недолучення до обвинувального акту довідки, наданої захисником, про місце роботи потерпілого на час визнання особи у якості потерпілого, може бути усунуто під час розгляду справи в суді, обґрунтованими.

Апеляційний суд вважає слушними доводи прокурора про те, що судом безпідставно вказано на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_10 були раніше судимі, однак не вказано за якою статтею та даних про погашення судимості, що може вплинути у подальшому на саму кваліфікацію злочину, оскільки в обвинувальному акті є посилання обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України.

Окрім того, відсутність данних про звернення до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних злочином, а також відомості про розмір витрат на залучення експерта у разі проведення експертизи під час досудового розслідування, також не є підставою, для повернення обвинувального акту прокурору.

На данній стадії процесу суду не відомо, якими доказами прокурор буде доводити вину обвинувачених по справі, а відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом 1-ої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Також апеляційний суд вважає обґрунтованими твердження прокурора про те, що на стадії підготовчого судового засідання, суд 1-ої інстанції не мав право ставити під сумнів питання щодо кваліфікації злочину та вийшов за межі вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду, зазначених у ст. 315 КПК України.

Отже, вказівки суду 1-ої інстанції про необхідність виправлення перерахованих вище недоліків обвинувального акту, являються не обгрунтованими, тому з мотивувальної частини ухвали підлягають виключенню.

Разом з тим, апеляційний суд вважає обгрунтованими висновки суду 1-ої інстанції про те, що аналіз змісту зазначенного вище обвинувального акту вказує на те, що при його складанні слідчим не було дотримано вимог ст. 291 КПК України, оскільки він не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення кожому з осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності. Дійсно, вказаний обвинувальний акт містить у собі лише фактичні обставини, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, а також вказівку про правову кваліфікацію їх дій, без формулюванняобвинувачення.

Зазначені недоліки обвинувального акту та невідповідність вимогам ст.. 291 КПК України є суттєвими та не дають можливість призначити його судовий розгляду.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду 1-ої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору підлягає зміні з підстав, визначених вище.

Керуючись ст.ст. 314, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 червня 2015 року -задовольнити частково.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 червня 2015 р. про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України - змінити.

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12014160240001399 відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України повернути прокурору з підстав відсутності формулювання обвинувачення.

Решту вказівок суду 1-ої інстанції щодо недоліків зазначенного обвинувального акту з мотивувальної частини ухвали - виключити.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: О.В. Копіца

О.Б. Джулай

О.О. Толкаченко