Ухвала суду № 47004890, 06.07.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №473/4232/13-ц 06.07.2015 06.07.2015 06.07.2015

Провадження №22-ц/784/1627/15

Головуючий першої інстанції: Вострікова Л.В.

Доповідач апеляційної інстанції: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

06 липня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Галущенка О.І.,

суддів: Серебрякової Т.В.

ОСОБА_2

із секретарем- Романенко Ю.О.

з участю: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.05.2015 р. у справі за

заявою

ОСОБА_3 про розяснення рішення суду та ухвалення додаткового рішення суду за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

20. 05. 2015 р. ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про розяснення рішення суду та ухвалення додаткового рішення суду за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.05.2015 р. заяву ОСОБА_3 про розяснення рішення суду та ухвалення додаткового рішення суду залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на необґрунтованість та незаконність ухвали суду, просила про її скасування та постановлення нової ухвали.

Перевіряючи законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах оскарження, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з таких обставин та вимог закону.

Відмовляючи в задоволенні заяви про розяснення рішення та ухвалення додаткового рішення, суд виходив з того, що прохання, які викладені в заяві не відповідають положенням ст. ст. 220, 221 ЦПК України.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦПК України . Суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 220 ЦПК України).

Згідно ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Проте, всупереч вказаним вимогам закону, при постановленні судом ухвали не зясовано, що саме є не зрозумілим в рішенні суду, а також з приводу чого саме сторона вважає за необхідне винесення додаткового рішення.

Крім того, при розгляді вказаної заяви, за наявності підстав, суд мав винести окремі процесуальні документи щодо задоволення заяви про розяснення рішення та про ухвалення додаткового рішення.

В той же час, в резолютивній частині ухвали суду зазначено лише про відмову в задоволенні заяви про розяснення рішення суду.

Вирішуючи процесуальні питання, повязані з розясненням рішення та ухваленням додаткового рішення, суд не врахував тієї обставини, що рішення суду першої інстанції, щодо якого вимагається розяснення, вже було переглянуто апеляційним судом і за результатами перегляду було ухвалено нове рішення.

Зазначені обставини є такими, що впливають на визначення суду до компетенції якого входять вирішення питань, які порушує ОСОБА_3

Встановлене свідчить про необгрунтованість оскаржуваної ухвали та необхідність її скасування, у відповідності до вимог ст. 311 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

УхвалуВознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.05.2015 р. скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але оскарженню у касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді Т.В. Серебрякова

ОСОБА_2