Ухвала суду № 47003980, 16.07.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1832/14 Головуючий у І інстанції Коваленко В.К.Провадження № 22-ц/780/2400/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 16.07.2015

УХВАЛА

Іменем України

16 липня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Поліщука М.А.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 19 лютого 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2014 року позивач ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» звернувся до суду з вище зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 11.04.2007 року між ВАТ «ОСОБА_2 Аваль», (правонаступник ПАТ «ОСОБА_2 Аваль») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/0845/73/54366 від 11.04.2007 року, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії в сумі 9010,00 дол. США. Кредит надано на 48 місяців з 11.04.2007року по 11.04.2011 року, процентна ставка за користування кредитом складає 13,5% річних. 02 лютого 2010 року Дніпровським районним судом м. Києва було ухвалено рішення, яким з ОСОБА_3 було стягнуто заборгованість за кредитом, яка була нарахована станом на 30.07.2009 року та на рахунок погашення заборгованості було звернуто стягнення на предмет застави за кредитним договором. В ході виконавчого провадження, яке було відкрито на підставі заяви Банку, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02.02.2010 року та виконавчого листа № 2-668, було сплачено заборгованість Позичальника згідно зазначеного рішення суду та виконавчого листа. Вказані кошти надійшли від відділу державної виконавчої служби Баришівського РУЮ до Банку та були розподілені на погашення заборгованості за кредитним договором. Однак коштів, які надійшли від ДВС, було недостатньо для повного погашення заборгованості за кредитним договором, так як з часу ухвалення рішення вищезазначеного суду у Позичальника збільшилась заборгованість за кредитом. У звязку з цим просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором станом на 17.09.2014р. в сумі 33206,92 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ 434423,39 грн..

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 19 лютого 2015 року закрито провадження у справі в частині стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 259,92 долари США.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 19 лютого 2015 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 33206,92 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ 434423,39 грн., посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважають, що коштів які вони отримали у звязку з виконанням рішення Дніпровського районного суду м.Києва було недостатньо для погашення всієї заборгованості.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що оскільки провадження у справі закрито в частині стягнення заборгованості по кредиту то не підлягає до задоволення і вимога про стягнення відсотків нарахованих за користування кредитом.

Відмовляючи у задоволені позову в частині стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 267 ЦК України позивачем пропущений строк позовної давності, про застосування якого було заявлено відповідачем у справі до винесення рішення судом.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що 11.04.2007 року між ВАТ «ОСОБА_2 Аваль», (правонаступником, якого є ПАТ «ОСОБА_2 Аваль») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/0845/73/54366 від 11.04.2007 року, згідно умов якого ОСОБА_2 надає позичальнику кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії в сумі 9010,00 дол. США, строком на 48 місяців з 11.04.2007року по 11.04.2011 року, з процентною ставкою за користування кредитом 13,5% річних (а.с.10-12).

Згідно розрахунку заборгованості складеного ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» Загальна сума заборгованості ОСОБА_3 перед Банком станом на 17.09.2014 року за кредитним договором №014/0845/54366 від 11.04.2007 року складає 33206,92 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ 434423,39 грн., із них: заборгованості за кредитом 259,92 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ-3400,36 грн.; заборгованості за відсотками 3275,75 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ 42854,39 грн.; розрахована пеня 29671,25 дол. СШЛ, що в еквіваленті по курсу НБУ 388168,64 грн..

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 лютого 2010 року вирішено питання щодо стягнення заборгованості по кредиту, яка була нарахована станом на 30.07.2009 року та складається з заборгованості по кредиту 7102,01 доларів США, що еквівалентно 54687,47грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 834,19 доларів США, що еквівалентно 6423,26грн., пені за прострочення сплати кредиту 2591,05 доларів США, що еквівалентно 19951,08грн., пені за прострочення сплати відсотків 922,19 доларів США, що еквівалентно 7100,86грн. та на рахунок погашення заборгованості було звернуто стягнення на предмет застави за кредитним договором автомобіль ВАЗ, 2007року випуску. (а.с. 70-71).

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.06.2012року борг у розмірі 89162,27 грн. сплачено повністю, згідно платіжного доручення про перерахування копггів. Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого Дніпровським районним судуом м. Києва закінчити.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 19 лютого 2015 року позов ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним законодавством передбачена загальна та спеціальна позовна давність.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Відповідно до Пленумом Верховного ОСОБА_1 України в постанові від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

19 лютого 2015року відповідач ОСОБА_3 подав до суду заяву в якій просив застосувати положення ст. 256 ЦК України (а.с. 80).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме пунктом 1.2. кредитного договору визначено що позичальник зобов'язався повернути одержані кредитні кошти не пізніше 11 квітня 2011 року, а ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» звернувся до суду за захистом своїх прав 03.11.2014 року.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов заявлений не правомірно, оскільки тіло кредиту боржником сплачено, а з вимогами про стягнення відсотків нарахованих за користування кредитом та стягнення пені позивач звереснувся з пропуском строку позовної давності, про застосування якого було заявлено відповідачем у справі до винесення рішення судом.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд в частині стягнення заборгованості по кредиту не врахував п.8.1 кредитного договору де зазначено, що договір діє до повного погашення кредитної заборгованості, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до постанови державного виконавця ВДВС Баришівського РУЮ ОСОБА_3 сплатив ВАТ «ОСОБА_2 Аваль» борг за кредитним договром у розмірі 89162,27 грн. на виконання виконавчого листа виданого Дніпровським районним судом м.Києва.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд в частині стягнення пені застосував положення ст. 258 ЦК України не врахувавши п.10.4 кредитного договору де зазначено, що до правовідносин повязаних з укладанням та виконанням кредитного договору застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки пеня є окремим видом позовних вимог і регулюється не договірними зобовязаннями, а положеннями ЦК України.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст.. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія судців, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» відхилити.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 19 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: