Ухвала суду № 47003755, 04.08.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/3363/14-к Головуючий у І інстанції Лебідь-ГавенкоПровадження № 11-сс/780/311/14 Доповідач у 2 інстанції ГоворухаКатегорія 04.08.2014

УХВАЛА

Іменем України

4 серпня 2014 року. м. Київ.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Говорухи В.І.

суддів - Полосенка В.С., Димарецького В.І.

при секретарі Вороніній А.В.

за участю прокурора Буцмак А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області у кримінальному провадженні № 42013100140000020, якою відмовлено в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,-

в с т а н о в и л а :

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно ухвали слідчого судді, начальник відділення СВ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області Дмитров М.В., за згодою старшого прокурора Васильківської міжрайонної прокуратури, звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді із матеріалів досудового розслідування вбачається, що 6 липня 2009 року голова Глевахівської селищної ради ОСОБА_1 листом № 239 звернувся до директора ТОВ ВБП « Сільбуд-Інвест» про початок будівництва амбулаторії у вбудовано-прибудованих приміщеннях багатоповерхового будинку, який будується вказаним підприємством на території Глевахівської селищної ради по вул. Вокзальній, 53.

Було погоджено проект медичної амбулаторії, що буде розташована в смт. Глеваха по вул. Вокзальній, 53, поданий ТОВ ВБП « Сільбуд-Інвест» і постановою КМУ від 17.03.2011 року № 302 « Про затвердження порядку та умов надання у 2011 році субвенцій з державного бюджету Васильківського району Київської області на завершення будівництва та введення в експлуатацію амбулаторії в смт. Глеваха» було визначено механізм надання у 2011 році субвенції з державного бюджету на будівництво амбулаторії.

На виконання постанови КМУ, у період з 25.07.2011 року по 22.12.2011 року до дохідної частини селищного бюджету надійшли кошти на загальну суму 5 000 000 грн.

17.10. 2011 року Глевахівським селищним головою ОСОБА_1 від імені Глевахівської селищної ради з ТОВВБП « Сільбуд-Інвест», в особі директора ОСОБА_3, було укладено договір «Про пайову участь у завершенні будівництва медичної амбулаторії за державні кошти» ціна якого становила 5 000 000 грн.

За платіжними дорученнями № 7,8,10 на рахунок ТОВ ВБП « Сільбуд-Інвест», на виконання договору від 17.10.2011 року, Глевахівською селищною радою були перераховані кошти на загальну суму 5 000 000 грн.

29.12.2011 року селищним головою та директором ТОВ ВБП « Сільбуд-Інвест» затверджено Акт прийому-передачі, відповідно до якого на виконання умов договору ТОВ ВБП « Сільбуд-Інвест» передало, а Глевахівська селищна рада прийняла приміщення медичної амбулаторії на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями по вул. Вокзальній, 53 в смт. Глеваха.

Ревізією виконання бюджету Глевахівської селищної ради за період 01.10.2009 року по 01.09.2012 року, проведеною Васильківською ОДФІ в Київській області, встановлено порушення.

Відповідно до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 16.05.2014 року № 3554/14-42, ринкова вартість приміщення медичної амбулаторії, станом на момент підписання Акту прийому-передачі вказаного приміщення від 29.12.2011 року з урахуванням ПДВ складала 3 193 476 грн.

Таким чином, Глевахівський селищний голова ОСОБА_1, будучи посадовою особою органів місцевого самоврядування, здійснюючи функції представника влади, являючись службовою особою, діючи всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, уклав договір на виконання якого селищна рада перерахувала кошти в сумі 5 000 000 грн, тоді як вартість будівництва становить 3 193 476 грн.

В результаті вказаних дій селищного голови ОСОБА_1 бюджету селищної ради завдано збитків на суму 1 806 524 грн.

16.07.2014 року ОСОБА_1 пред'явлено підозру у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: у розтраті чужого майна, яке було ввірено особі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинене у особливо великих розмірах.

На підставі ч. 5 ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення є особливо тяжким злочином.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, на даний час постійного місця роботи не має, займав вищезазначену посаду з 1998 року та на теперішній час має велике коло соціальних зв'язків, існує реальна загроза незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінального провадження іншим чином.

Свою відмову у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою районний суд мотивував тим, що слідчий та прокурор не надали слідчому судді об'єктивних доказів про наявність достатніх підстав вважати, що відносно ОСОБА_1 існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні. Оцінюючи докази в сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку,що необхідно застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід,ніж той, який зазначений в клопотанні, а саме заставу в розмірі 182 700 грн. та покласти на нього обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим що, слідчим суддею в повній мірі не враховано, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, має велике коло соціальних зв'язків, оскільки займав посаду голови селищної ради з 1998 року, є матеріально забезпеченою особою, і тому існує реальна загроза незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінального провадження іншим чином. Завдано злочином шкоду на даний час не відшкодовано. Крім того, ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, відомості про роль та участь яких у кримінальному провадженні на цей час не підлягають розголошенню, оскільки становлять державну таємницю, може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом його затягування. Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про те, що запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливо.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив апеляцію задовольнити з викладених в ній підстав, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.

Колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді про те, що в клопотанні слідчого не наведено достатніх підстав для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зазначені вони і в апеляційній скарзі.

Слідчий судді, в супереч доводам прокурора, оцінив в сукупності наведені в клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обставини, та прийняв рішення, що обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є недоцільним, а прокурором та слідчим не наведено достатніх підстав для застосування саме вищезазначеного виняткового запобіжного заходу.

Крім того, на думку колегії суддів, прокурор і в апеляційній скарзі не навів додаткових підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки, наведені в апеляційній скарзі підстави, були зазначені в клопотанні про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у тримання під вартою.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законною та обґрунтованою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді не вбачається.

Що ж стосується поданих підозрюваним та захисником клопотань про застосування більш м'якого зміну запобіжного заходу то в даному апеляційному провадженні вони не можуть розглядатись про що уже зазначалось в ухвалі апеляційного суду від 29 липня 2014 року про відмову у відкритті провадження за аналогічними клопотаннями.

Керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2014 року, стосовно відмови у задоволенні клопотання про застосовання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді