Вирок № 46999903, 31.10.2012, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1007/6131/2012

Провадження № 1/1007/336/2012

31.10.2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

=====

31 жовтня 2012 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Рабець М.Д.

при секретарях Щипакіній К.В., Коваль Н.М.

з участю прокурорів Мельниченко О.Ю., Неділько С.А.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілих ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого ПАТБроварський побуткомбінат майстром по ремонту взуття, невійськовозобовязаного, інваліда 3-ї групи, проживаючого та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5, нагород не маючого, раніше не судимого,-

у скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_5, будучи водієм та керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть пасажира, потерпілого ОСОБА_7, за таких обставин.

Судом визнано доведеним, що підсудний ОСОБА_5 20 лютого 2011р. близько 19 год. 55 хв., керуючи на підставі усної згоди автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_8, рухаючись по проїзній частині вул.Димитрова в м.Бровари Київської області, зі сторони вул.Гагаріна в напрямку вул.Короленка біля будинку №35 будучи неуважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не забезпечив контроль курсової стійкості керованого ним автомобіля, не впорався з керуванням, втратив курсову стійкість внаслідок чого відбувся увід транспортного засобу від прямолінійного напрямку руху, виїхав на узбіччя смуги руху в напрямку вул. Короленка м. Бровари, де сталося зіткнення з деревом.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_7 згідно висновку судово - медичної експертизи №28/88 від 15.04.2011 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів м?яких покровів голови, перелому кісток основи черепу, чисельних переломів кісток лицьового скелету, великоосередкових субарахноїдальних крововиливів, осередки забою мозку в області лобної долі справа, правого зорового бугра і заднього рогу правого бокового шлуночку, набряк - набухання головного мозку, косого перелому правої подвздошньої кістки, перелому внутрішнього мищелку лівої великоберцової кістки, багато чисельних ран на обличчі, великоосередкова гнійна бронхопневмонія з ознаками корніфікації, гострої альвеолярної емфіземи і дістелектазу, осередкового хронічного персистируючого гепатиту; паренхіматозної дистрофії нирок з фокусами некронефрозу, підвищеної кровонаповнюваності досліджуваних органів з ознаками порушення реологічних властивостей крові, операція - трахеостомія, в м?яких тканинах із області пошкодження трахеї - некроз слизової трахеї з розповсюдженням на підслизову оболонку з ексудативно-продуктивним запаленням і крововиливами. Смерть ОСОБА_7 настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливу під оболонки і в речовину головного мозку з розвитком набряку - набухання головного мозку і двохсторонньої пневмонії.

В діях водія підсудного ОСОБА_5 вбачається порушення вимог п.п.1.5;2.3б12.1 Правил дорожнього руху України, які передбачають:

-п.1.5 ПДР України: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків».

-п.2.3бПДР України: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов»язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі».

-п.12.1 ПДР України: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Грубе порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року з послідуючими змінами знаходяться в прямому причинному звязку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали - заподіянням смерті ОСОБА_7

Органами досудового слідства ОСОБА_5 предявлено обвинувачення за ст.286 ч.2 КК України і вказано, що порушення ним вимог п.п.1.5; 2.3б; 12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному звязку із спричиненням смерті потерпілому ОСОБА_7

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину в предявленому обвинуваченні за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, пояснив, що він дійсно 20 лютого 2011 року приблизно після 19 години, керував автомобілем БМВ на прохання потерпілого ОСОБА_7, який знаходився на передньому сидінні як пасажир, позаду сидів ОСОБА_9 В той день, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вживали спиртні напої і тому за кермом був він. Рухались по вул..Димитрова в м.Бровари в напрямку вуд.Короленко від стадіону, швидкість була приблизно 50 км/год, чому не справився з керуванням не може зрозуміти до цього часу, але він втратив контроль за автомобілем, який зіткнувся з деревом на обочині, там було невелике заокруглення на дорозі та автомобіль був сильно пошкоджений. По приїзду карети швидкої допомоги першим забрали ОСОБА_7, він сильно травмувався в стійку і торпеду. ОСОБА_9 та його не могли звільнити із салону розбитого автомобіля із-за пошкодження кузова. По приїзду спецмашини МНС, було звільнено із салону ОСОБА_9, а потім і його. Для цього застосовувались спецінструменти, якими розрізався кузов автомобіля. Доставали його із салону пошкодженого автомобіля працівники МНС та ДАІ, після чого положили на ноші, а потім перенесли в карету швидкої допомоги. В лікарні в нього брали кров з вени. Лікувався він тривалий час, зараз є інвалідом 3-ї групи. Чому його кров взята для проведення аналізу на вміст спиртного не потрапила в експертну установу не знає. Вважає, що на момент керування автомобілем був тверезий. Також вказав, що має дочку, яка з 20 липня цього року є повнолітньою, його дружина інвалід. Просить суд застосувати до нього амністію і звільнити його від відповідальності.

Щодо предявлених потерпілими позовів то визнає їх частково, по відшкодуванні моральної шкоди погоджується сплатити по 50000грн. кожному, та відшкодувати 65463 грн., в рахунок матеріальних збитків. При цьому просить суд врахувати, що він вже добровільно відшкодував 80000грн. потерпілому ОСОБА_1, про що в матеріалах справи є розписка, а також постійно сплачує на рахунок кошти для утримання дітей, квитанції в матеріалах справи.

Суд, аналізуючи покази підсудного, які він давав на досудовому слідстві та в судовому засіданні, а також приймаючи до уваги покази потерпілих, свідків, досліджені матеріали кримінальної справи, висновки експертиз та інші належно зібрані і досліджені під час судового слідства докази приходить висновку, що ОСОБА_5 вчинив інкримінований злочин і повинен нести кримінальну відповідальність.

Крім повного визнання вини підсудним його винність в інкримінованому злочині також встановлена і доведена в судовому засіданні наступними доказами, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_2 даними нею в залі судового засідання проте, що вона є мамою потерпілого ОСОБА_7, який помер від отриманих в ДТП тілесних ушкоджень. Підсудний був кумом її сина. Про ДТП взнала із телефонного дзвінка внучки. В лікарні сина помістили в реанімацію. Через годину туди ж привезли і підсудного, який був при свідомості. Його дружина сказала, що він випив дві бутилки пива і тому вона відмовилась робити тест на алкоголь, тобто не платила кошти за проведення експертизи. В послідуючому вона займалась тільки сином, купляла ліки, шукали лікарів для проведення операцій. Слідчий говорив, що кров ОСОБА_5 направив на експертизу. Потерпілим по справі було визнано слідчим її чоловіка. Також вказала, що чула в лікарні, як ОСОБА_9 говорив дружині ОСОБА_5, що він його не здав. Вважає, що кров ОСОБА_5 спеціально не була здана на експертизу, щоб не виявили в ній алкоголь. Як потерпіла виступаючи в судових дебатах повідомила, що ОСОБА_5 перед ДТП вживав спиртні напої, і це підтверджують свідки та інші матеріали справи. Заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підтримує повністю, а також просить суд задоволити позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки предявлена сума підтверджується документами. Щодо вартості пам?ятника то пояснила, що він зроблений на покійного сина, а також там залишено тільки місце на батьків і ділити затрати на три неправильно.

- показами потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні показав, що його син помер від тілесних ушкоджень, які отримав внаслідок ДТП на власній машині, якою керував підсудний ОСОБА_5 Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі. Просить стягнути з підсудного ОСОБА_5 197276,65 грн. матеріальної шкоди та 200000 грн. моральної. Після похорон сина він спілкувався із підсудним і запропонував йому заплатити 30000 доларів на що він не погодився, пропонував тільки 2000 доларів. Після тих зустрічей більше не спілкувались. Автомобіль БМВ належав їм, так як був куплений по генеральному дорученню і він особисто платив на базарі за нього гроші, це бачив сам підсудний.

Щодо обставин вчиненого ДТП пояснив, що був на місці ДТП і як водій не може повірити, що зіткнення з деревом сталось на швидкості 50 км/год., тому що машина була сильно пошкоджена. Також вважає, що підсудний вживав спиртні напої і був нетверезий. В лікарні чув як дружина підсудного ОСОБА_10 сказал, що ОСОБА_5 не п?яний був, він тільки вживав пиво, а ОСОБА_9 говорив, щоб не хвилювались, він ОСОБА_5 не здасть за пиво.

- показами свідка ОСОБА_11, яка в судовому засіданні пояснила, що 20 лютого 2011 року після 19 години проїжджала по вул..Димитрова в м.Бровари і побачила розбиту машину БМВ, яка вдарилась в дерево справа по напрямку руху. З чоловіком підійшли ближче. Було багато людей, пожежна машина, карета швидкої допомоги. Серед людей говорили, що водій розбитої машини був п?яний. Бачила як працівники МНС вигинали двері і витягали з розбитої машини водія, підходила приблизно на три метри від нього, він був пяний, визначилась по його обличчю та і вигляд в нього був розмазаний і про це говорили працівники міліції і люди, що стояли поруч, запаху алкоголю на такій відстані не чула. Відповідаючи на запитання учасників процесу пояснила, що підсудного і потерпілого не знала, а будучи в поліклініці, спілкуючись з потерпілою ОСОБА_2 розповіла їй що бачила ДТП і після того погодилась дати покази по кримінальній справі.

- свідок ОСОБА_12, пояснив в судовому засіданні, що він як працівник МНС, разом із ОСОБА_13 за викликом виїжджали на ДТП, що сталось 20 лютого 2011 року по вул..Димитрова в м.Бровари, де автомобіль БМВ вдарився в дерево. Там він побачив в салоні розбитого автомобіля водія і пасажира на задньому сидінні. Пасажир був швидко ними звільнений і від медичної допомоги відмовився. Водія прийшлось тривалий час витягати, оскільки були зажаті ноги, біля нього він провозився 30-40 хвилин і тому весь час відчував від нього запах алкоголю, а не рідини омивача скла автомобіля. Чи був запах в пасажира не може сказати так як з ним не контактував. В машині ззаду на ковбиках були цілі і розбиті пляшки, скло. Після звільнення водія він його разом з іншими працівниками клав на ноші і переносив до карети швидкої допомоги і відчував запах алкоголю.

- показами свідка ОСОБА_13, який дав суду аналогічні покази як і його колега по роботі ОСОБА_12, а саме те, що він, як працівник МНС разом із ОСОБА_12 звільняв з пошкодженої машини БМВ пасажира і водія. При звільнені водія прийшлось застосовувати ножиці, болгарку та пневмоінструменти, звільнення відбувалось більше 30 хвилин і від водія був запах перегару. Потерпілого положили на ноші і він був поміщений в карету швидкої допомоги. Відповідаючи на запитання учасників процесу повідомив, що запах алкоголю від очисника розрізнити може, від водія було чути спиртне. В салоні машини були розбиті і цілі пляшки з під пива. Швидкість автомобіля перед зіткненням на його думку була приблизно більше 140 км/год., оскільки автомобіль був сильно пошкоджений.

- показами свідка ОСОБА_9 підтверджується факт ДТП. Зокрема він пояснив суду, що був пасажиром автомобіля, сидів на задньому сидінні, як сталося ДТП не може зрозуміти, швидкість автомобіля була не велика. В салоні автомобіля було пиво в скляних пляшках, яке він купив із розрахунку по 5-6 бутилок на трьох. Пиво пив він та ОСОБА_7 а чи пив пиво ОСОБА_5 він не бачив. Після ДТП він був в лікарні, там його освідчували на алкоголь, дув в трубку, в нього було 1.4%. алкоголю. Звільняли його із салону розбитого автомобіля працівники МНС, а ОСОБА_5 вирізали і тривалий час біля нього знаходились, працівники МНС та міліції. Щоб ОСОБА_5 вживав в його присутності в той вечір спиртне він не бачив. При оголошені його письмових показаів, які є в матеріалах кримінальної справи він їх повністю підтвердив.

- свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що він як працівник ДАІ прибув на місце ДТП з напарником ОСОБА_15, де побачив, що автомобіль БМВ наїхав на дерево. В салоні було троє людей. На передньому пасажирському сидінні був ОСОБА_7В, якого він знав, йому першому надали допомогу і перенесли в карету швидкої допомоги. Водія і пасажира, що був позаду прийшлось визволяти працівникам МНС, які з допомогою спецінструменту їх вивільнили. Спочатку пасажира, а потім водія, якого сильно зажало і прийшлось повозитись біля години. Від водія з ротової порожнини було чути запах алкоголю, він був при свідомості і просив допомоги.

- свідок ОСОБА_15 показав суду, що він разом із ОСОБА_14, як працівник ДАІ прибув на місце ДТП, де автомобіль БМВ зіткнувся з деревом. В салоні автомобіля було троє осіб. Без свідомості був пасажир на передньому сидінні, якого вивільнили та відправили в лікарню каретою швидкої допомоги. Пасажира, що був позаду зажало і його звільняли працівники МНС, також тривалий час звільняли і водія, який був при свідомості. Після звільнення пасажира від нього відчувався різкий запах алкоголю. Звільняти водія він допомагав працівникам МНС, які задіяли спецзасоби. Від водія дуже разило спиртним. В салоні були розбиті пляшки з під пива. На запитання учасників процесу свідок показав, що в нього 18 років стажу інспектора ДАІ і він чітко може визначити запах алкоголю від водія.

- свідок ОСОБА_16 показав суду, що в реанімаційному відділенні Броварської ЦРЛ, завідуючим якого він є, проходив лікування підсудний ОСОБА_5, після ДТП, деталей із-за давності вже не памятає. Предметом службового розслідування було питання щодо не проведення експертизи по стану спяніння ОСОБА_5 на момент ДТП. Була в нього відібрана кров, але не відправлена на експертизу, оскільки відмовились родичі оплатити проведення експертизи. За перебігом терміну зберігання кров на експертизу не прийняли. Обовязок по відправці кров на експертизу покладений на старшу медсестру ОСОБА_17 Ніхто з працівників не приховував кров і умисно не направляв на експертизу. Про утилізацію крові був складений акт.

- свідок ОСОБА_17 показала суду що працює старшою медсестрою реанімаційного віділення Броварської ЦРЛ і згідно посадової інструкції відповідає за збереження, облік і направлення зразків крові на експертизу і цим займається більше 5-ти років. Проведення експертизи крові на алкоголь платне і тому хто оплачує то і відвозіть кров. Кошти разом із пробірками крові передаються на експертизу. Є укладений договір, згідно якого проводиться оплата проведення експертизи. Зразки крові відправляються кожний вівторок і четвер. Термін відправки 7-10 днів. Якщо не було оплачено зразок крові ОСОБА_5 і без наказу головного лікаря чи його заступника кров на експертизу не направлялась. По данному факту проводилось службове розслідування за наслідками оголошено догану, а також прокуратура проводила перевірку і в порушенні кримінальної справи було відмовлено. Після прокурорської перевірки заведено журнал про відмову від оплати за проведення експертизи крові на алкоголь.

Крім показань потерпілих та свідків винність в інкримінованому злочині підсудного ОСОБА_5 доведена:

- протоколами огляду місця дорожньо-транспортної події із схемою та протоколом огляду автомобіля з доданими фототаблицями, актом обстеження дорожніх умов на ділянці вулиці Димитрова,35 в м.Бровари підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 20 лютого 2011 року, внаслідок якої автомобіль БМВ-520 був механічно пошкоджений від зіткнення з деревом, внаслідок чого пасажир потерпілий ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень помер.(а.с.9-25).

- висновком судово-автотехнічної експертизи №304 А від 21.04.2011р., згідно якого рульове керування автомобіля марки «БМВ-520», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент огляду, знаходиться в технічно несправному стані через деформацію рульового вала. Дана несправність виникла в момент зіткнення. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. Система робочого гальма автомобіля марки «БМВ-520», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля «БМВ-520», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено. /а.с.55-60/.

- висновком судово-медичної експертизи №88 від 15.04.2011року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_7В виявлено тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів м?яких покровів голови, перелому кісток основи черепу, чисельних переломів кісток лицьового скелету, великоосередкових субарахноїдальних крововиливів, осередки забою мозку в області лобної долі справа, правого зорового бугра і заднього рогу правого бокового шлуночку, набряк - набухання головного мозку, косого перелому правої подвздошньої кістки, перелому внутрішнього мищелку лівої великоберцової кістки, багато чисельних ран на обличчі, великоосередкова гнійна бронхопневмонія з ознаками корніфікації, гострої альвеолярної емфіземи і дістелектазу, осередкового хронічного персистируючого гепатиту; паренхіматозної дистрофії нирок з фокусами некронефрозу, підвищеної кровонаповнюваності досліджуваних органів з ознаками порушення реологічних властивостей крові, операція - трахеостомія, в м?яких тканинах із області пошкодження трахеї - некроз слизової трахеї з розповсюдженням на підслизову оболонку з ексудативно-продуктивним запаленням і крововиливами. Смерть ОСОБА_7 настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливу під оболонки і в речовину головного мозку з розвитком набряку - набухання головного мозку і двохсторонньої пневмонії.(а.с.71-80).

Приймаючи до уваги висновки наведених експертиз, покази потерпілих, свідків, аналізуючи всі зібрані та належним чином перевірені в судовому засіданні докази вини підсудного ОСОБА_5 суд вважає, що вони обєктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не мають суперечностей, в звязку з чим у суду не виникає ніяких сумнівів щодо їх достовірності.

Перераховані докази підтверджують, що мало місце зіткнення керованого підсудним ОСОБА_5 автомобіля з деревом внаслідок якого був пошкоджений автомобіль, а потерпілий ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень помер.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він порушив вимоги п.1.3 ПДР України. Разом з тим, оскільки вказаний пункт містить загальні обовязки водія і не перебуває в прямому причинному звязку із суспільно-небезпечними наслідками, що настали, суд виключає його з обвинувачення ОСОБА_5, як зайво вміненого.

Таким чином, суд оцінюючи в сукупності, докази, зібрані і перевірені по справі в процесі судового слідства, в результаті повного, всестороннього та об'єктивного їх дослідження приходить висновку, що в судовому засіданні повністю доведена винність підсудного ОСОБА_5 в тому, що він, керуючи транспортним засобом, порушив п.п.1.5; 2.3б; 12.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до виникнення аварійної дорожньо-транспортної ситуації, та явилось причиною вчинення дорожньо-транспортної пригоди зіткнення керованого ним автомобіля з деревом і такі його дії знаходяться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками: заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7, від яких він помер, тобто у вчинені злочину, передбаченого ст.286ч.2 КК України.

Вказане обвинувачення учасниками процесу не оспорюється, підсудний ОСОБА_5 визнав повністю вину в інкримінованому злочині.

Разом з тим, захисник та підсудний заявили в судових дебатах та в останньому слові про необхідність застосування стосовно ОСОБА_5 Закону України «Про амністію у 2011 році», зокрема на підставі ст.1п.в названого Закону та відповідно до вимог ст.6-1 КПК України звільнити його від покарання призначеного цим вироком.

Обмірковуючи вказані заяви підсудного і захисника суд, аналізуючи обставини вчиненого злочину, матеріали кримінальної справи, докази вини підсудного і даючи їм оцінку в їх сукупності приходить висновку, що стосовно ОСОБА_5 не може бути застосований Закон України «Про амністію у 2011 році».

Відповідно до ст.7 п.з Закону України «Про амністію у 2011 році»амністія не застосовується до осіб яких притягнуто до кримінальної відповідальності чи засуджено за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою у стані алкогольного спяніння або у стані, викликаного вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів…..

Згідно ст.65 КПК України доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів та іншими документами.

Оцінку доказів відповідно до вимог ст.67 КПК України суд, прокурор, слідчий і особа яка проводить дізнання, оцінюють за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з викладеного, суд оцінюючи покази свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, в тій частині, що вони в судовому засіданні підтвердили, що підсудний ОСОБА_5 при звільнені його з пошкодженого автомобіля був в стані алкогольного спяніння, і вони особисто, перебуваючи тривалий час, приблизно біля години, безпосередньо біля нього за зовнішніми ознаками, відчуттям перегару та запаху спиртного від нього прийшли до такого висновку. Крім того, свідки ОСОБА_14 і ОСОБА_15, як працівники ДАІ з великим стажем роботи і як вони самі пояснили суду, що помилитись не могли.

Свідок ОСОБА_11 також в судовому засіданні стверджувала, що ОСОБА_5 перебував в нетверезому стані і це вона визначилась по його зовнішньому вигляді, а також про це говорили всі присутні на місці ДТП люди.

Заяву захисника про відсутність висновку експертизи про стан спяніння ОСОБА_5, а тільки згідно такого і проведеного відповідно до вимог інструкції затвердженої спільним наказом МВС і МОЗ України №400/666 від 09.09.2009 року може бути встановлений факт спяніння водія і нічим іншим суд оцінює критично, оскільки висновок експертизи є одним із доказів і він оцінюється, якщо він є, відповідно до вимог ст.65 КПК України на рівні з іншими доказами, яким суд вправі дати оцінку.

Таким чином, суд вважає, що перерахованими доказами стверджується, що підсудний ОСОБА_5 в момент вчинення злочину перебував в стані алкогольного спяніння і цей факт унеможливлює застосування стосовно нього акту амністії.

Щодо посилання захисника на те, що в такому випадку необхідно визнавати як обтяжуючою вину обставиною вчинення злочину в стані спяніння, то на думку суду воно не базується на законі, оскільки це право суду, а не обовязок. Якщо органом розслідування і прокурором вказана обставина не вказувалась то і суд вправі її не брати до уваги.

Відповідно до ст.323 ч.3 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд не знаходить в доводах захисту та підсудного переконливих аргументів про необєктивність досудового слідства та про допущення таких порушень, які перешкоджають прийняття рішення по суті.

Дії підсудного ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст.286 ч.2 КК України і вважає, що він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_5, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 286ч.2 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який раніше не судимий, окрім скоєного характеризується за місцем роботи та проживання позитивно, є інвалідом 3-ї групи, а також інші в сукупності обставини, які характеризують його особу.

Обставинами, які помякшують покарання підсудного суд визнає те, що він в добровільному порядку в період слідства частково відшкодував завдані збитки та визнав вину в інкримінованому злочині.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному беруться до уваги конкретні обставини справи, а також те, що підсудний отримав внаслідок ДТП тілесні ушкодження та став інвалідом і разом з тим враховується значна суспільна небезпека скоєного, дані про його особу та помякшуючі обставини, думка потерпілих про призначення максимальної міри покарання вказаної в санкції інкримінованого злочину і тому суд приходить висновку про необхідність засудження ОСОБА_5 до покарання у виді позбавлення волі, з реальним його відбуттям, призначення іншого виду покарання не буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільної небезпеки, відношенню підсудного до скоєного, не буде належним чином сприяти виправленню підсудного та запобіганню вчинення ним інших злочинів.

З урахуванням характеру вчиненого злочину, ступеню тяжкості і того що він порушив правила безпеки дорожнього руху із заподіянням смерті ОСОБА_7 та всіх обставин в їх сукупності, суд вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Приймаючи рішення по заявлених потерпілими цивільних позовах до підсудного ОСОБА_5, зокрема, про стягнення на користь ОСОБА_1 197276 грн. 65 коп. матеріальної та 200000 грн. моральної шкоди та на користь потерпілої ОСОБА_2 200000 грн. моральної немайнової шкоди суд приходить до слідуючого.

Згідно ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі предявити до підсудного цивільний позов, який розглядається судом в кримінальній справі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, суд вважає, що підлягає до задоволення цивільний позов, заявлений в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_1 про стягнення на його користь матеріальної шкоди на суму 197276грн.65 коп., яку підсудний визнав частково на суму 65463 грн., заперечував щодо решти суми, а саме, що автомобіль не належить потерпілому, тому і отримувати його вартість він не повинен, щодо памятника то сума повинна ділитись на три, оскільки він виготовлений на трьох, а також частково ним було погашено коштами, які він повернув раніше. Заявлений позов складається з витрат які були понесені потерпілим на лікування, поховання, сина, проведення поминальних заходів, встановлення памятника, вартості автомобіля та затрат проведення його оцінки, поминального обіду на річницю поховання і всі перераховані витрати підтверджені документально, належним чином оформлені в наданих потерпілим розрахунках по вартості понесених витрат у вигляді чеків по оплаті послуг. Аргументи підсудного і його захисника, щодо невідповідності суми збитків спростовуються поданими документами та показами потерпілих в судовому засіданні, в тому числі, що розбитий автомобіль був ними куплений за генеральним дорученням, а памятник виготовлений та встановлений на покійного сина і біля його могили залишили ще два місця для себе. Тому на підставі викладеного позов по відшкодуванню матеріальних збитків підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Винність ОСОБА_5 доведена в судовому засіданні і тому він повинен відшкодовувати моральну шкоду.

Заявлені потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цивільні позови про стягнення з підсудного по 200000 грн. на кожного моральної (немайнової) шкоди підлягає розгляду по суті, а тому розглянувши такий позов, суд вважає за необхідне задовольнити його частково, стягнувши кошти на користь потерпілих.

Згідно ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала з ушкодженням здоровя, в душевних стражданнях, яких вона зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілих або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд приймає до уваги, що в результаті вчинення підсудним ОСОБА_5 неумисного злочину загинула близька людина позивачів - їх син і вони протягом життя будуть випробувати в звязку з цим моральні страждання, переносити душевну і фізичну біль, а також перенесли тривалі переживання в звязку з його лікуванням після ДТП, сталися неповторні та негативні зміни в їх житті, був порушений нормальний ритм життя та суспільні звязки, витрачено багато часу на відвідування правоохоронних органів і судових засідань, що вплинуло на нормальну реалізацію їх здібностей в суспільстві.

Враховуючи принципи розумності і справедливості, а також сімейний стан підсудного, що він є інвалідом 3-ї групи, а також що ним було раніше передано потерпілому 80000 грн., суд вважає що позов потерпілих про відшкодування їм моральних збитків підлягає частковому задоволенню на суму 75000 грн., кожному.

Відповідно до ст.93-1 КПК України суд вважав би за необхідне стягнути з підсудного ОСОБА_5 кошти витрачені закладами охорони здоровя за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7, але калькуляція таких витрат в матеріалах справи відсутня і прокурор такої не предявив.

Судові витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_5, оскільки він визнаний винним в інкримінованому злочині. (а.с.54).

Речові докази автомобіль НОМЕР_3, який знаходиться на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області необхідно після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_1, дозволивши ним користуватись та розпоряджатись.(а.с.38).

Накладений постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2011 року арешт на ? частину квартири АДРЕСА_1 та ? частину квартири АДРЕСА_2, що знаходяться в м.Бровари Київської області та зареєстровані за ОСОБА_5 суд залишає без змін, оскільки до нього предявлено цивільні позови, які задоволені судом.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст..323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_5, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286ч.2 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки з позбавленням його права керувати транспортними засобами на строк 2(два) роки.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 залишити без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з часу взяття його під варту після вступу вироку в законну силу.

Стягнути із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, кв.№65, Київської області, громадянина України (ідентифікаційний номер не надав) на користь потерпілого ОСОБА_1 197276,65 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 75000 грн. в рахунок відшкодування моральної(немайнової) шкоди, а всього 272276, 65 грн.(двісті сімдесят дві тисячі двісті сімдесят шість гривень 65 копійок).

Стягнути із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України (ідентифікаційний номер не надав) на користь потерпілої ОСОБА_2 - 75000грн.(сімдесят пять тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної(немайнової) шкоди.

Стягнути із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України (ідентифікаційний номер не надав) судові витрати за проведення експертизи 1519 грн. 56 коп.(одна тисяча пятсот девятнадцять гривень 56 копійок), які перерахувати в НДЕКЦ МВС України Код ЗКПО №25574713, р/р №31250272210700 Банк одержувача: УДК у Київській області МФО 821018 з поміткою: (за проведення експертизи №304А від 21.04.2011р.).

Речові докази автомобіль НОМЕР_3, який знаходиться на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області після вступу вироку в законну силу підлягає поверненню ОСОБА_1

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2011 року, якою накладено арешт на ? частину квартири АДРЕСА_1 та ? частину квартири АДРЕСА_3, що знаходяться в м.Бровари Київської області та зареєстровані за ОСОБА_5 залишити без зміни, оскільки до засудженого ОСОБА_5 предявлено цивільні позови, які задоволені судом.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя /підпис/ ОСОБА_18