Ухвала суду № 46990446, 20.07.2015, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/2930/15-ц

4-с /636/10/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2015 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючої судді Дьоміної О.П.

при секретарі Коваленко О.А.

представника ВДВС Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця ВДВС Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС Чугуївського МРУЮ Харківської області Зозуля Р.В., в якій просила:

- визнати незаконною та скасувати постанову ВП №30813771 державного виконавця ВДВС Чугуївського МРУЮ Харківської області Зозуля Р.В. від 26.09.2013 року про закінчення виконавчого провадження;

- зобовязати державного виконавця ВДВС Чугуївського МРУЮ Харківської області Зозуля Р.В. відкрити виконавче провадження за виконавчим листом №2-538 про стягнення з ОСОБА_3 на користь заявниці аліменти на утримання доньки Валерії, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 9933,64 грн.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_2 посилається на незаконність дій державного виконавця, оскільки, 13.03.2007 року судом було видано виконавчий лист за №2-538 про стягнення з ОСОБА_3 на користь заявниці аліментів в розмірі ? частини всіх видів заробітку на утримання доньки Валерії, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 01.02.2007 року і до її повноліття. По вказаному листу ВДВС було відкрите виконавче провадження, яке 26.09.2013 року постановою серії ВП №30813771 державного виконавця Зозуля Р.В. було закінчене у звязку із закінченням строку, передбаченого законом для даного виду стягнення. Про наявність вказаної постанови заявниця дізналася лише 29.06.2015 року. На думку ОСОБА_2, ВДВС не було належним чином виконано покладені на неї обовязки, а саме провадження було закінчене в той час, як сума боргу по аліментам за виконавчим листом №2-538 від 13.03.2007 року, яку ОСОБА_3 має сплатити на її користь, станом на 22.09.2013 рік склала 9 933,64 грн.

В судовому засіданні заявниця доводи викладені в скарзі підтримала та просила її скаргу задовольнити.

Державний виконавець ВДВС Чугуївського МРУЮ Харківської області Зозуля Р.В. в судовому засіданні проти скарги заперечував, пояснив, що постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена відповідно до ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження». Крім того, пояснив, що скаржниця пропустила строк звернення до суду з вказаною скаргою, оскільки в матеріалах виконавчого провадження є заява ОСОБА_2 датована 17.12.2013 року в якій остання просила видати їй копію оскаржуваної постанови і згідно її підпису на супровідному листі вона її отримала 04.03.2014 року, а ст. 385 ЦПК України передбачений десятиденний строк для звернення до суду зі скаргою з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

На що ОСОБА_2 пояснила, що дійсно за її заявою від 17.12.2013 року, вона отримала оскаржувану постанову 04.03.2014 року, до суду ж звернулася лише 09.07.2015 року тому, що не знала як їй діяти далі, на неодноразові звернення до ВДВС з проханням розяснити як стягнути заборгованість по аліментам відповіді не отримувала, зверталася за допомогою до адвоката, але він запропонував їй почекати і запевнив, що в неї є три роки на оскарження дій державного виконавця. Крім того, боржник працював і сплачував аліменти вже на повнолітню доньку і вона сподівалася що і заборгованість їй теж буде виплачена. Заявниця просила поновити їй строк на звернення з цією скаргою тому, що на її думку він був пропущений нею з поважних причин.

Суд, вислухавши заявницю та представника ВДВС Чугуївського МРУЮ Харківської області, перевіривши документи додані до скарги, матеріали виконавчого провадження №46761253, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ, зазначено в ч. 2 ст. 384 цього кодексу.

Відповідно до вимог ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як встановлено судом під час розгляду вказаної скарги і не оспорюється учасниками процесу, постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2013 року ОСОБА_2 отримала лише 04.03.2014 року, про що свідчить її заява та підпис на супровідному листі. Вже під час розгляду скарги в суді ОСОБА_2 просила їй поновити строк для звернення до суду з вказаними вимогами, посилаючись на те, що весь цей час з 04.03.2014 року по 09.07.2015 рік вона не знала що їй робити, сподівалася на те, що боржник добровільно сплатить наявну заборгованість, консультувалася з адвокатом, неодноразово зверталася до ВДВС з проханням розяснити як їй вчинити в цій ситуації.

Дійсно, пропущений строк для оскарження постанови може бути поновлений судом у разі поважності причини пропуску строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця. На думку суду доводи ОСОБА_2 заслуговують на увагу та їй необхідно поновити строк на звернення до суду з вказаною скаргою.

Стаття 387 ЦПК України наголошує, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу ДВС задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Як вбачається з постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2013 року ВП №30814771, державний виконавець Зозуля Р.В. закінчуючи виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа за №2-538 від 13.03.2007 року, виданого Чугуївським міським судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки Валерії, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини з усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 01.02.2007 року і до повноліття дитини, керувався п. 6 ч. 1 ст. 49 та ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження». При цьому державним виконавцем встановлено, що строк, передбачений законом для даного виду стягнення закінчився, заборгованість зі сплати аліментів станом на 22.09.2013 року складає 9 933,64 грн.

Статтею 49 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню в тому числі і коли закінчився строк, передбачений законом для відповідного виду стягнення. У випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Частина 3 цієї статті наголошує, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 50 цього закону передбачені наслідки завершення виконавчого провадження. Так, в разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України02.04.2012 №512/57.21 - державний виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що сума аліментів стягнена в повному обсязі.

Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття. У разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.

Ретельно вивчивши оскаржувану стягувачем постанову, та проаналізувавши вище приведені норми законодавства, суд вважає частково встановленим обґрунтованість скарги ОСОБА_2 та визнає оскаржувану постанову неправомірною.

При цьому звертає увагу на те, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

В розясненнях, які містяться у п.7 постанови Пленуму Верховного суду №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» зазначено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобовязує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобовязувати зазначених осіб до вчинення таких дій, які згідно із Законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідальною посадовою особою державної виконавчої служби.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу частково, лише в межах визнання неправомірною та скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 383-389 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Постановою Пленуму Верховного суду №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», Інструкцією з примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України02.04.2012 №512/57.21, суд-

У Х В А Л И Л А:

Поновити ОСОБА_2 строк для звернення до суду з вказаною скаргою.

Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця ВДВС Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області задовольнити частково.

Визнати постанову державного виконавця ВДВС Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2013 року ВП №30813771 неправомірною та скасувати її.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуюча: