Рішення № 46985572, 16.07.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9692/15-ц

н/п 2/640/2388/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Якуша Н.В.

при секретарі Пічугіної А.Г.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання дитини, додаткових витрат та аліментів за минулий період, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим в процесі розгляду позовом до ОСОБА_3 з вимогами про стягнення аліментівна утримання дитини на суму 1500 грн., додаткових витрат на дитину у розмірі 1000 грн. та стягнення аліментів за минулий час за період з жовтня 2012 року по травень 2015 року в сумі 46500 грн., обґрунтувавши свій позов тим, що вона перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, від якого у них є спільна дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказувала, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06.09.2012 року їх шлюб було розірвано. Зазначала, що на теперішній час відносини з відповідачем не підтримує, дитина повністю перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги не надає, угода про добровільну сплату аліментів між ними не досягнута. На підставі вищевикладеного просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1500 гривень щомісяця.

Крім того, вказувала, що їх з відповідачем спільна дитина хворіє на атопічеський дерматит, що потребує коштовного лікування, спеціальних продуктів харчування, постійний догляд, а тому на підставі ст. 185 СК просила суд стягувати з відповідача додаткові витрати на дитину у розмірі 1000 грн. на місяць.

Також вказувала, що неодноразово зверталась до відповідача з проханням про надання їй матеріальної допомоги на лікування дитини, проте останній свідомо ухилявся від свого обовязку, у звязку з чим просила суд стягнути з ОСОБА_3 аліменти за минулий час за період з жовтня 2012 року по травень 2015 року у розмірі 46500 грн.

Позивач ОСОБА_5 в судовому засіданні просила суд задовольнити позов. Її представник за договором про надання правових послуг адвоката від 12.05.2015 року (а.с.10) ОСОБА_2 в судовому засіданні наводив доводи, які є аналогічними викладеним у позові та наполягав на задоволенні вимог ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань до суду не надав.

Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ст.11 ЦПК України) обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з наданої копії Свідоцтва про народження дитини, актовий запис № 703, серії I-ВЛ № 209221, виданого Московським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, відповідач є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3).

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі ( ст. 181 Сімейного кодексу України).

Крім того, стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право нарівеньжиття,достатнійдляїї фізичного,інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність застворенняумов,необхіднихдлявсебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд у відповідності до вимог ст.182 СК України враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Так, суд згідно вимог ст. 182 СК України виходить з того, що відповідач є особою молодого віку, працездатним і має можливість надавати матеріальну допомогу своїй дитині до досягнення нею повноліття щомісяця.

Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_3 від обовязку утримання дитини судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо способу утримання дитини не досягнуто.

Обставини, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти саме у такому розмірі, матеріали справи не містять.

Крім того, суд звертає увагу, що особливістю даної категорії справи є те, що, враховуючи необхідність забезпечення інтересів неповнолітньої дитини, саме платник аліментів зобов'язаний доводи перед судом наявність обставин, які б свідчили про його неспроможність сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Крім того, як вбачаться з положень Закону України "Пpo Державний бюджет на 2015 рік", розмір прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років з 01.01.2015 року по 30.11.2015 року визначений у розмірі 1032 грн., тобто позивач, заявляючи вимоги про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1500 грн., просить суд стягувати з відповідача майже на рівні встановленого державою мінімуму.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача в частині стягнення аліментів з відповідача задовольнити і стягувати з ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи від дня подання заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до положень ч.1 ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць, згідно вимогам ст. 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину в розмірі 1000 грн. щомісяця, то суд прийшов до наступного висновку.

Згідно зі ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

У ч. 1 статті, що коментується, закріплене правило, відповідно до якого у тих випадках, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, страждає на тяжку хворобу, є калікою або відчуває потребу у додаткових витратах на неї у зв'язку з розвитком якихось її здібностей, той з батьків, з кого присуджене стягнення аліментів, і той, до кого вимога про це не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах, пов'язаних з утриманням дитини.

Отже, у даному разі маються на увазі додаткові витрати, а не додаткове стягнення коштів на утримання дитини. Аліменти потрібні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови життя дитини. Однак в окремих випадках у силу особливих обставин, про які йшлося вище, потрібні крім звичайних значні додаткові витрати. Тому розмір стягуваних додаткових витрат має визначатися залежно від понесених або передбачуваних витрат.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" також зазначено, що до участі у зумовлених особливими

обставинами додаткових витратах на утримання дитини можуть залучатися лише батьки. Оскільки йдеться про понесені або передбачувані витрати, вони мають визначатись у твердій грошовій сумі.

Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені у вигляді конкретної суми, яка підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно, наприклад, у разі тривалої хвороби або каліцтва дитини.

У зв'язку з цим суд має право зобов'язати одного з батьків, як того, який сплачує аліменти, так і того, до якого вимога про їх стягнення не була подана, взяти участь як у понесених, так і у передбачуваних додаткових витратах на дитину.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Визначення обставин, які можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду, який розглядає позов про визначення розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину, зумовлених особливими обставинами.

У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини або чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказамиє будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення длявирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести тіобставини, на які вона посилаєтьсяяк на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що призвели до додаткових витрат на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на її навчання у платному навчальному закладі, на проведення з нею додаткових занять, на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини, і спеціальних допоміжних засобів, необхідних для дитини з вадами фізичного розвитку, висновки МСЕК, судово-медичної експертизи, довідки медичних закладів, а також інші документи, які підтверджують те, що дитина страждає на тяжке захворювання або їй заподіяно травму і свідчать про необхідність у зв'язку з цим збільшення витрат на придбання ліків, спеціальний медичний і звичайний догляд за дитиною, її побутове обслуговування, санаторно-курортне лікування тощо.

Розмір додаткових витрат на дитину має обґрунтовуватись відповідними документами. Наприклад, витрати на додаткове харчування дитини за нормами, розробленими МОЗ, повинні підтверджуватись довідками органів місцевого самоврядування, торгівельних організацій або дирекції ринків про середні ціни на продукти харчування у період їх придбання; витрати на спеціальний медичний догляд - довідками медичних закладів про вартість медичних послуг; витрати на лікування, протезування, санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками і рахунками, проїзними документами тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надала до суду копії консультативних висновків спеціаліста Консультативної поліклініки ОДКЛ №1 від 02.04.2014 року, 22.06.2015 року, з якихвбачається встановлений діагноз у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 атопічеський дерматит та призначення лікарських засобів на місяць (а.с.24), які в подальшому позивач придбала, що підтверджується квитанцією з аптеки від 24.06.2015 року, яку було долучено до матеріалів справи (а.с.25).

Також судом досліджено копії аналізів №Б-113 від 19.06.2015 та Б-678 від 02.04.2014 року, з яких вбачається, що показники «Іg E загальний» у дитини ОСОБА_4 знаходиться за межами норми (а.с.26), що також підтверджує незадовільний стан здоровя дитини на час звернення позивача до суду та доводять існування істотних обставин для визначення та стягнення з відповідача грошових коштів на додаткові витрати на дитину, проте лише у одноразовому вигляді, оскільки доказів необхідності проведення подальшого лікування та належних доказів прогнозуємих витрат на його проведення, суду надано не було.

Таким чином, беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також, оцінюючи надані докази, суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі, доведеному позивачем у вигляді вже здійснених витрат.

Щодо вимог позивача про присудження на її користь аліменти за минулий час за період з жовтня 2012 року по травень 2015 рік у сумі 46500 грн., то суд приходить до висновку про їх безпідставність, бо доказів того, що позивач вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, матеріали справи не містять, тому підстави для стягнення аліментів за минулі три роки, відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України, відсутні.

У відповідності зі статтею 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 84,180, 182, 183 СК України, ст. ст. 10, 11, 30, 88, 209, 213 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимогиОСОБА_1 до ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання дитини, додаткових витрат та аліментів за минулий період - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи з 28 травня 2015 року та до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації у твердій грошовій сумі.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 400 грн. єди норазово.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1 судовий збір на користь держави у розмірі 243 грн. 60 коп. на наступний рахунок: отримувач коштів: Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача: 37999675, банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській обл., МФО: 851011, рахунок отримувача:31219206700004, кодкласифікації доходів бюджету: 22030001, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17 липня 2015 року.

Суддя Н.В. Якуша