Вирок № 46983649, 17.07.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 415/3923/15-к

№ 1-кп/415/387/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.15 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі головуючого судді Березіна А.Г.

за участю секретаря Болотової І.В.

прокурора Пухкало О.О.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, розлученого, не працюючого, судимого

06.07.2010 року Лисичанським міським судом за ст.ст.164 ч.1, 263 ч.2, 70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з іспитом на 1 рік,

05.04.2011 року Лисичанським міським судом за ст.ст.204 ч.3, 206 ч.2, 70, 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі,

08.08.2011 року Лисичанським міським судом ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 23.12.2014 року на підставі ухвали Новопсковського районного суду від 15.12.2014 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 20 днів,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В період часу з кінця грудня 2014 року по травень 2015 року, більш точний час та дата в ході слідства не встановлені, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно таємно викрав брухт чорного металу масою 275 кг вартістю 467,5 грн., камінний вугіль масою 500 кг вартістю 440 грн., чоловічі шкіряні туфлі вартістю 250 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_1 майнової шкоди на загальну суму 1157,5 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні злочину визнав повністю, не заперечував його скоєння за обставин, викладених вище. У скоєнні кримінального правопорушення покаявся, частково відшкодував заподіяну шкоду.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що дії ОСОБА_2 обґрунтовано кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, а також дані про особу винного: за місцем мешкання характеризується позитивно, не працює.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, визнання вини, часткове добровільне відшкодування шкоди.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд вважає рецидив злочину.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання за вироком Лисичанського міського суду від 08.08.2011 року, суд вважає, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та, при призначенні покарання, застосовує правила ст. 71 КК України. У той же час, при призначенні покарання, суд враховує думку потерпілого, який просив ОСОБА_2 суворо не карати.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (отримувач банк ГУДКСУ в Луганській області УДКСУ в місті Лисичаньску р/р 3111715700051 МФО 804013 ідентифікаційний код одержувача 37800278) судові витрати за проведення експертизи в сумі 614 грн. 40 коп.

Цивільний позов у встановленому законом порядку не заявлений, що не позбавляє потерпілого вирішити питання про відшкодування заподіяної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 08.08.2011 року у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, остаточно призначивши за сукупністю вироків покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Строк відбування покарання відраховувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (отримувач банк ГУДКСУ в Луганській області УДКСУ в місті Лисичаньску р/р 3111715700051 МФО 804013 ідентифікаційний код одержувача 37800278) судові витрати за проведення експертизи в сумі 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 40 коп.

Речові докази: сім мішків вугілля, чоловічі туфлі - передати ОСОБА_1

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Суддя: