Ухвала суду № 46982808, 08.07.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7616/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1471/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Вакарук В.М., Ясеновенко Л.В.

за участю секретаря: Драганчук У.М.

сторін: представника заявника ПАТ Банк Фінанси та Кредит ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за заявою Публічного акціонергого товариства Банк Фінанси та Кредит (далі ПАТ Банк Фінанси та Кредит) про забезпечення позову по справі за позовом ПАТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ПАТ Банк Фінанси та Кредит на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 28 травня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28 травня 2015 року у заяві представника ПАТ Банк Фінанси та Кредит про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ПАТ Банк Фінанси та Кредит подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм чинного законодавства.

Зокрема вказує на те, що відповідно до Кредитного договору від 06.02.2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ Банк Фінанси та Кредит було укладено договір застави транспортного засобу, згідно якого в заставу передано нерухоме майно транспортний засіб автомобіль марки CHEVROLET. Відповідно до вказаного договору, він укладений з

2

метою забезпечення виконання зобовязань, що виникли у позичальника на підставі кредитного договору. Таким чином, застава транспортного засобу у даних правовідносинах є єдиним і головним видом забезпечення виконання зобовязання рухомим майном, що залишається у володінні і користуванні заставодавця, згідно з яким Банк, як заставодержатель, має право в разі невиконання боржником забезпеченого зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом.

Вказав, що відповідач продовжує безперешкодно користуватися заставленим майном, що призводить до знецінення його товарного вигляду та ринкової вартості. Як наслідок цього, виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову, буде утрудненим чи взагалі неможливим.

Крім того, Банком надано докази та доведено, що ОСОБА_3 неналежним чином почав виконувати зобовязання щодо повернення боргу. Така обставина доводиться наданими розрахунками заборгованості. Не дивлячись на такі обставини, судом при постановленні оскаржуваної ухвали зроблено невірний висновок про те, що матеріали справи не містять доказів та обгрунтованих доводів, за якими захист прав та законних інтересів банку буде неможливим без вжиття заходів забезпечення позову і що виконання рішення в майбутньому буде утрудненим.

У зв'язку із наведеним, просять ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою забезпечити позов ПАТ Фінанси та Кредит в межах позовних вимог шляхом передачі належного ОСОБА_3 транспорного засобу на відповідальне зберігання позивача.

Вислухавши доповідача, представника заявника, відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 151,152,153 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому позов майнового характеру забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно частин 1, 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи

3

виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", викладених у п. 4 постанови № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд виходив з того, що позивачем не доведено, що існують докази ризиків пошкодження рухомого майна, яке перебуває у заставі.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись в повному обсязі неможливо, виходячи з наступного. Обстаивни, на які посилався заявник, підлягають перевірці, а перебування автомобіля у заставі не є забезпеченням позову, тобто мотивом суду для відмови у задоволенні заяви, а способом забезпечення виконання зобовязання.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушений порядок вирішення цього питання, що у відповідності до п. 3 ч., 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підсатві викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312 , 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонергого товариства Банк Фінанси та Кредит задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 28 травня 2015 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

4

Ухвала суду набирає законної сили з часу її проголошення і у касаційному порядку, оскарженню не підлягає.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: В.М. Вакарук

ОСОБА_4