Постанова № 46982473, 20.07.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5198/15-а

Провадження № 2-а/344/274/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Польської М.В.,

секретаря Дзюбак Х.Б.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до в.о. начальника управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до в.о. начальника управління Пенсійного Фонду україни в м.Івано-Франківську ОСОБА_3 про скасування постанови №1 від 31.03.2015 року про накладення адміністративного стягнення в розмірі 510 грн..

Вимоги позову позивач обґрунтовує тим, що він є головою ліквідаційної комісії АО «Адвокатська компанія ОСОБА_1», прийнявши рішення про припинення діяльності адвокатського обєднання, повідомивши про це і відповідача, останній провів позапланову перевірку адвокатського обєднання щодо правильності нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.04.2005 р. до 01.03.2015р. За результатми перевірки складено акт №130 від 26.03.2015р., на підставі якого позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.165-1 КУпАП з накладенням штрафу 510грн. Оскаржуючи постанову, позивач вказує на порушення ст..38 КУпАП, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 р., чинного з 01.01.2011р., Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р.

Позивач за таких обставин просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №1 від 31.03.2015 року.

Представник відповідача проти позову заперечила, подавши письмово заперечення, просила в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 165-1 КУпАП.

Як вбачається з оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-1 КУпАП.

Позивача визнано винним в тому, що він порушив порядок нарахування страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.04.2005 року по 31.12.2005 року, в результаті чого донараховано 8474.85 грн. Такими діями позивач порушив п.6 ст.17 та ст..106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та п.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальником та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до ПФУ, затвердженої Мінюстом 16.01.2014р. №64/8663.

Як слідує зі ст.. 165 1 КУпАП (в редакції на час складання оскаржуваної постанови) порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На позивача накладено штраф у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 510 грн., тобто в медах санкції даної норми.

Однак, за вимогами ст..38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідач виносячи постанову №1 від 31.03.2015 року, вказала суду на те, що порушення за 2005 рік є триваючим,однак з такими доводами суд не погоджується оскільки тільки за період з 01.04.2005 року по 31.12.2005 року було виявлено порушення в березні 2015 року.

Правопорушення зазначене в оскаржуваній постанові вчинене позивачем в 2005 році, однак адміністративне стягнення накладено31.03.2015 року на позивача як порушника - без дотримання строку, тобто більше як після 9.5 років.

За вимогами ст..256 цього ж кодексу у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, протокол №1 від 27.03.2015р. (а.с.2) складено в присутності позивача, пояснення надати відмовився, як пояснив позивач маючи намір оскаржити постанову та не погоджуючись з Актом перевірки.

Даний Акт перевірки також позивачем оскаржував ся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, та постановою від 01.07.2015р. (не набрало законної сили) визнано протиправним та скасовано рішення ПФУ в місті від 30.03.2015р. і вимогу про сплату боргу, дане рішення позивач не надав однак щодо наявності такого рішення відповідач не заперечила.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст..280 КУпАП).

При цьому щодо притягнення позивача до відповідальності, слід суду вказати і те, що як в протоколі так і в оскаржуваній постанові відповідач вказав на порушення позивачем п.6 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а п.6 ч.2 даної статті передбачала обовязок страхувальниканараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, однак ст..17 була виключена, згідно із Законом України від 08.07.2010 року N 2464-VI, а тому на час складання постанови відповідач не вправі був застосовувати дану статтю на час складання триваючого на їх думку правопорушення.

Окрім того, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" частини першу - дев'яту статті 106, на яку посилається в постанові відповідач, також було виключено з 01.01.2011р..

Не є вірними і доводи відповідача, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється (абз.6 п.7 р.8 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 р., чинного з 01.01.2011р., оскільки закони України не мають зворотної сили в часі, окрім тих коли они помякшують або скасовують відповідальність особи .

Ст.287 цього Кодексу передбачено що особі, щодо якої прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення, а також потерпілим надано право оскаржити її. Постанови у справах про адміністративні правопорушення іншого органу (посадово0 особи) може бути оскаржено у вищестоящий орган або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Однак, стаття 289 КУпАП передбачає, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а також ч.4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд не вважає обґрунтованими доводи сторони відповідача щодо наявності складу триваючого адміністративного правопорушення з огляду на непредставлення доказів, які підтверджують такі обставини викладені в постанові.

А тому суд приходить до висновку, що підстав для накладення стягнення на позивача не було, з врахуванням вищезазначеного, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими і такими що підлягають до задоволення.

На підставі ст..38, 287, 289, 365-1 КУпАП та керуючись ст.ст.17,18,71,159,160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську ОСОБА_3 №1 від 31.03.2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-1 КУпАП.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 20 липня 2015 року.

Суддя Польська М.В.