Ухвала суду № 46979122, 27.12.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 679/1687/13-ц

Провадження № 22-ц/792/2540/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2013 рокум. Хмельницький

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

ОСОБА_1 (головуюча)

ОСОБА_2, ОСОБА_3

при секретарі Марценюк Д.О., Гриньовій А.М.

з участю: ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Нетішинського міського суду від 11 жовтня 2013 року цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись в суд з позовом ПАТ КБ «Приватбанк» зазначав, що відповідно до укладеного договору від 3 квітня 2007 року ОСОБА_6 отримала кредит у розмірі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Проте відповідач свої зобовязання за договором не виконав, станом на 29.03.2013 року заборгованість перед позивачем становить 22131 грн. 76 коп., яку він і просив стягнути на його користь.

Рішенням Нетішинського міського суду від 11 жовтня 2013 року постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість в сумі 22131 грн. 76 коп. за кредитним договором № НМХRF105784302 від 03 квітня 2007 року, а також 229 грн. 40 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Нетішинського міського суду від 11 жовтня 2013 року і відмовити в задоволенні позову.

На підтвердження незаконності рішення зазначається, що про день, час та місце слухання справи вона повідомлена належним чином не була, що позбавило її права на участь в судовому засіданні і можливості заперечувати проти предявленого позову.

Крім того, кінцевий термін повернення кредиту 02.10.2007 року, а тому позивач вправі був звернутися за захистом своїх прав в суд до 02.10.2010 року, тобто ним пропущена позовна давність.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» апеляційну скаргу не визнала, рішення суду вважає законним і обґрунтованим.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного договору від 03 квітня 2007 року ОСОБА_6 отримала від ПАТ КБ «Приватбанк» кредит в сумі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком договір, що засвідчується підписом на заяві.

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

В порушення вимог закону та договору, відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконував. А тому станом на 29.03.2013 року виникла заборгованість в сумі 22141,76 грн., яка складається: 5948,38 грн. заборгованість за кредитом; 4653,30 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг; 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 1030,08 грн. штраф (процентна складова).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі та дослідженими судом доказами: копією договору (заява позичальника) № НМХRF105784302 від 03 квітня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6, розрахунком заборгованості станом на 29 березня 2013 року (а.с. 4-8).

Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_6 неналежним чином виконувала свої договірні зобовязання, а тому обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк».

Апеляційним судом встановлено, що розгляд справи судом першої інстанції проведений без участі ОСОБА_6, яка не була повідомлена про день, час та місце слухання справи, що є порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційному суді представник ОСОБА_6 приймав участь в судових засіданнях, йому була забезпечена можливість подавати докази на спростування позовних вимог. За його клопотанням в справі оголошувалася перерва і витребовувалися в ПАТ КБ «Приватбанк» докази сплати ОСОБА_6 600 грн боргу в липні 2007 року.

Оскільки при розгляді справи зі сторони відповідача не подано доказів, як того вимагають ст. ст. 10, 60 ЦПК України, на спростування заявлених позовних вимог, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції лише з тих мотивів, що ОСОБА_6 не була повідомлена про день, час та місце слухання справи в суді першої інстанції.

Норми матеріального права застосовані судом правильно, тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги на підставі ст. 308 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 також зазначає, що кінцевий термін повернення кредиту за договором 02.10.2007 року, а тому позивач вправі був звернутися за захистом своїх прав в суд до 02.10.2010 року, тобто ним пропущена позовна давність.

Між тим, згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушення зобовязання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України обовязком позичальника за кредитним договором є, зокрема, повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Згідно з ч. ч.1 та 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як установлено в п. 9.3 Умов надання банківських послуг, картрахунки відкриті на невизначений строк, а в п. 9.12 вказано, що договір діє протягом 12 місяців, і у випадку, якщо жодна із сторін не інформує іншу про припинення договору, то договір лонгується на такий самий строк.

Отже, укладений сторонами правочин передбачає автоматичну пролонгацію договору на новий строк, якщо жодна із сторін не висловила бажання його розірвати.

Під час розгляду справи не було встановлено, що сторони виявляли бажання розірвати договір.

Інші підстави в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Нетішинського міського суду від 11 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: підпис Судді: підписи

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду М.М. Пастощук

=====

Головуючий у І інстанції Ходоровський Б.В.

Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 27