Рішення № 46974878, 17.07.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

СЛОВ?ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/5806/15-ц 2/243/3148/2015

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2015 року м. Слов?янськ

Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Неженцевої О.В.

при секретарі Зима М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Слов?янську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2015 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитно-заставним договором та судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем зобов'язань відповідно до умов договору.

Представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності юридичної особи № 2210- О від 31 липня 2013 року, належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, у судове засідання не зявився, 17 липня 2015 року через канцелярію суду ним подано письмову заяву, в якій він підтримує позовні вимоги до ОСОБА_2 та просить розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення /а.с.33/.

У позовній заяві зазначено, що 27 листопада 2006 року між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 39607_cred, відповідно до умов якого ОСОБА_2О надані на умовах повернення, строковості, платності кредитні кошти в сумі 3000,00 доларів США, на строк до 27 листопада 2009 року. Відповідач зобов?язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

У зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 18.05.2015 року загальна заборгованість за кредитним договором становить 13413,69 доларів США грн., в тому числі: заборгованість за кредитом 2798,05 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом 10615,66 доларів США.

Виходячи з наведеного, посилаючись на положення статей526, 527, 530, 1054 ЦК України, статей 3, 15, 107 ЦПК Українита протиправність дій відповідача, якими суттєво порушуються законні права кредитора, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у сумі 83462,54 грн. та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2775,29 грн. та витрати у сумі 210,00 грн., пов?язані з публікацією оголошення в пресі про виклик відповідача /а.с.33/.

Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідача ОСОБА_2 про місце, день та час розгляду справи. Так, відповідно до вимог ст.127 ЦПК України за місцем реєєстрації відповідача /а.с.10/ було надіслано повідомлення про виклик до суду на 30.06.2015 р., копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви із доданими документами /а.с.18/. Відповідно до вимог ч.5 ст. 74 ЦПК України 01.07.2015 року судом на адресу відповідача ОСОБА_2 було спрямовано лист про необхідність явки до судового засідання, призначеного на 17.07.2015 р. відповідно, з роз?ясненням положення ч.4ст.169 ЦПК України. Незважаючи на прийняті судом заходи, відповідач ОСОБА_2 навмисно не з'явився до поштового відділення для отримання судової кореспонденції, про що свідчать відповідні відмітки на повернутих конвертах /а.с.27,28,30,31/.

Відповідно до вимог ч.9ст. 74 ЦПК Українивиклик у судове засідання відповідача було здійснено шляхом розміщення оголошення у друкованому засобі масової інформації державної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий курєр» /а.с.32/. Здійснити відповідно до розпорядження КМУ від 21 січня 2015 року №41-ррозміщення оголошення про виклик до суду відповідача у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження - газеті «Донеччина», не є можливим у звязку із перебуванням редакції цієї газети на території, що тимчасово не контролюється Україною - у місті Донецьку /а.с.36,37/.

Аналізуючинаведеніобставини,суд приходить допереконання,що відповідачем ОСОБА_2 недобросовісно здійснюються його процесуальні права, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача, а тому суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача ОСОБА_2

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) встановив наступне.

Приписами частини 1статті 1054 Цивільного кодексу Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

27 листопада 2006 року юридична особа - закрите акціонерне товариство ОСОБА_1 «ПриватБанк», яке змінило назву на публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк», і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уклали кредитний договір № 39607_cred, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надані на умовах повернення, строковості, платності кредитні кошти в сумі 3000,00 доларів США, на строк до 27 листопада 2009 року, зі сплатою за користування кредитом 24 % річних, щомісячно в період оплати. Позичальник зобов'язався погашати кредит та проценти щомісячними платежами /а.с.6-9/.

Судом встановлено, що кредитний договір укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженими на це посадовими особами ЗАТ КБ «ПриватБанк», та особисто ОСОБА_2, зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, і на підставістатті 629 ЦК Україницей договір є обов'язковим для виконання.

Статтею 204 ЦК Українипроголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що ОСОБА_1 повністю виконав умови кредитного договору, надавши ОСОБА_2 кредит у сумі 3000,00 доларів США.

Відповідно до умов кредитного договору № 39607_cred від 27.11.2006 року, він набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє у обсязі перерахованих грошей до повного виконання сторонами зобов?язань за цим договором /а.с.6-9/.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору № 39607_cred від 27.11.2006 року вбачається, що станом на 18.05.2015 року позичальник має заборгованість за кредитним договором у сумі 13413,69 доларів США грн., в тому числі: заборгованість за кредитом 2798,05 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом 10615,66 доларів США /а.с 4/.

Відповідно до пункту 3.1, 3.2 кредитного договору позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 24 % річних. У випадку порушення позичальником будь-якого з зобов?язань за договором, позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних /а.с.6-9/.

Згідно розрахунку заборгованості ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідачу ОСОБА_2 за час фактичного користування кредитними ресурсами станом на 18 травня 2015 року нарахована заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 10615,66 доларів США /а.с.4-5/.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушувалися умови укладеного договору по своєчасному поверненню суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого утворився борг перед позивачем у зазначеній сумі. Таким чином, суд визнає, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором.

Суд визнає правильним представлений ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунок періоду і суми заборгованості, що утворилась у ОСОБА_2 по заборгованості за кредитом, по заборгованості по процентами за користування кредитом, по заборгованості по пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, заборгованості за комісії та штрафам за кредитним договором № 39607_cred від 27.11.2006 року. Розрахунок відповідає умовам укладеного договору.

За правилами статей525,526і527 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).

Відповідно до роз?яснень, що містяться у п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2014 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання).

Відповідно до листа Національного банку України від 07.11.2006 р. N 41-216/2026-11865 «Про перелік банків, які мають ліцензію на здійснення банківських операцій, банківську ліцензію або письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями» ЗАТ «ПриватБанк» (юридична адреса: м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, Банківська ліцензія №22 від 04.12.2001 року, письмовий дозвіл на здійснення операцій №22-2 від 29.07.2003 року) надано письмовий дозвіл на здійснення банківських операцій з валютними цінностями.

У матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані того, що відповідач вживав заходи для належного виконання зобов'язання по даному правочину, у зв'язку з чим порушення зобов'язання визнається судом таким, що сталося з його вини.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силустатті 60 ЦПК Українидокази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 належним чином не виконує зобов'язання, передбачене укладеним в установленому законом порядку кредитно-заставним договором. Такі дії відповідача є неправомірними, тому позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитно-заставним договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем документально підтверджено платіжним дорученням сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 2775,29 грн., який відповідно до вимог статті 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі. Відповідно до роз?яснень, викладених у п.49 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 р. №10, витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, підлягають розподілу судом відповідно достатті 88ЦПК України, тобто підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача у повному обсязі у сумі 210,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, статтями 525-527, 554, 611, 629, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (рахунок 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № 39607_cred від 27.11.2006 року станом на 18 травня 2015 року:в сумі13413 (тринадцять тисяч чотириста тринадцять) доларів США 69 центів, що за курсом 20.69 відповідно до службового розпорядження НБУ від 18.05.2015 року складає 277529,25 гривень, в тому числі: заборгованість за кредитом 2798,05 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом 10615,66 доларів США

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (рахунок 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати: судовий збір у розмірі 2775 (дві тисячі сімсот сімдесят п?ять) гривень 29 копійок та витрати пов?язані із публікацією оголошення про виклик відповідача у пресі 210 (двісті десять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Слов?янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:О.В. Неженцева