Рішення № 46969588, 15.07.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2015 р. Справа№ 914/1997/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання Д.Зубкович розглянув справу

за позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівзахідтрансбуд", м Львів;

про: стягнення 132 698 грн. 77 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Пантюшева Н.М. - представник на підставі довіреності НЮ-54 від 02.01.2015 року;

відповідача: не з`явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 22.06.2015 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівзахідтрансбуд" про стягнення 132 698 грн. 77 коп. Розгляд справи призначено на 09.07.2015 року.

У судовому засіданні 09.07.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне у матеріалах справи, вимоги попередньої ухвали суду не виконав. Судом відкладено розгляд справи на 15.07.2015 року.

У судове засідання 15.07.2015 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав, подав докази часткової сплати боргу відповідачем, подав додаткові пояснення, акт звірки та пояснення стосовно порядку отримання споживачем рахунків на оплату. Відповідач явки представника у судове засідання не забезпечив, посилаючись на положення ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, подав клопотання про відкладення розгляду справи на 1 місяць.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд не вважає подане клопотання про відкладення розгляду справи нормативно обґрунтованим, а підстави для відкладення розгляду справи об'єктивними та доведеними.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник сторони відмовився.

Представнику сторони роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

У судовому засіданні 15.07.2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" (надалі по тексту рішення - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівзахідтрансбуд" (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 132 698 грн. 77 коп. заборгованості по оплаті за електроенергію, з яких 79 932 грн. 24 коп. за спожиту активну електроенергію, 45 548 грн. 35 коп. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, 7 218 грн. 18 коп. пені.

Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином у відповідності до вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву не подав, на спростування заявлених вимог доказів не подав, явки представника у судове засідання не забезпечив.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» має ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом (АБ № 220846), копія якої долучена до матеріалів справи.

27.12.2010 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця», що здійснює діяльність на підставі ліцензії АБ № 220846 від 27.04.2006 року (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівзахідтрансбуд" (споживач) підписано договір про постачання електричної енергії № 1/448 (надалі по тексту рішення - договір), відповідно до п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 180 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 2.1. договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Згідно з п. 2.3.3. споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік знаття показів засобів обліку електричної енергії». Оплату здійснювати виключно коштами на поточний рахунок постачальника електричної енергії.

Відповідно до п. 1 Додатку 2А до договору «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників Споживача», розрахунковий період починається з 0 год. 00 хв. 15 числа кожного місяця та закінчується о 0 год. 00 хв. 15 числа наступного місяця. Відповідно до п. п. 5, 6 Додатку 2А щомісяця 15 числа споживач зобов'язується направляти свого представника до постачальника електричної енергії за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 105, кім.21, для надання звіту про використану електроенергію, на основі якого споживачу виписується рахунок з урахуванням виконаних проміжних платежів. Споживач здійснює поточну оплату вартості обсягу електричної енергії протягом п'яти банківських днів з дня отримання рахунку-фактури.

У матеріалах справи наявні звіти про використану електроенергію Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівзахідтрансбуд" за жовтень 2014 року, на підставі якого 28.10.2014 року позивачем виставлено рахунок № 1448/п на суму 2024 грн. 92 коп. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, за листопад 2014 року, на підставі якого 25.11.2014 року позивачем виставлено рахунок № 1448/п на суму 3 423 грн. 71 коп. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, за грудень 2014 року, на підставі якого 24.12.2014 року позивачем виставлено рахунок № 1448/п на суму 4 552 грн. 16 коп. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, за січень 2015 року, на підставі якого 26.01.2015 року позивачем виставлено рахунок № 1448/п на суму 11 101 грн. 99 коп. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, за лютий 2015 року, на підставі якого 25.02.2015 року позивачем виставлено рахунок № 1448/п на суму 9 309 грн. 00 коп. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, за березень 2015 року, на підставі якого 25.03.2015 року позивачем виставлено рахунок № 1448/п на суму 15 136 грн. 57 коп. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, тобто на загальну суму 45 548 грн. 35 коп.

26.01.2015 року за спожиту активну електричну енергію споживачу виставлено рахунок на суму 13 957 грн. 15 коп., 25.02.2015 року - на суму 12 606 грн. 47 коп., 25.03.2015 року - на суму 19 842 грн. 50 коп., 27.04.2015 року - на суму 14 324 грн. 84 коп., 25.05.2015 року - на суму 14 632 грн. 25 коп., тобто на загальну суму 75 363 грн. 21 коп.

Згідно з актом звірки розрахунків, поданого позивачем, станом на 15.07.2015 року заборгованість споживача за активну електроенергію становить 54 557 грн. 67 коп., у зв'язку з частковими оплатами.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Як встановлено судом, взаємні права та обов'язки між сторонами виникли в силу дії договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 року (з наступними змінами та доповненнями) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України (ст. 1 Правил користування електричною енергією).

Правовідносин користування електричною енергією, що виникли між сторонами, детально регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. N 910), надалі по тексту рішення - Правила. Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної елегії за регульованими тарифом, та інші платежі, обумовлені договором.

Відповідно до пункту 3.33. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 (зареєстрованих Міністерством юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442) «Електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку».

Так, позивачем 23 березня 2015 року було складено Акт № 78 про технічну перевірку приладів обліку споживача електричної енергії в присутності представника споживача, згідно з яким зроблено висновок про придатність до експлуатації приладів обліку, акт підписаний представниками електропередавальної організації, електропостачальної організації, споживача електроенергії.

Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2014 № 919, від 26.01.2015 № 68, від 26.02.2015 № 224, від 26.03.2015 № 947, від 28.04.2015 № 1321 встановлено тарифи на електроенергію для споживачів 2 класу напруги ДТГО «Львівська залізниця» на рівні: січень 2015 року - 1,321100 грн.; лютий 2015 року - 1,321100 грн.; березень 2015 року - 1,387200 грн.; квітень 2015 року - 1,401100; травень 2015 року - 1,385000 грн.

Згідно з п. 5.1. договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електроенергії. У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюються постачальником на рівні відповідних періодів поточного року. Споживач не надав обсяги постачання електричної енергії на період 2014 та 2015 року.

Судом вище встановлено, що у відповідності до умов договору споживач зобов'язався щомісяця 15 числа споживач зобов'язується направляти свого представника до постачальника електричної енергії за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 105, кім.21, для надання звіту про використану електроенергію, на основі якого споживачу виписується рахунок з урахуванням виконаних проміжних платежів. Споживач здійснює поточну оплату вартості обсягу електричної енергії протягом п'яти банківських днів з дня отримання рахунку-фактури.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містяться в ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявні у матеріалах справи звіти про використану електроенергію Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівзахідтрансбуд" за жовтень 2014 року-березень 2015 року підписані представниками споживача та постачальника, скріплені печатками підприємств. У день подання представником споживача таких звітів постачальних виписує на підставі звітів рахунок для оплати, який протягом п'яти банківських днів споживач повинен оплатити. Як вбачається з пояснень представника позивача та випливає з умов договору, рахунок вважається отриманим у день його виготовлення, який співпадає з днем подання звітів.

Відтак, станом на дату звернення з позовом до суду, як і станом на дату прийняття рішення, у відповідача існує заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії на суму 45 548 грн. 35 коп., що підтверджено описаними вище рахунками та не спростовано відповідачем.

Заборгованість відповідача за спожиту активну електричну енергію за період з січня-травня 2015 року станом на момент порушення провадження у справі у розмірі 75 363 грн. 21 коп., а не 79 932 грн. 24 коп., як заявив до стягнення позивач, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами, описаними судом вище, однак, у зв'язку з частковим погашенням заборгованості у липні 2015 року станом на момент прийняття рішення судом залишок заборгованості становить 54 557 грн. 67 коп., що вказано позивачем у акті звіряння розрахунків. Суд звертає увагу, що згідно із поданим актом звірки у суму загальної заборгованості включено також рахунок за червень 2015 року на суму 14 625 грн. 43 коп., заборгованість по якому не є предметом спору у даній справі. Відтак, беручи до уваги зборгованість за період січень-травень 2015 року та залишок боргу у розмірі 54 557 грн. 67 коп., вбачається, що сплаченими є 20 805 грн. 54 коп.

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу (ст. 534 Цивільного кодексу України).

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення (п. 7.7 договору).

Враховуючи наведене, беручи до уваги часткову оплату боргу, що не заперечує та підтверджує позивач, а також ту обставину, що борг станом на дату порушення провадження у справі, підтверджений належними доказами, становив 75 363 грн. 21 коп., суд приходить до висновку, що несплаченими залишились кошти у розмірі 54 557 грн. 67 коп.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі (п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи здійснення відповідачем часткової сплати боргу, провадження у справі в частині стягнення 20 805 грн. 54 коп. підлягає припиненню.

Оскільки згідно з долученими до матеріалів справи рахунками за спожиту активну електричну енергію за період з січня-травня 2015 року відповідачу нараховано до сплати разом 75 363 грн. 21 коп., а не 79 932 грн. 24 коп., то вимога про стягнення 4 569 грн. 03 коп. є безпідставною та необґрунтованою.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи відсутність доказів здійснення оплати протягом п'яти банківських днів з дня отримання рахунку на оплату, з 03.02.2015 року, з 05.03.2015 року, з 02.04.2015 року, з 05.05.2015 року, з 04.06.2015 року споживач вважається таким, що порушив виконання грошового зобов'язання.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до договору (п. 4.2.1) за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3- 2.3.4 цього договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Матеріалами справи не підтверджено здійснення відповідачем вчасних платежів за використану електроенергію та оплату виписаних постачальником рахунків, відтак, вбачається порушення умов договору, що дає підстави для застосування відповідних наслідків.

Відповідно до п. 2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд зазначає, що така нарахована на суми спожитої електроенергії за січень-квітень 2015 року, обрахована в межах подвійної облікової ставки, порахована математично правильно, відтак, вимога про її стягнення за порушення строків оплати є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівзахідтрансбуд" (79025, Львівська обл., місто Львів, вул. Левандівська, будинок 3, код ЄДР 32639820) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (79007, Львівська обл., місто Львів, вул. Гоголя, будинок 1, код ЄДР 01059900) 54 557 грн. 67 коп. боргу за спожиту активну електроенергію, 45 548 грн. 35 коп. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, 7 218 грн. 18 коп. пені та 2 547 грн. 82 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення 20 805 грн. 54 коп. боргу за спожиту активну електроенергію припинити.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 4 569 грн. 03 коп. боргу за спожиту активну електроенергію відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 17.07.2015 року.

Суддя Матвіїв Р.І.