Ухвала суду № 46969496, 13.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.07.2015№ 910/13185/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена-Країна», м. Київ (далі - ТОВ «Зелена-Країна») та товариства з обмеженою відповідальністю «Вассма Кемікал», м. Київ (далі - ТОВ «Вассма Кемікал»), про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі №910/13185/15

за позовом ТОВ «Зелена-Країна»

до публічного акціонерного товариства «Златобанк», м. Київ, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славінського Валерія Івановича, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Войновський Роман Миколайович, м. Коростень Житомирської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ «Вассма Кемікал»

про визнання припиненими зобов'язань іпотеки, права застави та обтяження рухомого майна, скасування заборони відчуження нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників:

позивача -Радзієвської О.Є. (довіреність від 30.03.2015 №б/н);

відповідача - Білічак Х.В. (довіреність від 15.05.2015 №40);

третьої особи-1 - Давиденка О.В. (довіреність від 30.04.2015 №723);

третьої особи-2 - Раздієвської О.Є. (довіреність від 30.03.2015 №б/н),

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Зелена-Країна» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:

- визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором від 23.12.2013 №317/1/13-KLMV (далі - Кредитний договір), укладеного публічним акціонерним товариством «Златобанк» (далі - ПАТ «Златобанк») та ТОВ «Зелена-Країна»;

- визнання припиненими зобов'язань за договором іпотеки від 23.12.2013 (далі - Договір іпотеки), укладеного ПАТ «Златобанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вассма Кемікал» (далі - ТОВ «Вассма Кемікал»), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олефіренко K.M. та за реєстровим за № 679;

- визнання припиненими зобов'язань за договором застави товарів в обороті від 23.12.2013 №317/1/13- KLMV(далі - Договір застави), укладеного ПАТ «Златобанк» та ТОВ «Зелена-Країна»;

- визнання припиненою іпотеки та скасування заборони відчуження нерухомого майна, яке було надано у забезпечення зобов'язань позивача перед відповідачем за Кредитним договором, згідно з Договором іпотеки, а саме:

нежитлові будівлі: будівля прохідної літ. «В»; автовагова літ. «Г»; автовагова літ. «г»; сарай (свинарник) літ. «Д»; естакада з площадкою літ. «Е», літ. «X»; погріб ліг. «Ж»; будівля диспетчерського пункту механічного загону літ. «З»; тамбур літ. «з»;

будівля диспетчерського автопарку літ. «К»; тамбур літ. «к»; будівля нафтоскладу літ. «Л»; будівля зарядної літ. «М-2»; будівля котельної літ. «Н»; склад для сипучих добрив літ. «О»; склад для сипучих добрив літ. «о»; склад для сипучих добрив літ. «о1»; склад амміачної селітри літ. «П»; склад амміачної селітри літ. «п»; склад амміачної селітри літ. «п1»; прирельсовий склад літ. «Р»; площадка літ. «р»; вбиральня літ. «І»; система дощової води літ. «Т»; огорожа літ. «N1»; ворота літ. «N2»; хвіртка літ. «N3»; ворота літ. «N4»; водонапірна башта ліг. «Ф»; загальною площею 5 250 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р., смт Нова Водолага, вулиця Залізнична, 1; номер запису про іпотеку: 4010967; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно): 4011148;

нежитлова будівля літ. «А-2» (адміністративна будівля) загальною площею 1430,20 кв.м., з тамбуром літ. «а», що розташована за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р., смт Нова Водолага, вулиця Залізнична, 1; номер запису про іпотеку: 4011335; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно): 4011476;

нежитлова будівля літ. «Б-2» (виробнича будівля-майстерня) загальною площею 2238,8 кв.м., з переходом літ. «б», ганком літ. « 61», ганком літ. « 62», що розташована за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р., смт Нова Водолага, вулиця Залізнична, 1; номер запису про іпотеку: 4006679; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно): 4008973;

нежитлове приміщення № 24 в нежитловій будівлі майстерні літ. «Б-2», загальною площею 351,1 кв.м., що розташована за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р., смт Нова Водолага, вулиця Залізнична, 1; номер запису про іпотеку: 4009676; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно): 4010373 (далі - нерухоме майно);

- визнання припиненим прав застави та обтяження товарів в обороті, які були надані у забезпечення зобов'язань позивача перед відповідачем за Кредитним договором згідно з Договором застави, а саме: товари в обороті насіння та засоби захисту рослин, згідно з переліком наведеним у додатку №1, балансовою вартістю 7 125 663,99 грн., місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Малинська, буд. 20; запис про обтяження внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за такими реквізитами: реєстраційний номер запису: 14089050; найменування боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА КРАЇНА»; ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 37508774.

зобов'язання відповідача здійснити дії, які згідно з чинним законодавством України є необхідними для реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення іпотеки та зняття заборони відчуження об'єктів нерухомого майна;

зобов'язання відповідача здійснити дії, які згідно з чинним законодавством України є необхідними для реєстрації відомостей про припинення обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Позов мотивовано тим, що:

23.12.2013 ПАТ «Златобанк» та ТОВ «Зелена-Країна» укладено Кредитний договір, згідно з пунктами 1.2 та 1.3 якого (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього) відповідач надав позивачу кредитні кошти у формі відкличної кредитної лінії у гривні та доларах США з максимальним лімітом заборгованості у сумі 370 000 доларів США;

відповідно до пункту 1.4 Кредитного договору (з урахування всіх змін та доповнень до нього) строк повернення кредитних коштів встановлювався до 16.01.2017;

згідно з пунктом 1.5 Кредитного договору встановлена плата за користування кредитними коштами у вигляді фіксованої процентної ставки в розмірі 28% річних за користування кредитними коштами у гривні, 16% річних за користування кредитними коштами у доларах США;

13.02.2015 відповідач як банк-кредитодавець за Кредитним договором скористався своїми правами, передбаченими підпунктами 3.1.4 та 3.1.10 пункту 3.1 Кредитного договору, а саме: відмовився в повному обсязі від подальшого кредитування позивача за Кредитним договором та з метою виконання зобов'язань позивача щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі та сплати процентів за користування кредитними коштами ініціював договірне списання з рахунку поручителя - Войновського Р.М. в рахунок погашення заборгованості позивача за Кредитним договором 371 640,13 дол. США, що у гривневому еквіваленті на дату проведення платежу становило 9 401 592, 69 грн.;

в результаті часткового виконання зобов'язань позивача за Кредитним договором згідно зі статтями 512 та 556 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) Войновський P.M. набув прав кредитора за Кредитним договором в межах суми, яка була ним фактично сплачена на погашення кредитної заборгованості позивача;

в подальшому зобов'язання позивача щодо задоволення вимог Войновського P.M., були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог позивача та Войновського P.M. згідно з актом про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.04.2015 №б/н;

після виконання зобов'язань позивача за Кредитним договором у повному обсязі відповідач в порушення положень частини першої статті 545 ЦК України не надав позивачу документа, який би підтверджував факт такого виконання;

станом на 08.05.2015 відомості про припинення\виключення обтяжень, якими забезпечувалися зобов'язання позивача за Кредитним договором, не були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2015 порушено провадження у справі; залучено до участі у справі Войновського Романа Миколайовича як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та ТОВ «Вассма Кемікал» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

ТОВ «Вассма Кемікал» 15.06.2015 подало суду пояснення, в яких зазначило, що: незважаючи на припинення основного зобов'язання, яке забезпечене іпотекою, станом на дату розгляду справи, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про чинні обтяження нерухомого майна, яке належить ТОВ «Вассма Кемікал»; у зв'язку з наявністю таких реєстраційних записів порушуються права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Вассма Кемікал» як власника такого нерухомого майна, що проявляється у позбавленні ТОВ «Вассма Кемікал» можливості розпорядження майном, що йому належить на праві власності.

Войновський Р.М. 15.06.2015 подав суду пояснення, в яких зазначив таке: 05.02.2015 Войновським Р.М. та ПАТ «Златобанк» укладено договір поруки №317/1/13-KLMV/Р-2 (далі - Договір поруки) з метою забезпечення належного виконання зобов'язань позивача за Кредитним договором; умовами Договору поруки передбачено право відповідача на договірне списання коштів з будь-якого рахунку поручителя для виконання боргових зобов'язань позивача за Кредитним договором, у випадку виникнення випадків невиконання з боку позивача забезпечених порукою зобов'язань; 13.02.2015 відповідач скористався своїм правом на договірне списання та ініціював договірне списання з рахунку Войновського Р.М., відкритого у відповідача, коштів у сумі 371 640,13 доларів США, що у гривневому еквіваленті на дату проведення платежу становило 9 401 592,69 грн.; 16.02.2015 Войновський Р.М. повідомив позивача про часткове виконання кредитних зобов'язань та вимагав сплатити суму, яка фактично була сплачена відповідно до Креджитного договору в строк до 01.04.2015; враховуючи існування між Войновським Р.М. та позивачем інших договірних відносин, згідно з якими Войновський Р.М. повинен був виконати грошові зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості придбаного товару, при цьому розмір грошових зобов'язань перевищував суму коштів, яка була сплачена позивачем на виконання грошового зобов'язання, сторонами була досягнута домовленість про припинення таких зустрічних однорідних зобов'язань шляхом проведення 14.04.2015 їх взаємного зарахування; 15.04.2015 Войновський Р.М. склав письмову заяву, посвідчену нотаріально, про задоволення своїх регресних вимог як кредитора у зобов'язанні за Кредитним договором у повному обсязі та належним чином, у зв'язку з чим такі зобов'язання були припиненими.

Відповідач 15.06.2015 та 13.07.2015 подав суду заперечення на позов та пояснення, в яких зазначив, що: відповідач не заперечує та підтверджує те, що 17.04.2015 позивачем в рахунок виконання умов Кредитного договору сплачено 333,20 доларів США та 20.04.2015 - 654,12 грн., дані кошти в повній мірі враховані при визначенні заборгованості за Кредитним договором; проте станом на 27.04.2015 внаслідок неналежного виконання позивачем умов Кредитного договору у позивача наявна заборгованість за основним боргом та процентами у сумі 386 644,58 доларів США та неустойки у сумі 7 074,59 грн.; навіть якщо припустити, що позивачем в рахунок виконання умов Кредитного договору сплачено 371 640,13 доларів США, 333,20 доларів США та 654,12 грн., то заборгованість позивача перед відповідачем в будь-якому разі наявна, так як її розмір є значно більшим, ніж зазначено позивачем у позовній заяві; оскільки Договором поруки Войновський Р.М. поручився за виконання зобов'язань позивача у сумі 370 000 доларів США, то списання коштів з рахунку Войновського Р.М. у сумі 371 640,13 доларів США, а не в сумі 370 000 доларів США, було здійснено відповідачем неправомірно (помилково), з перевищенням повноважень його посадовими особами; оскільки договірне списання коштів є правом відповідача, а не обов'язком, а тому негайно після виявлення даної помилки відповідач повернув кошти у сумі 371 640,13 доларів США на рахунок поручителя - Войновського Р.М.; враховуючи, що основне зобов'язання позивача не є припиненим, у позивача наявна заборгованість за Кредитним договором,а отже Договір іпотеки та Договір застави не є припиненими.

Позивач 02.07.2015 подав суду пояснення, в яких зазначив таке: відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1 та 5.2 Договору поруки порукою забезпечені не лише вимоги відповідача щодо повернення основної суми кредиту з лімітом заборгованості 370 000 доларів США, а і сплата процентів за користування кредитом, а також сплата неустойки, суми, на яку може бути збільшено суму кредиту, процентів тощо;

за наявною у позивача інформацією 12.02.2015 відбулося засідання кредитного комітету відповідача, на якому розглядалося питання виконання зобов'язань позивача за Кредитним договором за рахунок коштів поручителя; кредитним комітетом було ухвалено відповідне рішення, яке було виконано 13.02.2015 шляхом ініціювання відповідачем в договірному порядку списання коштів з рахунку Войновського Р.М.в рахунок погашення заборгованості позивача за Кредитним договором;

після проведення договірного списання коштів 17.03.2015 на адресу позивача надіслано лист-попередження, відповідно до якого позивача повідомлялося про наявність у нього заборгованості за Кредитним договором, яка складалася з: несплачених процентів за фактичне користування кредитом у сумі 333,20 доларів США; неустойки у вигляді пені (відповідно до пункту 4.1 Кредитного договору), розмір якої встановлюється на дату сплати;

у позивача є всі підстави вважати, що списання коштів з рахунку, на якому обліковується заборгованість позивача, і зарахування цих коштів на рахунок Войновського Р.М. було вчинено не внаслідок виявлення припущеної помилки, як стверджує відповідач, а внаслідок застосування наслідків нікчемності Договору поруки; про це свідчить також та обставина, що повернуто було всю списану з рахунку Войновського Р.М. суму коштів, в той час коли поверненню підлягала б лише зайво сплачена сума - 1 640,13 доларів США.

ТОВ «Зелена-Країна» 03.06.2015 та ТОВ «Вассма Кемікал» 23.06.2015 подали суду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову (далі - Заяви), в яких просять суд заборонити ПАТ «Златобанк» вчиняти дії щодо позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки.

Заяви мотивовано тим, що:

позивачем та ТОВ «Вассма Кемікал» були отримані від відповідача вимоги про виконання порушеного зобов'язання, згідно з якими відповідач вимагає у позивача та ТОВ «Вассма Кемікал» сплатити в якості виконання зобов'язань позивача за Кредитним договором кошти у сумі 383 644,58 доларів США, а також неустойку у сумі 7 074,59 грн.; у разі несплати вказаних сум у строк не більше ніж 30 днів з моменту отримання вимог, відповідачем буде розпочато процедуру примусового стягнення заборгованості, в тому числі, шляхом позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Вассма Кемікал»;

у випадку звернення відповідачем стягнення на предмет іпотеки виконання рішення суду щодо відповідача, яким повністю або частково будуть задоволені позовні вимоги позивача, буде неможливим, оскільки на той момент прав кредитора у зобов'язанні за Кредитним договором набуде ТОВ «Вассма Кемікал» як власник предмета іпотеки та майновий поручитель, який задовольнив вимоги іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки.

Представник позивача та ТОВ «Вассма Кемікал» у судовому засіданні 13.07.2015 підтримав подані Заяви та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вказаних заяв.

Представник Войновського Р.М. не заперечив проти задоволення Заяв позивача та ТОВ «Вассма Кемікал».

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні вказаної заяви позивача з огляду на таке.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В обґрунтування необхідності вжиття судом заходів до забезпечення позову ТОВ «Зелена-Країна» та ТОВ «Вассма Кемікал» посилаються на те, що відповідач може вчинити дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки в рахунок погашення заборгованості позивача за Кредитним договором.

Разом з тим, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (пункт 3 названої постанови пленуму).

Виходячи з наведеного, господарський суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів ТОВ «Зелена-Країна» щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову і дійшов висновку, що вимога ТОВ «Зелена-Країна» щодо забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в даній справі (про визнання припиненими зобов'язань іпотеки, права застави та обтяження рухомого майна, скасування заборони відчуження нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії) в разі невжиття такого заходу; немає зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову (заборона вчиняти дії) і предметом позовних вимог (визнання припиненими зобов'язань іпотеки, права застави та обтяження рухомого майна, скасування заборони відчуження нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії).

Отже, доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову не є обґрунтованими, а тому відповідна заява задоволенню не підлягає.

Що ж до заяви ТОВ «Вассма Кемікал» про вжиття заходів до забезпечення позову, то вона не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до статті 66 ГПК України заяви про забезпечення позову можуть подаватися лише сторонами у справі або прокурором, або ж вживатися з ініціативи суду, при чому вказаний перелік осіб є вичерпним.

Керуючись статтями 66, 67 і 86 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяв товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена-Країна» та товариства з обмеженою відповідальністю «Вассма Кемікал» про вжиття заходів до забезпечення позову зі справи №910/13185/15 відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку.

Суддя О. Марченко