Постанова № 46967846, 23.06.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року Справа № П/811/1715/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства Сальківське

до відповідача - Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградської області

про визнання протиправним та скасування рішення.

Фермерське господарство Сальківське (далі позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградської області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградської області щодо розгляду заяви про досягнення податкового компромісу від 10 лютого 2015 року.

Позивач вважає, що оскарженим рішенням податковий орган протиправно відмовив йому у застосуванні податкового компромісу до податкових зобовязань, визначених податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 26 лютого 2013 року, оскільки подана ним заява про застосування податкового компромісу відповідає вимогам Підрозділу 9-2 розділу XX Податкового кодексу України.

Відповідач адміністративний позов не визнав, свої мотиви виклав у письмових запереченнях, в яких зокрема наголосив, що податковий компроміс поширюється виключно на податкові зобов'язання з ПДВ у звязку із завищенням податкового кредиту, у той час податкове зобовязання позивача не повязане із завищенням податкового кредиту, а є наслідком перевищення обсягу операцій з реалізації сільськогосподарської продукції. За таких умов відповідач вважає, що податковий орган правомірно відмовив позивачеві у застосуванні податкового компромісу (а.с. 35).

На підставі ухвали суду від 23 червня 2015 року розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження.

Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство Сальківське зареєстроване як юридична особа 26 червня 2003 року Гайворонською районною державною адміністрацією Кіровградської області та з того часу перебуває на обліку у податковому органі як платник податків. (а.с.20).

При проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Салківське» з питань дотримання вимог податкового, податкового та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, податковий орган виявив порушення позивачем пп.2.3.1,2.3 статті 2, п.9.3,9.4,9.5,9.6 статті 9, пп.7.3. п.7.3 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, п.181.1 статті 181, .183.2 статті 183, п.183.10 статті 183, п.187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в частині незареєстрування ФГ «Салківське» платником податку на додану вартість, чим, на думку податкового органу господарством занижено податку на додану вартість на суму 103351,00 грн. (а.с.11-12).

26 лютого 2013 року Гайворонською міжрайонною державною податковою інспекцією Головного управління Кіровоградської області на підставі Акта перевірки №9/2200/32364296 від 13 лютого 2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0000222200, яким позивачеві збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 132929,00 грн (із них за основним платежем 103351,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 29578,00 грн.) (а.с.9).

Фермерське господарство Сальківське оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Так, 20 січня 2014 року постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовні вимоги ФГ „Сальківське були задоволені частково: спірне податкове повідомлення-рішення було скасоване в частині, якою позивачеві нараховано 3740,25 грн штрафних санкцій. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (справа №811/837/13-а).

Проте, станом на час розгляду даної справи, вказане судове рішення не набрало законної сили та перебуває на стадії апеляційного оскарження у Дніпропетроському апеляційному адміністративному суді.

Відтак, в силу положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, та статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, податкові зобовязання, визначені позивачеві податковим повідомленням-рішенням №0000222200, залишаються наразі неузгодженими.

За таких умов, 06 лютого 2015 року ФГ Сальківське звернулось до Гайворонської ОДПІ Кіровоградської області із заявою про застосування податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню №0000222200 від 26 лютого 2013 року (а.с.8).

10 лютого 2015 року Гайворонською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградської області винесено рішення щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу за заявою ВФГ „Сальківське (а.с.11-13).

Скарги позивача на таке рішення залишені без задоволення Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області та ДФС України відповідно (а.с. 14-19).

Підставою для винесення оскаржуваного рішення стало те, що порушення, за які позивачеві нараховано податкові зобовязання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням №0000222200, не відповідають умовам податкового компромісу.

Так, відповідач наголошує, що податковий компроміс розповсюджується виключно на факт заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку із завищенням податкового кредиту. Натомість податкове зобовязання, від якого має намір звільнитися позивач, не повязане із завищенням податкового кредиту, а є наслідком неподання позивачем заяви про перехід на загальну систему оподаткування внаслідок перевищення обсягу операцій з реалізації сільськогосподарської продукції та заниження у такий спосіб податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За змістом підпункту 14.1.179 підпункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим зобовязанням з ПДВ є загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Підрозділом 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України визначено особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування процедури податкового компромісу.

Так, пункт 1 вказаного підрозділу визначає податковий компроміс як режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Згідно з пунктом 7 зазначеного підрозділу, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

За змістом пункту 8 підрозділу 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Частина 11 підрозділу 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України містить застереження, за яким податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу, застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

З аналізу вказаних норм у їх системному звязку суд доходить висновку, що положеннями Податкового кодексу України, за умови дотримання усіх передбачених законом вимог, гарантується звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (податковий компроміс) безвідносно до природи та підстав (причин) такого заниження.

Натомість законодавцем диференційовано процедуру застосування податкового компромісу до податкових зобов'язань, які не перебували в спорах з контролюючими органами та податкових зобов'язань, які перебувають в спорах з контролюючими органами.

За таких умов суд вважає юридично помилковою позицію відповідача про те, що податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку із завищенням податкового кредиту.

Посилання ж відповідача на Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу затверджених Наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13 суд вважає необґрунтованими, оскільки такі рекомендації не встановлюють нових норм права, а носять виключно рекомендаційний та роз'яснювальний характер щодо єдиного розуміння процедури застосування податкового компромісу (пункт 1.3 розділу 1), а отже не можуть застосовуватись всупереч положенням Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованим рішення відповідача від 10 лютого 2015 року щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу за заявою позивача та приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги ФГ „Сальківське.

Для повного захисту порушених прав позивача, зважаючи на те, що спірним рішенням відповідач не виявив інших перешкод для застосування процедури податкового компромісу до податкових зобовязань ФГ „Сальківське, визначених податковим повідомленням-рішенням №0000222200, суд, керуючись частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Гайворонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградської області повторно розглянути подану позивачем заяву про застосування податкового компромісу в порядку, передбаченому підрозділом 92 розділу XX Податкового кодексу України.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 73,08 грн. (а.с. 6) підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 10 лютого 2015 року щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу за заявою ФГ „Сальківське по податковому повідомленню-рішенню з податку на додану вартість від 26 лютого 2013 року № НОМЕР_1.

Зобов'язати Гайворонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградської області розглянути подану позивачем заяву про застосування податкового компромісу в порядку, передбаченому підрозділом 92 Розділу XX Податкового кодексу України.

Присудити Фермерському господарству „Сальківське судові витрати у сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні, вісім копійок) з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1