Постанова № 46966253, 15.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2015 р. Справа№ 910/1257/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

за участю представників:

від позивача: Павлік О.М. - представник за довіреністю від 12.03.2015 року;

від відповідача: Юрченко І.Ю. - представник за довіреністю від 05.05.2015 року,

розглянувши апеляційну скаргу у відкритому засіданні Приватного акціонерного товариства «Українсько-канадське спільне товариство «Торонто-Київ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року

у справі № 910/1257/15-г (суддя Мельник В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа»

до Приватного акціонерного товариства «Українсько-канадське спільне товариство «Торонто-Київ»

про стягнення 3 673 405, 92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українсько-канадське спільне товариство «Торонто-Київ» про стягнення 3 673 405, 92 грн. заборгованості за договором на виконання будівельних робіт № 17/03 від 27.04.2004 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі № 910/1257/15-г, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 721 231, 81 грн. основного боргу, 157 555, 16 грн. - пені, 131 787, 35 грн. - 3% річних, 774 038, 98, грн. - збитків від інфляції.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач за первісним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року в частині стягнення 1 114 297, 95 грн. основного боргу, 157 555, 16 грн. - пені, 215, 34 грн. - 3% річних та 319 267, 44 грн. - збитків від інфляції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, відхиляючи доводи відповідача у мотивувальній частині рішення не навів правового обґрунтування та не зазначив, з огляду на що ці доводи та докази не приймаються судом до уваги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українсько-канадське спільне товариство "Торонто-Київ" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю. та призначено до розгляду на 23.06.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. на лікарняному, змінено склад колегії суддів, та призначено новий склад колегії: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді Ткаченко Б.О., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року справу № 910/1257/15-г прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Руденко М.А., Ткаченко Б. О.

У судовому засіданні 23.06.2015 року оголошено перерву в розгляді справи до 15.07.2015 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року у зв'язку із відпусткою судді Ткаченка Б. О., справу № 910/1257/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року справу № 910/1257/15-г прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Представник позивача у судовому засіданні 15.07.2015 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.07.2015 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 27.04.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю українсько-канадським спільним підприємством «Торонто-Київ» (замовник) було укладено договір № 17/03 (надалі - договір) на виконання будівельних робіт, згідно якого замовник доручив, а підрядник зобов'язася на свій ризик власними або залученими силами і засобами, у відповідності до затвердженої проектної документації, діючих будівельних норм та правил, в обумовлений договором строк, виконати весь комплекс робіт, необхідних для будівництва та здачі в експлуатацію "Міжнародного готельно - офісного комплексу по вулиці Антоновича (Горького), 79 у Голосіївському районі міста Києва" загальною площею 79 802,00 квадратних метрів (надалі - об'єкт), в свою чергу замовник зобов'язався надати підряднику будівельний майданчик, дозвіл на виконання будівельних робіт, відповідну проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування комплексу робіт по будівництву, прийняти належним чином виконані роботи і повністю сплатити їх вартість.

Орієнтовна вартість робіт за договором, складала 205 933 000,00 грн. вартість робіт, (далі - договірна ціна), передбачених в договорі, визначається для кожного етапу, чи його частини, виконання робіт у відповідних додатках, які після підписання сторонами є невід'ємною частиною договору. Додатки про встановлення вартості етапів, чи його частин робіт укладаються сторонами на момент укладання договору та в період його виконання.

Згідно умов договору, підрядник приступає до виконання робіт не пізніше трьох робочих днів після отримання від замовника по акту будівельного майданчику з зазначенням місця тимчасового підключення інженерних мереж, отримання проектної документації на кожен етап чи його частину.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі вищевказаного пункту договору, між сторонами були укладені додатки до договору, якими встановлювалися обсяги робіт, строки їх виконання та їх вартість.

Відповідно до п. 4.5 договору, замовник приймає виконані підрядником роботи щомісячно, не пізніше третього календарного числа місяця наступного за звітним, шляхом підписання акту виконаних робіт та довідки Ф № КБ - 3, які є підставою для розрахунків за виконані роботи.

За пунктом 4.7. договору, після виконання всіх робіт передбачених договором, сторонами укладається акт про закінчення будівництва, а датою закінчення робіт на об'єкті є дата підписання державною комісією введення об'єкту в експлуатацію відповідно до вимог діючого законодавства.

Звертаючись до суду першої інстанції позивач зазначає, що станом на день подачі позову до суду, всі роботи по об'єкту закінчені, об'єкт введено в експлуатацію, що підтверджується актом готовності об'єкта до експлуатації від 27 березня 2012 року.

Також, інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта: "Будівництво міжнародного готельно - офісного комплексу на вулиці Антоновича (Горького), 79 у Голосіївському районі міста Києва", проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, та підтверджено його готовність до експлуатації Сертифікатом серії КВ № 16512047981 від 30 березня 2012 року.

На виконання умов договору, позивачем виконано робіт на загальну суму 449 302 164,45 грн., а відповідачем сплачено за роботи 447 580 972,64 грн., з яких 431 000,00 грн. сплачено за період з 15.10.2014 року по 16.01.2015 року. Беручи до уваги зазначене у відповідача перед позивачем виник борг у розмірі 1 721 231,81 грн.

Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із п. 5.3 договору, оплата робіт по кожному етапу будівництва здійснюється у наступному порядку:

- за письмовим зверненням підрядника замовник перераховує аванс в узгодженому сторонами розмірі, але не менше 50% вартості робіт, запланованих на місяць, що авансується. Аванс перераховується за 5 днів до початку місяця (п. 5.3.1 договору);

- замовник сплачує підряднику суму згідно акту виконаних робіт за звітний місяць та довідки Ф № КБ-3 діючого зразка, підписаних уповноваженими представниками сторін. Перерахування коштів здійснюється не пізніше 3-х банківських днів після підписання сторонами акту виконаних робіт та довідки за звітний місяць з урахуванням раніше сплаченого авансу (п. 5.3.2 договору).

Відповідно до п. 5.3.3 договору, кінцеві розрахунки здійснюються після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт протягом 5-ти днів після підписання акту державної комісії про введення об'єкту в експлуатацію.

Колегією суддів встановлено, що позивачем, на підставі договору № 14/03 від 27.04.2004 року було виконано робіт на загальну суму 449 302 164,45 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт підписаними представниками сторін та наявними в матеріалах справи.

Водночас, відповідач за виконані роботи розрахувався частково на загальну суму 447 580 972,64 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи. Враховуючи зазначене, у відпвоідача перед позивачем наявним боргу у сумі 1 721 231,81 грн.

Заперечуючи проти наявності боргу у розмірі 1 114 297, 30 грн. відповідач зазначає, що 09.07.2013 року спеціалістами ПАТ «УКСТ «Торонто - Київ» був складений дефектний акт щодо стану покрівель об'єкту міжнародний готельно - офісний комплекс по вул. Червоноармійська, 100. Комісією ПрАТ «УКСТ «Торонто - Київ» була встановлена необхідність заміни 280 кв.м гідроізоляційної мембрани. Причиною пошкоджень мембрани було визначено порушення технології та послідовності виконання робіт виконаних ТОВ «Основа» за договором. Роботи із заміни мембрани були виконані ПП «Ніратекс», вартість робіт згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 30.04.2014 року склала 337 946,50 грн.

15.05.2014 року спеціалістами ПАТ «УКСТ «Торонто - Київ» був складений дефектний акт щодо стану мощення ФЕМ на відмітці +0.000 в вісях 1-9; Д-И на об'єкті міжнародний готельно - офісний комплекс по вул. Червоноармійська, 100. Комісією ПАТ «УКСТ «Торонто - Київ» була встановлена необхідність перекладення ФЕМів в вісях 9-6; Ж-И; 9-4; Д-Е та вздовж водовідного лотка по вісі Ж та водовідного лотка вісі Ж для збільшення водовідведення. Причиною проблем з водовідводом було визначено недостатній ухил поверхні, мощеної ФЕМами, який виник внаслідок недотримання ТОВ «Основа» при здійснення робіт за договором проектного рівня плити перекриття. Роботи із перекладення ФЕМів були виконані ТОВ «ЄВРОЕКОБУД», вартість робіт згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 31.07.2014 року склала 130 750,80 грн.

17.02.2014 року спеціалістами ПАТ «УКСТ «Торонто - Київ» був складений дефектний акт щодо стану вікон та відкосів готелю «Холідей Інн Київ» на об'єкті міжнародний готельно - офісний комплекс по вул. Червоноармійська, 100. Комісією ПАТ «УКСТ «Торонто - Київ» була встановлена необхідність ремонту 100 одиниць вікон відкосів та підвіконь, а також повної заміни 2 одиниць вікон. Причиною неналежного стану вікон та відкосів є їх неналежна якість та дефекти монтажу, допущені ТОВ «Основа» під час виконання робіт за договором. Попередньо визначена вартість усунення вказаних дефектів складає 370 000 гривень.

20.08.2014 року спеціалістами ПАТ «УКСТ «Торонто - Київ» був складений дефектний акт щодо протікання ґрунтових вод крізь стики залізобетонних панелей, що формують внутрішню поверхню «стіни в грунті» на позначках «-9.300», «-12.300», «- 15.000» на об'єкті міжнародний готельно - офісний комплекс по вул. Червоноармійська, 100. Комісією ПАТ «УКСТ «Торонто - Київ» була встановлена необхідність виконання ремонту та усунення протікання 138 погонних метрів стиків. Попередньо визначена вартість усунення вказаних дефектів складає 275 600 гривень.

За приписами ч. 3 ст. 853 ЦК України передбачено, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Згідно із ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Відповідно до п. 8.2 договору підрядник за письмовою вимогою і за свій рахунок повинен усунути недоробки або неякісно виконані роботи, що були виявлені протягом строку гарантії і зумовлені виконанням робіт з порушенням діючих будівельних норм і правил, умов договору протягом 5 днів з моменту отримання зазначеної вимоги або за згодою замовника встановити інший строк для їх усунення. Перелік недоробок або неякісно виконаних робіт визначається дефектним актом, що укладається сторонами в якому обов'язково фіксується дата виявлення недоробок і можливі строки їх усунення.

При відмові підрядника брати участь у складанні дефектного акта він може складатись замовником із залученням експерта (експертної організації) або спеціаліста з питань будівництва, згідно з чинним законодавством України (п. 8.3 договору).

Таким чином, при виявлені недоліків у виконаних позивачем роботах, відповідач повинен повідомити позивача про їх виявлення та скласти з останнім дефектний акт. І тільки, при відмові позивача підписати дефектний акт залучити відповідного експерта для його складання.

Так, колегією суддів встановлено, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів повідомлення позивача про виявлення недоліків у виконаних роботах та необхідність складання дефектних актів.

Крім того, як вбачається із змісту дефектних актів вони складені відповідачем в односторонньому порядку без присутності представників позивача.

За таких обставин, колегія суддів не приймає як належні докази наявності у виконаних позивачем роботах недоліків, дефектні акти від 09.07.2013 року, від 15.05.2014 року, від 20.08.2014 року та від 17.02.2014 року.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 1 721 231, 81 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 529 405,53 грн. - пені, 137 505,10 грн. - 3% річних та 1 555 481,10 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.10.9 договору визначено, що порушення строків фінансування об'єкту, якщо порушення строків зумовлене обставинами, що залежать від замовника, останній сплачує підряднику пеню від несплаченої суми за кожний день затримки в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня , але не більше 5% від загальної вартості робіт за договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, здійснивши перерахунок суми пені з урахуванням того, що оплата виконаних робіт повинна була бути здійснена не пізніше 3-х банківських днів після підписання сторонами актів виконаних робіт та довідок, та враховуючи шестимісячний строк нарахування пені, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення пені у сумі 157 555, 16 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, здійснивши перерахунок збитків від інфляції з врахуванням місяців у яких мала місце дефляція, колегією суддів встановлено, що сума інфляційних становить 774 038, 98 грн., а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в зазначеній частині частково у сумі 774 038, 98 грн.

Також, перевіривши розрахунок 3% річних колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 3% річних частково у сумі 131 787, 35 грн.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року у справі № 910/1257/15-г відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українсько-канадське спільне товариство «Торонто-Київ» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року у справі № 910/1257/15-г - без змін.

3. Матеріали справи № 910/1257/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко