Рішення № 46965473, 16.07.2015, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/1625/15-ц

Провадження № 2/505/1006/2015 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2015 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Вергопуло А.К.,

секретаря судового засідання Чебан О. Г.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, стверджуючи, що 01 червня 2013 року між нею та відповідачем була досягнута домовленість про продаж 1/2 частини житлового будинку з відповідними спорудами та будівлями, що розташований за адресою: вул. Пушкіна, 21, м. Котовськ, Одеська область. Тоді ж, 01 червня 2013 року, позивачка передала відповідачу обумовлену суму грошей у розмірі 30000,00 грн., про що останній власноруч написав розписку та передав позивачці правовстановлюючі і технічні документи та ключі від вхідних дверей частини житлового будинку. Проте відповідач не зявляється в нотаріальну контору для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку.

Позивачка просила визнати дійсним укладений між нею та відповідачем 01 червня 2013 року договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку з відповідними спорудами та будівлями, що розташований за адресою: вул. Пушкіна, 21, м. Котовськ, Одеська область, визнати за нею право приватної власності на вказаний будинок.

Котовським міськрайонним судом Одеської області 23 вересня 2013 року було винесено заочне рішення, яким позов ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 травня 2015 року скасоване заочне рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27 23 вересня 2013 року, тому справу передано на новий розгляд в загальному порядку.

Позивачка у судове засідання не зявилась, про судові засідання повідомлялась, отримувала копію ухвали про скасування заочного рішення, про що свідчить підпис у рекомендованому поштовому повідомленні. Судові повістки були направлені на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачки, які повернулись з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Іншими даними про місце перебування чи роботи відповідачки суд не володіє.

Суд вважає за можливим слухати справу за відсутності нез'явившоїся позивачки. При цьому суд враховує положення ч. 1 ст. 169 ЦПК України, згідно якої суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

При таких обставинах, зважаючи на довгий час розгляду справи у суді, суд вважає за неможливим перенести розгляд справи на іншу дату.

Відповідач в судове засідання не зявився, його представник надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між сторонами існувала усна домовленість про укладання договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Пушкіна, 21, м. Котовськ, Одеська область. Сторони досягли згоди щодо ціни житлового будинку, яка склала 30000,00 грн.

На підтвердження намірів укладення вказаного договору позивачка 01 червня 2013 року передала відповідачу 300000,00 грн., що підтверджується розпискою.

Договір купівлі-продажу укладений не був.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору,що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно п. 13 Постанови № 9 ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Крім того, п. 13 Постанови № 9 Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року, встановлено, що при розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 3 ст. 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Отже, правила ст. 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки.

За таких обставин відсутні правові підстави для визнання угоди купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку, з відповідними господарчими спорудами та будівлями, який розташований за адресою: вул. Пушкіна, 21, м. Котовськ, Одеська область, усно укладену сторонами 01 червня 2013 року та підтверджену розпискою продавця про отримання грошей від покупця від 14.09.2013 року.

У зв`язку із відсутністю підстав для визнання угоди купівлі-продажу 1/2 частин житлового будинку, з відповідними господарчими спорудами та будівлями, який розташований за адресою: вул. Пушкіна, 21, м. Котовськ, Одеська область, дійсним, також відсутні підстави для визнання за позивачкою права власності на зазначений будинок.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення або отримання копії шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя