Ухвала суду № 46964695, 16.07.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/153/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Бакланов Р. В.Номер провадження 11-кп/788/221/15 Суддя-доповідач - Борсай В. М. Категорія - Крадіжка

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2015 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Борсая В. М.,

суддів - Крамаренка В. І., Матуса В. В.,

з участю секретаря судового засідання - Лобанової О.В.

прокурора - Савостьянової Л.В.

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Суми в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Сумської області Маслюка С.В. на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 18 лютого 2015 року, яким

ОСОБА_3, який ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився та проживає в АДРЕСА_1 раніше судимий:

1. 10 грудня 2012 року за ст. 122 ч. 1 КК України до 240 годин громадських робіт;

2. 29 березня 2013 року за ст. ст. 389 ч. 1, 71 КК України до 3 місяців 10 днів арешту;

3. 12 грудня 2013 року за ст. ст. 185 ч. 3, 15-185 ч. 2, 70 ч. 4, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

4. 4 грудня 2014 року за ст. ст. 185 ч. 2, 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік із застосуванням обмежень, передбачених ст. 76 КК України.

Згідно з вимогами ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів за цим вироком та вироком Лебединського районного суду Сумської області від 4 грудня 2014 року остаточно визначено покарання 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки із застосуванням обмежень, передбачених ст. 76 КК України.

ВСТАНОВИЛА:

30 листопада 2014 року о 22 годині обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в селі Ворожба Лебединського району Сумської області, у ОСОБА_4 таємно викрав куртку, вартістю 550 грн та жилетку, вартістю 137 грн 50 коп., а всього майна на загальну суму 687 грн 50 коп.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначення ОСОБА_3 надто м'якого покарання та ухвалити новий вирок, яким визначити обвинуваченому покарання за ст. 185 ч. 2 КК України у виді 1 року позбавлення волі та на підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів покарання за вироком суду від 4 грудня 2014 року у виді 2 років позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, виконувати самостійно.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Вислухавши доповідь судді про обставини кримінального провадження та зміст апеляційної скарги, прокурора про необхідність її задоволення, обвинуваченого про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вбачає підстави для її задоволення.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи та зроблений обґрунтований висновок про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах, зокрема показаннях обвинуваченого у судовому засіданні, в яких він повністю визнав себе винним у скоєнні злочину і не заперечував своєї причетності до крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_4, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, без дослідження інших доказів.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ст. 185 ч. 2 КК України є правильною і не оспорюється.

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами, повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків.

Проте суд першої інстанції, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, неповною мірою врахував обставини справи та дані про особу обвинуваченого і призначив йому покарання, яке не можна визнати справедливим унаслідок його м'якості.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_3 уже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений, характеризується негативно, зловживає спиртними напоями і злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин призначене ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 2 КК України покарання із застосуванням ст. 75 КК України не можна вважати достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Таким чином суд допустив неправильне застосування кримінального та кримінального процесуального закону, а тому відповідно до вимог ст. 420 КПК України вирок місцевого суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку.

Згідно з матеріалами провадження, вироком Лебединського районного суду Сумської області від 4 грудня 2014 року за злочин, вчинений 7 листопада 2014 року ОСОБА_3 засуджений за ст. ст. 185 ч. 2, 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Оскільки покарання за злочин, вчинений 30 листопада 2014 року за вироком апеляційного суду ОСОБА_3 повинен відбувати реально, остаточне покарання необхідно призначити на підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів, при цьому покарання за попереднім вироком суду від 4 грудня 2014 року має виконуватися самостійно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 414, 419, 420 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області Маслюка С.В. - задовольнити.

Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 18 лютого 2015 року відносно ОСОБА_3 в частині призначеного покарання скасувати

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 призначити покарання за ст. 185 ч. 2 КК України 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів покарання за цим вироком та вироком Лебединського районного суду Сумської області від 4 грудня 2014 року виконувати самостійно.

Вирок суду може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

Борсай В. М. Крамаренко В. І. Матус В. В.

З оригіналом згідно:

суддя В.М. Борсай