Постанова № 46964023, 22.06.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року м.Житомир справа № 806/1083/15

час прийняття: 11 год. 30 хв. категорія 6.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Длугаш О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Брусилівського району до Головного управління Держземагентства в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування наказів,

встановив:

Прокурор звернувся до суду з вказаним позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Житомирській області про надання ОСОБА_4 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованих за межами: Покришівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області орієнтовною загальною площею 138,5983 га вартість 265277,14 грн від 13 січня 2014 року № ЖТ/1820983900:02:000/00000004, ЖТ/1820983900:02:000/00000008, ЖТ/1820983900:02:000/00000026, та Озерської сільської ради Брусилівського району Житомирської області орієнтованою загальною площею 443 га вартістю 893531 грн від 07 квітня 2014 року №№ 238-сг, 239-сг, 240-сг, 241-сг, 242-сг, 243-сг.

При цьому зазначав, що проведеним вивченням Прокуратурою Брусилівського району встановлено, що ці накази є незаконними та підлягають скасуванню. Так як прийняті з порушенням вимог земельного законодавства та всупереч законодавчо встановленій процедурі набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, з мотивів наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в засіданні суду позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, на підставі доводів викладених у письмових запереченнях.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити Прокурору Брусилівського району в задоволенні позовних вимог повністю, з доводів наведених у письмових запереченнях на позовну заяву і доповненнях до заперечень.

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача і представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Держземагентства у Житомирській області були прийняті накази про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 13 січня 2014 року за №№ ЖТ/1820983900:02:000/00000004, ЖТ/1820983900:02:000/00000008, ЖТ/1820983900:02:000/00000026 та від 07 квітня 2014 року за №№ 238-сг, 239-сг, 240-сг, 241-сг, 242-сг, 243-сг. Цими наказами відповідачем надано дозвіл гр. ОСОБА_4 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, розташованих на території Брусилівського району, а саме Покришівської сільської ради орієнтованими розмірами: 59,1192 га - наказ від 13.01.2014 № ЖТ/1820983900:02:000/00000004; 32,0666 га - № ЖТ/1820983900:02:000/00000008; 47,4125 га - № ЖТ/1820983900:02:000/00000026; Озерської сільської ради орієнтованими розмірами: 70,07 га - наказ від 07.04.2014 № 238-сг; 96,26 га - № 239-сг; 23,09 га - № 240-сг; 60,91 га - № 241-сг; 21,19 га - № 242-сг; 171,48 га - № 243-сг.

Судом беззаперечно з'ясовано, що спірні накази прийняті відповідачем за результатами розгляду дев'яти клопотань (заяв) представника ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, поданих 11.12.2013 та 03.03.2014 на ім'я начальника Головного управління Держземагентства у Житомирській області. У цих заявах представник третьої особи просив надати ОСОБА_4 дозволи на розроблення документації із землеустрою для отримання земельної ділянки сільськогосподарського призначення з земель запасу в оренду строком на 10 років для ведення фермерського господарства орієнтованими площами - 59,1192 га, 32,0666 га, 47,4125 га - на території Покришівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, а також орієнтованими площами - 70,0700 га, 96,2600 га, 23,0900 га, 60,9100 га, 21,1900 га 171,4800 га - на території Озерської сільської ради Брусилівського району.

Із копії зазначених клопотань та приєднаних до них матеріалів видно, що до заяв представник за довіреністю ОСОБА_5 додав: викопіювання із зазначенням бажаних місць розташування та розмірами земельних ділянок; копії паспорта на ім'я ОСОБА_4, ідентифікаційного коду і диплому про освіту останнього; копію довіреності представника.

Суд, перевіряючи накази відповідача від 13.01.2014 та від 07.04.2014 на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, виходив із такого.

Згідно зі частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поняття "землеустрою" визначено у статті 1 Закону України "Про землеустрій", в якій зазначено, що землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

У відповідності до приписів ст. 8 Закону України "Про землеустрій" регулювання у сфері землеустрою здійснюють, зокрема, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у межах повноважень, встановлених законом.

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про землеустрій", землеустрій здійснюється на підставі: рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Пунктом 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445, визначено, що центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності є Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України).

Згідно зі п. 7 згаданого Положення, Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

У пункті 1 Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 № 258 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2012 р. за № 852/21164 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення № 258) закріплено, що Головне управління Держземагентства в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане. Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань.

Згідно зі підпунктом 4.32 пункту 4 Положення № 258, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ЗК України, передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини 2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 № 973-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон) визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону (ч. 2 ст. 1 наведеного Закону).

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства врегульовано статтею 7 Закону.

Згідно зі частиною 1 цієї статті Закону, для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності (ч. 3 ст. 7 Закону).

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить на користь висновку, що з метою реалізації права громадян на отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки останній звертається з відповідною заявою чи клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Імперативність зазначених норм полягає в тому, що така заява чи клопотання має містити обов'язкові реквізити, зокрема додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

У контексті викладеного судом встановлено, що подані до відповідача заяви ОСОБА_4 не містять обґрунтувань розмірів вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, необхідності отримання таких великих площ земельних ділянок та не зазначив самі перспективи діяльності фермерського господарства, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність.

Також суд звертає увагу на те, що з метою реалізації права ОСОБА_4 на створення фермерського господарства і отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства його представник подав дев'ять заяв до Головного управління Держземагентства у Житомирській області, в яких просив надати ОСОБА_4 9 окремих земельних ділянок (масивів) на території Покришівської та Озерської сільських рад Брусилівського району Житомирської області.

У зв'язку з цим суд відмічає, що частиною 7 статті 7 Закону визначено, що земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Термін "єдиний земельний масив" введений до законодавства України Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", однак його зміст чітко не визначений.

Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачає виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) єдиними земельними масивами двох видів. Перший з них являє собою сукупність суміжно розташованих індивідуальних земельних ділянок в одному полі чи групі компактно розташованих полів. Другий вид єдиного земельного масиву - це одна земельна ділянка, яка передається у спільну власність групі власників земельних часток (паїв).

Доказів того, що земельні ділянки, дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду для ведення фермерського господарства яких надано спірними наказами відповідача, є єдиними масивами суду надано не було.

За наведеного, суд приходить до висновку про недотримання відповідачем вищевказаної норми в частині надання земельних ділянок єдиними майновими масивами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 22.01.2014 в справі №К/800/40388/13.

Довідками Покришівської та Озерської сільських рад Брусилівського району Житомирської області від 02.03.2015 та від 27.02.2015 підтверджено, що на території цих сільських рад ОСОБА_4 фермерського господарства не створював.

Окрім цього, судом встановлено, що розпорядженням Брусилівської районної державної адміністрації від 18.05.2011 № 184 було надано гр. ОСОБА_7 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 700 га в оренду для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу, що розташовані за межами населених пунктів Озерської сільської ради.

У подальшому розпорядженням голови Брусилівської районної державної адміністрації від 21.09.2011 № 326 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок користування на умовах оренди гр. ОСОБА_7, загальною площею 496,1428 га для ведення фермерського господарства із земель запасу, що розташовані за межами населених пунктів Озерської сільської ради та передано в оренду гр. ОСОБА_7 строком на 49 років вказану земельну ділянку для ведення фермерського господарства із земель запасу, що розташовані за межами населених пунктів Озерської сільської ради.

На виконання цього розпорядження між Брусилівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ОСОБА_7 (Орендар) 13 березня 2012 року укладено ряд договорів оренди, за умовами яких в оренду передано земельні ділянки для ведення фермерського господарства, які знаходяться за межами населених пунктів Озерської сільської ради Брусилівського району, а саме: № 1 про оренду земельної ділянки площею 21,1893 га; № 2, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 171, 4828 га; № 3 за умовами якого передано в оренду земельну ділянку пл. 23,0941 га; № 4 згідно з яким в оренду було передано земельну ділянку загальною площею 99,5524 га;№ 5 у відповідності з яким передано в оренду земельну ділянку орієнтовною площею 96,2579 га; № 6 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 60,9064 га.

Вказані договори оренди були зареєстровані у Відділі Держкомзему у Брусилівському районі у 2012 році.

Станом на 07.04.2014 земельні ділянки орієнтовною площею 171, 48 га, 60,91 га, 23,09 га, 96,26 га, 21,19 га за межами населених пунктів Озерської сільської ради, дозвіл на розроблення документації із землеустрою стосовно яких оскаржуваними наказами Головного управління Держкомзеагенства у Житомирській області від 07 квітня 2014 року надано ОСОБА_4, обліковувалися за громадянкою ОСОБА_7 на праві користування (в оренді), про що свідчить лист в.о. начальника відділу Держземагенства у Брусилівському районі від 27.02.2015 № 8-609-0.2-795/2-15.

Отже, під час прийняття відповідачем наказів від 07.04.2014 № 238-сг, № 239-сг, № 240-сг, № 241-сг, № 242-сг, № 243-сг про надання дозволів гр. ОСОБА_4 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, розташованих на території Озерської сільської ради орієнтованими розмірами: 70,07 га; 96,26 га; 23,09 га; 60,91; 21,19 га; 171,48 га, зазначені земельні ділянки перебували на праві оренди в гр. ОСОБА_7

Та обставина, що орендовані гр. ОСОБА_7 земельні ділянки загальною площею 331,9416 га для ведення фермерського господарства на даний час повернуто, за судовим рішенням в цивільній справі № 275/1084/13-ц, яке набрало законної сили, до земель запасу Озерської сільської ради Брусилівського району Житомирської області не спростовує факту перебування їх в оренді ОСОБА_8 під час прийняття спірних наказів по зазначеним земельним ділянкам.

При цьому суд враховує, що, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Статтею 27 цього Закону врегульовано захист прав орендаря та орендодавця на орендовану земельну ділянку. Зокрема, частиною 1 наведеної статті встановлено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті наказів від 07.04.2014, якими надано дозволи ОСОБА_4 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду на території Озерської сільської ради, які на той час перебували, на передбачених законодавством підставах, в оренді в гр. ОСОБА_7 діяв не з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо, необґрунтовано та з використанням повноваження всупереч меті, з якою це повноваження надано.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин, суд вважає, що Головне управління Держземагентства у Житомирській області при прийнятті наказів про надання ОСОБА_4 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованих за межами: Покришівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області орієнтовною загальною площею 138,5983 га від 13 січня 2014 року № ЖТ/1820983900:02:000/00000004, ЖТ/1820983900:02:000/00000008, ЖТ/1820983900:02:000/00000026, та Озерської сільської ради Брусилівського району Житомирської області орієнтованою загальною площею 443 га від 07 квітня 2014 року №№ 238-сг, 239-сг, 240-сг, 241-сг, 242-сг, 243-сг, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством.

Відтак згадані накази необхідно скасувати як протиправні.

Стосовно тверджень представника третьої особи про порушення правил адміністративної юрисдикції, викладених у доповненнях до заперечень, оскільки у даній справі відповідач при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпорядження землею, суд зазначає слідуюче.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ч. 2 ст. 4 КАС України).

За змістом пункту 12 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013 № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", управління та розпорядження державним і комунальним майном є організаційно-правовою діяльністю суб'єктів владних повноважень - органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють її шляхом прийняття актів з дотриманням встановленої процедури. Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

У відповідності до п. 1 Рішення Конституційного Суду від 01.04.2010 № 10-рп/2010 "У справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України" до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Як вже було зазначено вище Головне управління Держземагентства у Житомирській області як територіальний орган центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, згідно зі нормами земельного законодавства, наділено повноваженнями щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Реалізація таких повноважень здійснюється шляхом прийняття рішення за результатами поданих громадянами клопотань з дотриманням певної процедури. У свою чергу, громадянин, який з метою реалізації свого суб'єктивного права через прийняття суб'єктом владних управлінських функцій відповідного рішення, чи вчинення ним дій, вступає з ним в публічно-правові відносини і має право на захист свого права в адміністративному суді.

Отже, приймаючи накази про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою громадянам відповідач реалізує в односторонньому порядку дозвільну функцію, відтак у спорі про оскарження таких рішень відповідач виступає як суб'єкт владних повноважень.

Підсумовуючи викладене, а також ураховуючи предмет спірних правовідносин, їх характер та правовий статус учасників, суд приходить до переконання про помилковість доводів представника третьої особи, що у даному випадку Головне управління Держземагентства у Житомирській області не виступає як суб'єкт владних повноважень.

За таких обставин, суд вважає, що позов Прокурора Брусилівського району необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 86, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Житомирській області про надання ОСОБА_4 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованих за межами: Покришівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області орієнтовною загальною площею 138,5983 га від 13 січня 2014 року № ЖТ/1820983900:02:000/00000004, ЖТ/1820983900:02:000/00000008, ЖТ/1820983900:02:000/00000026, та Озерської сільської ради Брусилівського району Житомирської області орієнтованою загальною площею 443 га від 07 квітня 2014 року №№ 238-сг, 239-сг, 240-сг, 241-сг, 242-сг, 243-сг.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 01 липня 2015 р.