Ухвала суду № 46961853, 15.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6584/15 Справа № 199/3322/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Петренко І.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Петренко І.О.

суддів Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2015 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, Публічне акціонерне товариство «Кредобанк», до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛМ», про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою суду від 19 травня 2015 року відкрите провадження в цивільній справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, Публічне акціонерне товариство «Кредобанк», до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛМ», про стягнення з відповідача, як з поручителя, заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 39410579,10 грн.

Позивач разом з позовом подав до суду заяву, за якою просить з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові суми, належні ОСОБА_2, в межах заявленої суми позовних вимог. Заява обґрунтовується тим, що у відповідача є реальна можливість своїми діями ускладнити у майбутньому виконання рішення суду у звязку з погіршенням фінансового становища відповідача та наявності можливості відчуження ним активів. Позивач наголошує на тому, що майно, яке є у відповідача, на момент предявлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду, оскільки відповідач може продати належне йому на праві власності майно.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2015 року в задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» просить ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції», суд першої інстанції виходив з того, що до позову додана копія додаткового договору № 1 про внесення змін до кредитного договору № 003/09-К від 23 квітня 2009 року, укладеного між ВАТ «Кредобанк» та ТОВ «МІЛМ», за яким позичальник зобовязався надати в заставу майно (власне та третіх осіб), заставна вартість якого становить 61890098,16 грн.

З огляду на розмір заборгованості за кредитним договором (39410579,10 грн.), вартості заставного майна (61890098,16 грн.) мало бути більш ніж достатньо для задоволення вимог позивача, як кредитора. В той же час, позивач копію відповідного договору суду не надав, як не надав і відомості про те, що майно в достатньому розмірі не було передане в заставу.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери , тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання , тощо).

Отже, необхідною умовою застосування заходів забезпечення позову є існування реальної загрози невиконання чи утруднення невиконання судового рішення по справі, підтверджена належними та допустимими доказами.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, то заявник просив накласти арешт на майно та грошові суми, належні ОСОБА_2 в межах заявленої суми позовних вимог в розмірі заборгованості за кредитним договором № 003/09-К від 23 квітня 2009 року, який укладений між ВАТ «Кредобанк» та ТОВ «МІЛМ» у розмірі 39410579, 10 грн.

Але, вирішуючи питання про відмову в забезпечені позову, суддею не зясовано на яке саме майно та грошові кошти позивач просив накласти арешт, а заява про забезпечення позову не відповідає вимогам до такої заяви.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про порушення судом першої інстанції порядок розгляду питання щодо забезпечення позову, що є підставою для скасування ухвали та передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції. відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303,307,312,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» - задовольнити частково.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2015 року - скасувати і передати питання щодо забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню по справі.

Головуючий суддя - І.О. Петренко

Судді - С.П.Котушенко

- ОСОБА_3