Рішення № 46961581, 13.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5883/15 Справа № 191/5555/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Варенко О.П.,

суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2014 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про виселення,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 26.06.2007 року уклали кредитний договір №DNUOGK00001327. Відповідно до п. 7.1. кредитного договору Банк зобов'язався надати Відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 14300.00 доларів США строком до27.06.2037 р., а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатитивідсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідач 27.06.2007 р. уклали договір іпотеки №DNUOGK00001327. Згідно з п. 33.3 договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 28.80, житловою площею 16.90 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, відповідач зобов'язання за Кредитним договором не виконав. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Синельниківського міськрайонногосуду Дніпропетровської областіз позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та 16.10.2012 року суд ухвалив рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, загальною площею 28.80, житловою площею 16.90 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приват Банк».

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняютьжитловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

У зв'язку з чим просить суд виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_2. Судові витрати покласти на відповідача.

Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Виселено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_3.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляцій скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не зявилися з невідомих суду причин, про час розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.155-158).

Вислухавши представника апелянта ОСОБА_4, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції, керуючись ч.1-2 ст. 40 Закону України „Про іпотеку" та ч.1, 3 ст. 109 ЖК України, посилався на те, що рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області 16.10.2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, загальною площею 28.80, житловою площею 16.90 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4., шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приват Банк». Для реалізації вищевказаного рішення суду необхідно, щоб всі мешканці, що проживають в даному будинку були виселені, оскільки при продажу можуть бути порушені як права позивача - продавця так і права покупця.

09.10.2013 року позивачем була направлена вимога про виселення із будинку на ім'я відповідача ОСОБА_3, надано тридцятиденний строк для добровільного виселення.

Проте з даними висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне:

Згідно ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення чи житловий будинок є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. При розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Частинами 2 і 3 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» встановлений певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно ч. 1, 3 ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст. 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Зкредитного договору №DNUOGK00001327від 26.06.2007 року, вбачається, що сторони перебували у договірних стосунках, позивач надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 14300,00 долар США з кінцевим терміном повернення 27.06.2037 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і відповідач 27.06.2007 р. уклали договір іпотеки №DNUOGK00001327.

Згідно рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області 16.10.2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, загальною площею 28.80, житловою площею 16.90 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приват Банк» .

09.10.2013 року позивачем була направлена вимога про виселення із будинку на ім'я відповідача ОСОБА_3, надано тридцятиденний строк для добровільного виселення (а.с.12).

Проте, матеріали справи не містять відомостей про те, що дана вимога отримана ОСОБА_3

Крім того, ухвалюючи рішення в частині виселення інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_3, суд першої інстанції не зясував, що в даній квартирі без реєстрації проживають апелянт - дружина відповідача та їх неповнолітня донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та не вирішив питання про залучення до участі у справі апелянта та орган опіки і піклування.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про виселення.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

ОСОБА_6