Ухвала суду № 46960487, 16.07.2015, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3153/15-ц

Провадження № 2-зз/209/7/15

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2015 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська у складі:

головуючогосудді Лобарчук О.О.

при секретарі Догадайло Ю.С.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заходу забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Гнєзділова В.Є. перебувала цивільна справа № 2-534/2011 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на приватну власність та стягнення боргу, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ТОВ Фірма «Крус» про стягнення боргу.

Одним із відповідачів за зустрічним позовом був її колишній чоловік, ОСОБА_4.

27.01.2011 року ухвалою судді Гнєзділова В.Є. було задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення зустрічного позову та накладено арешт на: все рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_4, у тому числі на: квартиру АДРЕСА_1; автомобіль ОСОБА_5, 1997 р.в., реєстраційний н/з 92-392 АН, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4; автомобіль Лексус RХ 350, реєстраційний н/з НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4

Cпільне сумісне майно, належне подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_4, у тому числі на: будинок, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, пров. Урицького, буд. 12; на все майно ТОВ Фірма «Крус», ЄДРПОУ 21879812.

Рішенням суду від 28.02.2011 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за договором боргу 2 865 240 грн., 1 700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ по справі.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ТОВ Фірма «Крус» були задоволені повністю та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у рахунок погашення заборгованості за договором боргу 2 865 240 грн., 1 700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ по справі.

Також суд вирішив, що в разі недостатності майна та коштів, належних особисто ОСОБА_4 на погашення недостатньої суми боргу звернути стягнення на спільне сумісне майно, належне подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_4, а також на все майно ТОВ Фірма «Крус», ЄДРПОУ 21879812, де б воно не було та з чого не складалося.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.06.2011 року її шлюб з ОСОБА_4 було розірвано.

В лютому 2012 року вона звернулася до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна та визнання права власності, а в березні 2012 року її колишній чоловік, ОСОБА_4 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про поділ майна.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було задоволено частково, поділено спільне майно подружжя, виділено та визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Лексус RХ 350, реєстраційний н/з НОМЕР_1.

Поділено спільне майно подружжя, виділено та визнано за ОСОБА_4 право власності на автомобіль ОСОБА_5, 1997 р.в., реєстраційний н/з 92-392 АН.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію на 1/3 частину автомобіля Лексус RХ 350, реєстраційний н/з НОМЕР_1, в розмірі 73 732,33 грн..

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію на 2/3 частини автомобіля ОСОБА_5, 1997 р.в., реєстраційний н/з 92-392 АН, в розмірі 32 851,34 грн., грошову компенсацію за 2/3 частини від суми продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Крус» 79 000 грн., а всього 111 851,34 грн..

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Зокрема, було відмовлено у поділі будинку, що знаходиться за адресою: м.Дніпродзержинськ, пров. Урицького, буд. 12, оскільки зазначене домоволодіння було подароване ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 09.07.2001 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2285, а рішенням Виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська за № 261 від 20.10.2004 року за ОСОБА_1 було оформлено право власності на вищевказане домоволодіння, а тому у відповідності до положень ст. 57 СК України, це домоволодіння є особистою приватною власністю ОСОБА_1 та поділу не підлягає.

ОСОБА_3 на дане рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська були подані:

- апеляційна скарга, в задоволенні якої було відмовлено ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.10.2012 року, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2012 року залишено без змін.

- касаційна скарга, по якій ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 13.11.2012 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження, а матеріали касаційної скарги повернуто скаржнику.

Окрім того, 13.09.2012 року Дніпровським судом м. Дніпродзержинська у справі № 2-534/2011 було розглянуто подання державного виконавця Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ про визначення частки майна боржника, яким він володіє спільно з іншими особами, а саме: у домоволодінні по пров. Урицького, 12 у м. Дніпродзержинську.

Вона та її чоловік ОСОБА_4 проти подання заперечували, оскільки вказане домоволодіння належить особисто їй, ОСОБА_6, що підтверджується договором дарування від 09.07.2001 року та рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2012 року.

13.09.2012 року за результатами розгляду Дніпровський суд м. Дніпродзержинська постановив ухвалу, якою визначив частку майна ОСОБА_4 у житловому будинку, розташованого по пров. Урицького, 12 у м. Дніпродзержинську, яким він володіє спільно з ОСОБА_1, визнавши за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого по пров. Урицького, 12 у м. Дніпродзержинську.

Ухвала суду була вмотивована тим, що рішенням Виконавчого комітету Баглійської районної Ради № 261 від 20 жовтня 2004 року затверджено акт прийняття в експлуатацію жилого будинку по пров. Урицького, 12 в м. Дніпродзержинську, а також зазначено, що «договір дарування від 09 липня 2001 року, реєстр № 2285, вважати таким, що втратив

чинність».

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.12.2012 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, вищевказану ухвалу Дніпровського суду м. Дніпродзержинська від 13.09.2012 року скасовано, в задоволенні подання державного виконавця відмовлено.

03.04.2013 року Вищим спеціалізованим судом України розглянуто касаційну скаргу ОСОБА_3, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.12.2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

08.11.2013 року апеляційним судом Дніпропетровської області розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_1, ухвалу Дніпровського суду м. Дніпродзержинська від 13.09.2012 року скасовано, в задоволенні подання державного виконавця відмовлено, оскільки анулювання договорів дарування до компетенції до компетенції Виконавчого комітету Баглійської районної Ради не входить.

03.04.2014 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.11.2013 року залишено без змін.

Як їй стало відомо, станом на теперішній час, за її майном (будинком 12 по пров. Урицького в м. Дніпродзержинську) зареєстроване обтяження у вигляді арешту зазначеного нерухомого майна за ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.01.2013 року у справі № 2-534/2011.

Зазначене обтяження внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як обтяження майна ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3.

Проте, як вбачається з вищенаведеного, нерухоме майно, а саме будинок 12 по пров. Урицького в м. Дніпродзержинську, є її особистою приватною власністю, що підтверджено, в тому числі, рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2012 року. Окрім того, цим же рішенням суду за нею визнано право власності на автомобіль Лексус RХ 350, реєстраційний н/з НОМЕР_1.

Арешт на зазначений будинок та автомобіль Лексус було накладено ухвалою Дніпровського районного суду від 27.01.2011 року з метою забезпечення позову по справі 2-534/2011, де відповідачем був її колишній чоловік ОСОБА_4.

Враховуючи той факт, що ухвалою суду про забезпечення позову арешт на будинок 12 по пров. Урицького в м. Дніпродзержинську було накладено як на спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4, хоча цей будинок є її особистою приватною власністю , а арешт на автомобіль Лексус RХ 350, реєстраційний н/з НОМЕР_1, було накладено як на рухоме майно її колишнього чоловіка ОСОБА_4 до того, як зазначеним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2012 року було визнано за нею право власності на цей автомобіль, вона вважає, що має місце значна зміна обставин, що зумовили вжиття заходів забезпечення позову щодо зазначених будинку та автомобілю, а тому існує достатньо підстав для їх скасування.

Без скасування зазначених заходів забезпечення позову по справі № 2-534/2011, вона, ОСОБА_1, не маючи жодних боргових зобов'язань перед позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3, не матиму можливості належним чином володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном, тобто буду протиправно позбавлена права власності, що забороняється законом.

Сторони в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності сторін відповідно дост. 154 ч. 5 ЦПК України, згідно якої питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленнямосіб, які беруть участь у справі, і неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову підлягають задоволенню, і арешт, накладений на автомобіль марки «Лексус RX 350» н.з. АЕ0084ВМ, зареєстрованого на імя ОСОБА_7 та будинок №12 по пров.Урицького в м.Дніпродзержинську,підлягає скасуванню.

Згідност. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Керуючисьст. 154 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заходу забезпечення позову задовольнити.

Заходи забезпечення позову згідно ухвали Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27.01.2011 року у вигляді накладення арешту на майно, що належить на праві власності ОСОБА_8, а саме: автомобіль Лексус RX 350, шасі (VIN) JTJHK31U572033913, номер державної реєстрації АЕ 0084 ВМ; будинок №12 по провулку Урицького в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області -скасувати.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом пяти днів з дня отримання ухвали.

Суддя:О.О.Лобарчук