"30" березня 2009 р.
Справа № 3/13-09-427
За позовом:
Прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі
Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області
До відповідачів:
Кілійської міської ради Одеської області
Суб'єкта підприємницької діяльності
- фізичної особи ОСОБА_1
про
визнання недійсним договору
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від прокуратури: Лянна О.А., представник прокуратури Одеської
області
Від Управління з контролю за
використанням та охороною земель у Одеській області: не з'явився
Від відповідачів: не з'явилися
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі
Управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області
звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою у
урахуванням уточнень позовних вимог до відповідачів Кілійської міської ради
Одеської області та Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1, в якій просить суд прийняти рішення, яким визнати недійсним на
майбутнє договір сервітутного землекористування №80 від 26.02.2008р., укладений
між Кілійською міською радою та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною
особою ОСОБА_1 , як такий, що суперечить чинному законодавству.
Відповідачі були належним чином
повідомлені про час та місце судових засідань, але у судові засідання не
з'явились, про поважність причин відсутності не повідомили, відзиву на позов не
надали, справа розглянута за наявними матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи,
заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, суд встановив.
26.02.2008 року між Кілійською
міською радою Одеської області (Власник) та Суб'єктом підприємницької
діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (Землекористувач) було укладено договір
сервітутного землекористування № 80, на підставі якого та на підставі рішення
Кілійської міської ради від 14.06.2005р. № 671-ІV-30 передано останньому у
строкове сервітутне оплатне користування земельну ділянку площею 0,1154 га, яка
розташована за адресою: м. Кілія, вул.
Железнякова, (р-н морвокзалу) строком на 3 роки.
Умовами п. 4.1 договору
передбачено, що сервітутне землекористування встановлюється для розміщення та
обслуговування дебаркадеру Д-142 та літнього майданчику, з категорією земель за
основним цільовим призначенням - землі
житлової та громадської забудови.
Договір зареєстровано у виконавчому
комітеті Кілійської міської ради Одеської області 26.02.2008р. за №80, про що в книзі записів
державної реєстрації договорів вчинено запис №80.
З залучених до матеріалів справи
доказів вбачається, що Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа
ОСОБА_1 є власником будівлі Дебаркадеру -Д -142, площею 630,4 кв. м на підставі
свідоцтва від 09.01.1998р., а на підставі рішення виконавчого комітету
Кілійської міської ради №156 від 27.07.2004р. Суб'єкту підприємницької
діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 передано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 493 кв. м
з земель житлової та громадської забудови м. Кілія на території прилеглої до
морвокзалу для розміщення літньо -
торгівельного майданчика ресторану „Волна” та розташування дебаркадеру Д-142.
Позовні вимоги прокуратури
Кілійського району Одеської області ґрунтуються на порушенні відповідачами умов
діючого законодавства при укладенні договору, а саме, укладенні договору
сервітутного землекористування, тоді як фактично договором закріплено правовідносини
договору оренди та направлені на визнання оспорюваного договору недійсним на
майбутнє.
Суд, розглянувши матеріали справи,
заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, проаналізувавши
норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 401 Цивільного
кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути
встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний
сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не
можуть бути задоволені іншим способом.
Зі змісту поняття сервітуту
визначеного п. 5 ст. 403 Цивільного кодексу України вбачається, що сервітут не
позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння,
користування та розпоряджання цим майном.
Як вбачається з умов спірного
договору, право сервітутного землекористування надано для обслуговування
магазину з кафетерієм, отже, власник земельної ділянки фактично позбавлений
права володіння нею та користування, тобто, фактичні правовідносини сторін не
відповідають врегульованому діючим законодавством змісту поняття сервітуту.
Згідно положень ст. 759 ЦК України
за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати
наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Аналізуючи договірні правовідносини
сторін, суд приходить до висновку, що фактично за умовами договору від
26.02.2008 року передавалася земельна ділянка у користування на певний строк і
між сторонами існували орендні правовідносини щодо земельної ділянки, яка
перебуває в комунальній власності.
Ст. 235 ЦК України врегульовано
правові наслідки удаваного правочину, згідно положень якої удаваним є правочин,
який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді
вчинили. Так, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для
приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін
регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Положеннями ст. 124 Земельного
кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу
виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору
оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і
юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями
118, 123 цього Кодексу.
Згідно ст. 125 Земельного кодексу
України право власності та право постійного користування на земельну
ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування
земельною ділянкою, та його державної
реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору
оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на
місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної
реєстрації забороняється.
Згідно положень ст. 13 Закону
України „Про оцінку земель” передбачено необхідність проведення нормативної
грошової оцінки земельних ділянок в разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Однак, при укладанні оспорюваного
договору було порушено вимоги названих законів, нормативна грошова оцінка
земельної ділянки при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності не проводилась, проект відведення земельної ділянки не розроблявся
та не затверджувався, а після укладення спірного договору орендар неправомірно
приступив до використання земельної ділянки без державної реєстрації договору
оренди земельної ділянки, встановлення меж земельної ділянки у натурі (на
місцевості) .
Згідно ст. 215 ЦК України підставою
недійсності правочину (договору) є
недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які
встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України,
згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому
Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам
суспільства.
З огляду на те, що матеріали справи
не містять доказів дотримання сторонами положень діючого законодавства при
фактичному укладенні договору оренди земельної ділянки, що перебуває у
комунальній власності, суд приходить до висновку, що договір сервітутного
землекористування №80 від 26.02.2008р., укладений між Кілійською міською радою
та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, підлягає
визнанню недійсним як удаваний правочин, вчинений для приховання іншого правочину, що суперечить вимогам
закону.
У відповідності до вимог ч. 3 ст.
207 Господарського кодексу України у разі якщо за змістом зобов'язання воно
може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і
припиняється на майбутнє.
Враховуючи вищевикладене,
аналізуючи обставини справи, з урахуванням ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу
України, суд вважає за необхідне задовольнити уточнені позовні вимоги
прокуратури з визнанням договору сервітутного землекористування №80 від
26.02.2008р., укладеного між Кілійською міською радою та Суб'єктом
підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, недійсним та припинити
його на майбутнє.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК
України витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
покладаються на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Договір сервітутного
землекористування №80 від 26.02.2008р., укладений між Кілійською міською радою
та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 - визнати недійсним та припинити на майбутнє.
3. Стягнути з Кілійської міської
ради Одеської області (68300, Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна, 57):
- до державного бюджету України, одержувач ГУДКУ у Одеській області МФО
828011, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, код
23213460 - держмито в сумі 42 (сорок
дві) грн. 50 коп.
- до державного бюджету України,
одержувач ГУДКУ у Одеській області р/р
31217259700008, МФО 828011, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області код
23213460, КБК 22050000, -витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59 (п'ятдесят
дев'ять ) грн. 00 коп.
4. Стягнути з Суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):
- до державного бюджету України, одержувач ГУДКУ у Одеській області МФО
828011, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, код
23213460 - держмито в сумі 42 (сорок
дві) грн. 50 коп.
- до державного бюджету України,
одержувач ГУДКУ у Одеській області р/р
31217259700008, МФО 828011, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області код
23213460, КБК 22050000, -витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59 (п'ятдесят
дев'ять ) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в
порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Часті запитання
Який тип судового документу № 4695560 ?
Документ № 4695560 це Рішення
Яка дата ухвалення судового документу № 4695560 ?
Дата ухвалення - 30.03.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4695560 ?
Форма судочинства - Господарське
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4695560 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Дані про судове рішення № 4695560, Господарський суд Одеської області
Судове рішення № 4695560, Господарський суд Одеської області було прийнято 30.03.2009.
Форма судочинства - Господарське,
форма рішення - Рішення.
На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Судове рішення № 4695560 відноситься до справи № 3/13-09-427
Це рішення відноситься до справи № 3/13-09-427. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
