Рішення № 46954621, 14.07.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 липня 2015 року Справа № 913/132/15

Провадження № 29/913/132/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування», м. Краматорськ Донецької області

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 233 659 грн. 50 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання Авілова С.Д.

у засіданні брали участь:

від позивача - Літвиненко О.В., представник за довіреністю № 30 від 05.05.2015, паспорт серія ВА № 137591, видан 12.09.1995 Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області;

від відповідача - Леванда Ю.Г., юрисконсульт юридичного відділу управління комбінату, довіреність № 01-026/257 від 16.05.2015, паспорт серія ЕН № 735564, видан 08.12.2009 Алчевським МВ УВМС України в Луганській області.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» (далі - ТОВ «Краматорський ЗЕМБ», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом від 14.04.2015 № 25 до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (далі - ПАТ «АМК», відповідача у справі) про стягнення з останнього 230 659 грн. 50 коп. заборгованість за отриману продукцію за договором № 078/1479 від 28.11.2012.

Позивач, з посиланням на норми статей 526, 530, 625, 887, 889 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 193, 198, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по повній оплаті отриманої продукції від позивача на підставі відповідних накладних.

До початку розгляду справи по суті 10.06.2015 позивач подав заяву від 08.06.2015 № 50-юр про збільшення позовних вимог, відповідно до якої сума до стягнення з відповідача складає суму 233 659 грн. 50 коп., оскільки в розрахунку суми позову була допущена арифметична помилка.

Суд, керуючись статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), прийняв заяву про збільшення позовних вимог від 08.06.2015 № 50-юр до розгляду, оскільки вона не суперечить вимогам статті 22 ГПК України та не змінює предмет та підстави позову.

Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» (далі - ПАТ «АМК») відповідача у справі, надав відзив на позовну заяву від 08.06.2015 № 026-8исп/15, в якому відповідач, посилаючись на вимоги ст.9 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зазначив, що видаткові накладні: № Н13-01/190 від 09.07.2013, № Н13-01/315 від 30.09.2013, № Н13-01/379 від 11.11.2013, № Н13-01/419 від 10.12.2013, № Н13-01/381 від 11.11.2013, № Н13-01/315 від 30.09.2013, № Н13-01/263 від 30.10.2013, не можуть бути належним доказом в підтвердження господарської операції, оскільки не відповідають вимогам даної статті.

Позивач надав заперечення на відзив від 13.07.2015 № 63-юр, в яких заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позов, оскільки на всіх видаткових накладних є підпис особи, яка отримала продукцію та є печатка підприємства відповідача, що дає можливість ідентифікувати особу, яка отримала продукцію. На підтвердження факту постачання продукції в кількості, вказаній в позовній заяві, позивач надав довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, які залучені до матеріалів справи.

Позивач також надав банківські виписки на підтвердження перерахування грошових коштів позивачу за поставлену продукцію в сумі 419 515 грн. 50 коп., які залучені до матеріалів справи.

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами у справі доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами за позовом 28.11.2012 укладено договір поставки № 078/1479, згідно умов пункту 1.1 цього договору Постачальник, позивач у справі, на підставі технічної документації, наданої Покупцем, відповідачем у справі, зобов'язався поставляти, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію (а.с.11-12).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013 (пункт 13 договору).

Договір № 078/1479 від 28.11.2012 прийнятий сторонами до виконання.

13.12.2012 між сторонами за позовом було укладено додаткову угоду № 1 до даного договору (а.с.13), згідно пункту 1 цієї додаткової угоди було збільшено загальну вартість договору шляхом внесення додаткового переліку виробів на загальну суму 73 872 грн. 00 коп. (з ПДВ 20 %).

Згідно пункту 3 додаткової угоди № 1 розрахунок за узгоджену партію продукції виконується шляхом 50 % попередньої оплати на підставі платіжної вимоги - доручення Постачальника. 50 %, що залишилися сплачуються протягом 10 банківських днів після отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

22.04.2013 відповідачем перерахована передплата на рахунок позивача в сумі 24 883 грн. 20 коп.

13.06.2013 відповідачем перерахована передплата на рахунок позивача в сумі 26 488 грн. 20 коп.

09.07.2013 на підставі накладної № Н13-01/190 на адресу відповідача поставлено партію продукції на суму 10 123 грн. 20 коп.

09.08.2013 відповідачем перерахована передплата на рахунок позивача в сумі 1 605 грн. 60 коп.

30.09.2013 на підставі накладної № Н13-01/312 на адресу відповідача поставлено партію продукції на суму 20 736 грн. 00 коп.

11.11.2013 на підставі накладної № Н13-01/379 на адресу відповідача поставлено партію продукції на суму 22 118 грн. 40 коп.

10.12.2013 на підставі накладної № Н13-01/419 на адресу відповідача поставлено партію продукції на суму 20 894 грн. 40 коп.

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію за додатковою угодою № 1 від 13.12.2012 до договору № 078/1479 від 28.11.2012 складає 20 894 грн. 40 коп.

13.12.2012 між сторонами за позовом було укладено додаткову угоду № 2 до даного договору (а.с.14), згідно пункту 1 цієї додаткової угоди було збільшено загальну вартість договору шляхом внесення додаткового переліку виробів на загальну суму 133 440 грн. 00 коп. (з ПДВ 20 %).

Згідно пункту 3 додаткової угоди № 2 розрахунок за узгоджену партію продукції виконується шляхом 25 % попередньої оплати за ціною, які існують на момент укладання додаткової угоди, 25 % сплачуються по факту приймання партії продукції на заводі виробника. 50 %, що залишилася сплачується по факту постачання продукції протягом 10 банківських днів.

10.06.2013 відповідачем перерахована передплата на рахунок позивача в сумі 16 400 грн. 00 коп.

11.06.2013 відповідачем перерахована передплата на рахунок позивача в сумі 16 960 грн. 00 коп.

11.11.2013 на підставі накладної № Н13-01/381 на адресу відповідача поставлено партію продукції на суму 66 720 грн. 00 коп.

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію за додатковою угодою № 2 від 13.12.2012 до договору № 078/1479 від 28.11.2012 складає 33 360 грн. 00 коп.

22.04.2013 між сторонами за позовом було укладено додаткову угоду № 3 до даного договору (а.с.15), згідно пункту 1 цієї додаткової угоди було збільшено загальну вартість договору шляхом внесення додаткового переліку виробів на загальну суму 512 586 грн. 00 коп. (з ПДВ 20 %).

Згідно пункту 3 додаткової угоди № 3 розрахунок за узгоджену партію продукції виконується шляхом 30 % попередньої оплати на підставі платіжної вимоги - доручення Постачальника. 70 %, що залишилися сплачуються протягом 10 банківських днів після отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

За період з 23.07.2013 по 27.09.2013 відповідачем перерахована передплата на рахунок позивача на загальну суму 333 180 грн. 90 коп.

30.09.2013 на підставі накладної № Н13-01/315 на адресу відповідача поставлено партію продукції на суму 256 293 грн. 00 коп.

30.10.2013 на підставі накладної № Н13-01/263 на адресу відповідача поставлено партію продукції на суму 256 293 грн. 00 коп.

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію за додатковою угодою № 3 від 22.04.2013 до договору № 078/1479 від 28.11.2012 складає 179 405 грн. 10 коп.

Отже, відповідачу в період дії договору № 078/1479 від 28.11.2012 за накладними була поставлена продукція на загальну суму 653 178 грн. 00 коп. Відповідачем оплата поставленої продукції здійснена частково в сумі 419 515 грн. 50 коп., сума не оплаченої продукції складає 233 659 грн. 50 коп., що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Під час судового розгляду справи здійснили звірення розрахунків, за результатами якого склали акт 31.05.2015, який підписаний сторонами у справі без зауважень та засвідчений печатками підприємств, згідно якого заборгованість ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» перед ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування» за договором № 078/1479 від 28.11.2012 станом на 31.05.2015 складає 233 659 грн. 50 коп., який залучено до матеріалів справи.

Оцінивши фактичні обставини, подані сторонами у справі докази, вислухавши у судовому засіданні представників сторін у справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Фактичні обставини свідчать, що між сторонами за позовом виникли із договору № 078/1479 від 28.11.2012, шляхом поставки позивачем товару на замовлення відповідача та підписання накладних.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтею 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи доведено виконання позивачем зобов'язань щодо поставки відповідачу продукції на загальну суму 653 178 грн. 00 коп., що підтверджується накладними, які підписані представниками поставщика, позивача у справі, та покупця, відповідача у справі, завірені відповідними штампами та печатками, а також довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей.

Відповідач частково розрахувався за отриману продукцію в сумі 419 519 грн. 50 коп., загальна вартість не оплаченої продукції за вказаними накладними складає 233 659 грн. 50 коп.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 233 659 грн. 50 коп. підтверджені матеріалами справи, заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідачем подав заяву від 08.06.2015 № 026-373 про розстрочення виконання рішення суду на 4 (чотири) місяці зі сплатою щомісячно рівними частками.

Обґрунтовуючи клопотання відповідач послався на нестабільну ситуацію в Луганській і Донецькій областях у зв'язку з проведенням АТО на території здійснення господарської діяльності відповідача та відсутність можливості сплатити одразу заборгованість у повній сумі.

Представник позивача у судовому засіданні проти заяви відповідача не заперечував.

Відповідно до пункту 6 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи обставини, на які посилається відповідач та те, що позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення на 4 (чотири) місяці, суд задовольняє клопотання відповідача.

Таким чином, стягнення заборгованості в сумі 233 659 грн. 50 коп. слід розстрочити на 4 (чотири) місяці рівними частками по 58 414 грн. 88 коп. щомісячно, а саме: серпень 2015 року - 58 414 грн. 88 коп., вересень 2015 року - 58 414 грн. 88 коп., жовтень 2015 року - 58 414 грн. 87 коп., листопад 2015 року - 58 414 грн. 87 коп.

Правила розподілу судових витрат викладені у статті 49 ГПК України, якою не передбачена можливість відстрочення, розстрочення оплати судових витрат.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 4 673 грн. 19 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, буд.4, ідентифікаційний код 05441447, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування», м. Краматорськ Донецької області, вул. Орджонікідзе, буд.10В, ідентифікаційний код 37944275, борг у сумі 233 659 грн. 50 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 4 673 грн. 19 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Розстрочити виконання рішення строком на 4 (чотири) місяці з 01.08.2015 по 01.12.2015 з виплатою заборгованості в сумі 58 414 грн. 88 коп. щомісячно, а саме: серпень 2015 року - 58 414 грн. 88 коп., вересень 2015 року - 58 414 грн. 88 коп., жовтень 2015 року - 58 414 грн. 87 коп., листопад 2015 року - 58 414 грн. 87 коп.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 17.07.2015.

Суддя Р.Є. Якушенко