Постанова № 46953919, 18.08.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1371/14-a

"18" серпня 2014 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Данилевич Н.А.

при секретарі судового засідання Стасюк А.В..

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (надалі відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму 4667,09 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2013 рік.

Позов мотивовано тим, що відповідачем не дотримано нормативу працевлаштування інвалідів, виходячи із даних наданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів (Форма №10-ПІ), згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відносно середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за 2013 рік, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у відповідача становить 1 особа. Даний норматив відповідачем не виконано, у звязку з цим, фізична особа підприємець ОСОБА_2 повинна сплатити Тернопільському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої- річної заробітної плати у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, що становить 4543,33 грн. А також, у звязку з тим, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно-господарських санкцій на 91 день, їй була нарахована пеня в розмірі 123,76 грн. Відтак, загальна сума заборгованості заявлена до стягнення в даному позові складає 4667,09 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити даний адміністративний позов.

Відповідач в судове засідання не зявилась, надіслала на адресу суду клопотання про розгляд даної справи без її участі. Також, відповідачем було подано заперечення проти позову, в якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки з її сторони, вживалися всі необхідні заходи щодо працевлаштування інвалідів, зокрема, було створено чотири робочих місця для інвалідів згідно акту від 03.01.2013 року та наказу №3 від 03 січня 2013 року, а також відповідачем подавалися звіти за формою №3-ПН до Кременецького районного центру зайнятості, де зазначалися відомості про наявність робочих місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями. На думку відповідача застосування до неї адміністративно-господарських санкцій Фондом соціального захисту інвалідів є неправомірним, так як сам факт відсутності інваліда не є підставою для їх застосування.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року №875-ХІІ із змінами та доповненнями (далі Закон №875), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до вимог ч.1., ч.2. ст.20 Закону №875, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Із матеріалів справи, а саме із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік (а.с.6), вбачається, що середньооблікова чисельність працівників у фізичної особи підприємця ОСОБА_2 у звітному періоді складала 30 осіб. Відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у звітному періоді повинен був становити 1 особу.

Також, із вищезазначеного звіту та із розрахунку заборгованості до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році вбачається, що середньорічна заробітна плата штатного працівника у відповідача становить 4543,33 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 4543,33 грн.

Також, відповідачу була нарахована пеня за порушення термінів сплати санкцій за 91 день в розмірі 123,76 грн.

Відповідно до ст.18 Закону №875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Інваліди можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки Кременецького районного центру зайнятості №03/236 від 16.04.2014 року (а.с.7), відповідачем у 2013 році подавалися звіти форми 3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів (а.с.8-16, 22-29). Фактів відмови з боку роботодавця від працевлаштування направлених осіб не було. Також, роботодавець постійно в телефонному режимі зясовувала чи перебувають на обліку в центрі зайнятості інваліди відповідних професій з метою укомплектування поданих вакансій.

Крім цього, фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, у відповідності до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», було підготовлено чотири робочих місця для інвалідів, що підтверджується актом від 03.01.2013 року (а.с.30) та наказом №3 від 03 січня 2013 року (а.с.31).

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067-VІ із змінами та доповненнями (далі Закон №5067).

Відповідно п.1 ч.1. ст..22. Закону №5067 основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Згідно п.5. ч.2. ст.24. Закону №5067 до заходів щодо сприяння зайнятості населення належить сприяння зайнятості інвалідів.

Як встановлено ч.6. ст.46 Закону №5067 підбір підходящої роботи для інвалідів (у тому числі шляхом розумного пристосування існуючого або створення нового робочого місця) здійснюється відповідно до їх професійних навичок, знань, індивідуальної програми реабілітації та з урахуванням побажань щодо умов праці.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що обовязок по працевлаштуванню інвалідів, відповідно до встановленого Законом №875 нормативу, покладається як на роботодавців так і на Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції та його територіальні органи.

З наявних в матеріалах справи доказів суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач проводив заходи для працевлаштування інвалідів, виконав вимоги, щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а сам факт відсутності працюючого інваліда, ще не є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відтак, суд вважає, що застосування адміністративно - господарських санкцій до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 є неправомірним, а тому вважає, що позивачу слід відмовити у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст.6, 50, 86, 128, 158, 163, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 20.08.2014 року.

СуддяДанилевич Н.А.

копія вірна