АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А[1]
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про визнання заповіту недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2015 року про відкриття провадження у справі,
встановила:
18.02.2015 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати недійсним заповіт, складений 02 вересня 2014 року ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2015 року відкрито провадження у справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказану ухвалу суду та направити справу за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва, за місцем проживання відповідача.
Свої доводи обґрунтовує тим, що за правилами загальної підсудності позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання. Відповідач зареєстрований в АДРЕСА_2, що відноситься до Оболонського району м. Києва. За таких підстав справа не може розглядатись Подільським районним судом м. Києва.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Інші особи, що беруть участь в справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Відповідно до ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Правила виключної підсудності стосуються позовів щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно, у тому числі і визнання недійсними правочинів, вчинених щодо нерухомого майна.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, до складу спадщини за заповітом, який оспорюється, входить нерухоме майно, а саме 22/100 частин будинку АДРЕСА_1, що розташована в Подільському районі м. Києва.
Таким чином, провадження в справі відкрито за правилами виключної підсудності відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства України, а тому доводи апеляційної скарги про порушення правил підсудності є безпідставними.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді:
Справа №22-ц/796/9460/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Трегубенко Л.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.
Судове рішення № 46952925, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 15.07.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 758/2028/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: