Рішення № 46951141, 16.07.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

справа № 760/11438/14-ц

провадження № 2/760/5109/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,

за участю секретарів судового засідання Квітченко Я. О., Бугайчука О. Р.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування, ухвалив таке рішення.

Позиції осіб, які беруть участь у справі:

15.06.2015 позивач звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Українська охоронно - страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування, в якому просив стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 17 937,11 грн., пеню у розмірі 2 948,57 грн., інфляційні витрати у розмірі 5 219,70 грн. та три проценти річних у розмірі 147,43 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.08.2014 по а/д Київ - Ковель 22км+800м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Toyota Lexus, д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу «Volkswagen Lupo», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1

Внаслідок ДТП транспортному засобу Volkswagen Lupo, д/н НОМЕР_1, були завдані механічні пошкодження, а його власнику ОСОБА_1 - матеріальний збиток.

Відповідно до постанови Ірпінського міського суду Київської області від 01.09.2014 ОСОБА_2 визнана винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Toyota Lexus», д/н НОМЕР_3, ОСОБА_2, на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія».

18.08.2014 позивач подав до ПрАТ «Українська охоронно - страхова компанія» заяву (повідомлення) про дорожньо-транспорту пригоду з необхідними додатками.

03.12.2014 позивач подав відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування.

03.03.2015 сплинуло 90 днів з дати подання заяви на страхове відшкодування, проте ані письмового рішення, ані фактичного відшкодування не було.

11.03.2015 ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» направила позивачу повідомлення про прийняте рішення стосовно події, яка мала місце 16.08.2014, відповідно до якого, розмір виплати страхового відшкодування становить 17 937,11 грн.

Оскільки наразі страхове відшкодування не виплачене, позивач вважає, що відповідач повинен сплатити зазначену суму, а також понести відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Розмір заборгованості відповідача за період з 04.03.2015 по 11.06.2015 складає 26 252,81 грн., з яких:

17 937,11 грн. - сума страхового відшкодування;

2 948,57 грн. - пеня;

5 219,70 грн. - інфляційні витрати;

147,43 грн. - три проценти річних.

На підтвердження цих обставин позивач надав такі докази: копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Volkswagen Lupo», д/н НОМЕР_1, серії НОМЕР_4 (а.с. 10), копію постанови Ірпінського міського суду Київської області від 01.09.2014 (а.с. 11), копію заяви (повідомлення) про дорожньо-транспорту пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування № 10944 від 18.08.2014 (а.с. 12-13), копію заяви від 12.09.2014 (а.с. 14), копію заяви про страхове відшкодування № 14948 від 03.12.2014 (а.с. 15), копію звернення № 2617 від 05.03.2015 (а.с. 16), копію повідомлення про прийняте рішення стосовно події, яка мала місце 16.08.2014 № 2280 від 11.03.2015 (а.с. 17), копію запита адвоката Кубар Н. А. № 04/1 від 29.04.2015 (а.с. 18), копію листа ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» № 4321 від 12.05.2015 (а.с. 19).

У судовому засіданні позивач позов підтримав і просив його задовольнити у повному обсязі, а саме: стягнути з ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» суму страхового відшкодування у розмірі 17 937,11 грн., пеню у розмірі 2 948,57 грн., інфляційні витрати у розмірі 5 219,70 грн., три проценти річних у розмірі 147,43 грн, всього - 26 252,81 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги визнає повністю (а.с. 31). При ухваленні рішення суд керується частиною четвертою статті 174 ЦПК, відповідно до якої «у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову».

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

16.08.2014 по а/д Київ - Ковель 22км+800м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Toyota Lexus, д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу «Volkswagen Lupo», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1

ОСОБА_1 керувала «Volkswagen Lupo», д/н НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Volkswagen Lupo», д/н НОМЕР_1, серії НОМЕР_4 (а.с. 10).

Відповідно до постанови Ірпінського міського суду Київської області від 01.09.2014 ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та до неї застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 11).

Автомобіль Volkswagen Lupo, д/н НОМЕР_1, внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АС/9714521 цивільна -правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія».

На виконання вимог, передбачених статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_1 подала до ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» заяву (повідомлення) про дорожньо - транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування № 10944 від 18.08.2014 та необхідні документи (а.с. 12-14).

03.12.2014 позивач подала заяву про страхове відшкодування № 14948, у якій просила виплатити страхове відшкодування за заподіяну шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 15).

У відповідь на звернення позивача від 05.03.2015 ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» направила повідомлення № 2280 від 11.03.2015 про прийняте рішення стосовно події, яка мала місце 16.08.2014, у якому зазначила, що прийняте рішення щодо виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 17 937,11 грн.; розмір франшизи відповідно до полісу №АС/9714521 становить 1 000 грн. (а.с. 16-17).

У зв'язку з порушенням відповідачем строків виплати страхового відшкодування адвокат позивача надіслав запит № 04/1 від 29.04.2015 щодо надання інформації про дату сплати страхового відшкодування.

У відповідь на вищезазначений адвокатський запит ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» листом № 4321 від 12.05.2015 повідомила про те, що гарантує виконання зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 17 937,11 грн. з вирахуванням франшизи в сумі 1000 грн. (а.с. 19).

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» «у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи».

За правилами статті 12 вищезазначеного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Факти обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 та настання страхового випадку встановлені судом. Сума страхового відшкодування у розмірі 17 937,11 грн. визнана сторонами та не оспорюється.

За затримку виплати страхового відшкодування передбачена цивільно-правова відповідальність.

За правилами статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Рішення про здійснення страхового відшкодування приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Відповідно до статті 992 ЦК «у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом».

Пункт 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що «за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня».

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК «боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Верховний Суд України у своєму листі від 19.07.2011 «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» роз'яснив, що «оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання».

03.12.2014 позивач подала заяву про виплату страхового відшкодування.

03.03.2015 сплинуло 90 днів з дати подання зазначеної заяви, а тому період прострочення виплати страхового відшкодування складає з 04.03.2015 по 11.06.2015 (кінцева дата зазначена позивачем).

Здійснюючи розрахунки пені та сум, які є наслідком невиконання грошового зобов'язання, позивач виходила із суми страхового відшкодування 17937,11 грн. Проте, позивач не врахувала, що страхове відшкодування зменшується на суму франшизи. Сума франшизи складає 1000 грн. Таким чином розмір страхового відшкодування: 17 937,11 - 1000 = 16 937,11 грн.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення16937.1104.03.2015 - 11.06.201510030.0000 %0.164 %*2784.18

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції04.03.2015 - 11.06.201516937.111.2914928.7021865.81

Розрахунок 3 % річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів16937.1104.03.2015 - 11.06.20151003 %139.21

Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування складає:

16 937,11 + 2 784,18 + 4 928,70 + 139,21 = 24 789,20 грн.

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 625, 979-984, 988-990, 992 ЦК, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 1, 4-11, 18, 57-66, 79, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 23734213) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму страхового відшкодування в розмірі 24 789,20 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят дев'ять гривень 20 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) 247,89 грн. (двісті сорок сім гривень 89 копійок) судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. В. Шевченко